2.5.4.Види самостійної роботи студентів (срс) та її контроль в модулю 1.

з.п.

ТЕМА

Кількість годин

Вид контролю

1.

Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

15

Поточний контроль на практичних заняттях

2.

Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:

1. Абдомінальний компартмент-синдром

2. Релапаротомія та лапаростома в лікуванні розповсюдженого перитоніту

3. Відкриті та закриті пошкодження шлунку, дванадцятипалої кишки, підшлункової залози, селезінки

4. Флегмона шлунку

5. Синдром мальабсорбції, мальдигестивний синдром

5

Підсумковий модульний контроль

3.

Індивідуальна самостійна робота студентів за однією з тем за вибором:

Огляд наукової літератури за вибором

5

Поточний контроль на практичних заняттях

3.

Підготовка до підсумкового модульного контролю

10

Підсумковий модульний контроль

РАЗОМ

35

№ п/п

Назва практичних навичок, умінь

1.

Гострий аппендицит:

• зібрати анамнез та правильно оцінити симптом Волковича-Кохера;

• провести фізикальне обстеження всіх органів і систем; оцінити показники пульсу та артеріального тиску;

• правильно оцінити наявність, локалізацію та ступінь вираженості болючості та дефансу м’язів передньої черевної стінки та поперекової ділянки;

• продемонструвати симптом Ровзинга та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);

• продемонструвати симптом Ситковського та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);

• продемонструвати симптом Волковича та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);

• продемонструвати симптом Бартом’є-Міхельсона та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);

• продемонструвати симптом Щоткіна-Блюмберга та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);

• продемонструвати симптом Яуре-Розанова (ретроцекальне розташування відростка) та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);

• продемонструвати симптом Коупа та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);

• інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних досліджень (рентгенографія, УЗД, КТ) при гострому апендициті;

• визначати ускладнення гострого апендициту та апендектомії;

• скласти індивідуальну діагностичну програму;

• визначати показання до оперативного втручання;

• асистувати при виконанні операції апендектомії та виконувати окремі етапи оперативного втручання;

• скласти індивідуальну програму післяопераційного ведення пацієнта;

• робити перев’язки;

• доглядати за дренажами;

• промивати дренажі та вводити в них лікарські препарати;

• видаляти дренажі;

• знімати шви;

• дренувати та промивати шлунок;

• робити очисну клізму;

• в\в вводити лікарські препарати, встановлювати в\в катетер;

• зупиняти кровотечу з післяопераційної рани у поверхневих шарах черевної стінки;

• встановити катетер в сечовий міхур у чоловіків та у жінок;

• оформити історію хвороби;

• оформити лікарняний лист;

• оформити рецепт.

2.

Гострий холецистит:

• правильно оцінити характер, вираженість болю та його ірадіацію при гострому холецистіті;

• оцінити показники пульсу та артеріального тиску, температури тіла, лихоманки;

• провести фізикальне обстеження всіх органів і систем та встановити ступінь їх порушення;

• виявити та оцінити жовтяницю, пігментацію шкіри від застосування грілок, розширення вен передньої черевної стінки („голова медузи”);

• виявити та оцінити захисне напруження м’язів в ділянці правого підребір’я, збільшений болючий жовчний міхур або інфільтрат, наявність рідини в черевній порожнині;

• демонструвати наявність симптомів та ступінь їх вираженості (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний): Захар’їна, Кера, Курвуаз’є, Мерфі, Образцова, Ортнера, Мюсі-Георгієвського, Боткіна (холецисто-кардіальний), Щоткіна-Блюмберга;

• встановити наявність або відсутність атипових синдромів: гастритичного; холецисто-кардіального; гепато-циротичного; холангічного; панкреатичного;

• проводити диференційну діагностику;

• визначати показання до невідкладних (2-4 години з моменту госпіталізації) та термінових (24-48 годин з моменту госпіталізації) операцій при гострому холециститі;

• асистувати на операціях холецистектомії та виконувати окремі етапи оперативного втручання (включаючи мініінвазивні та лапароскопічні);

• асистувати при катетеризації центральних вен;

• вести хворого у післяопераційному періоді: оцінювати загальний стан хворого, робити перев’язки, доглядати за дренажами, вводити лікарські препарати через дренажі у черевну порожнину та жовчні шляхи, видаляти дренажі з черевної порожнини та жовчних протоків, знімати шви, асистувати при хірургічній обробці рани під час її гнійного ускладнення;

• оформити історію хвороби, написати передопераційний епікриз та протокол операції;

• оформити лікарняний лист;

• оформити рецепт на лікарські препарати;

• надавати правильні рекомендації у післяопераційному періоді (харчовий режим, трудова діяльність).

3.

Гострий панкреатит:

• зібрати анамнез, провести огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію у хворого на гострий панкреатит;

• вибрати з даних анамнезу найбільш характерні ознаки гострого панкреатиту;

• правильно оцінювати дані фізикального дослідження (наявність болю у епігастральній ділянці, його оперізуючий характер, ірадіацію у ділянку спини, лівої половинигрудної клітки; наявність дефансу, інфільтрату, що пальпується в анатомічній проекції підшлункової залози;

• виявляти та правильно оцінювати ступінь вираженості (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний наступних симптомів: Керте, Мейо-Робсона, Щоткіна-Блюмберга, Джонсона-Куллена-Грюнвальда, Мондора;

• встановити наявність або відсутність синдрому поліорганної недостатності, (дисфункції): гострої дихальної недостатності; гострої серцево-судинної недостатності; гострої печінкової недостатності; гострої ниркової недостатності; гострої недостатності шлунково-кишкового тракту; енцефалопатії;

• проводити диференційну діагностику з іншими гострими захворюваннями органів черевної порожнини, інших органів та систем;

• визначати показання до консервативного лікування, оперативних втручань (мініінвазивних та „відкритих” в залежності від ускладнень захворювання);

• скласти індивідуальну діагностичну програму у конкретного хворого на гострий панкреатит;

• оформити історію хвороби, написати передопераційний епікриз та протокол операції;

• оформити виписку та лікарняний лист;

• виписати рецепт на лікарські препарати;

• надавати невідкладну допомогу на до госпітальному етапі (на дому, у кареті швидкої допомоги);

• обґрунтовувати та формулювати попередній діагноз основного захворювання, ускладнень та супутньої патології;

• обгрунтувати призначення багатоцільової, багатокомпонентної консервативної терапії у конкретного хворого на гострий панкреатит;

• визначити показання до виконання мініінвазивних та „відкритих” оперативних втручань;

• визначити термін, обсяг і місце проведення консервативної терапії(хірургічне відділення, відділення анестезіології та реанімації) передопераційної підготовки за наявними показаннями;

• користуватися деонтологічними принципами спілкування з хворим;

• виконувати загальні лікарські маніпуляції ( зміну пов’язок, догляд за дренажами у черевній порожнині, промивання дренажів та введення в них лікарських препаратів, видалення дренажів, знімання швів, дренування та промивання шлунка, в/в введення лікарських препаратів, встановлення в/в катетеру, проведення профілактики тромбоемболічних, серцево-судинних та дихальних ускладнень);

• надавання правильних рекомендацій щодо життя у післяопераційному періоді (режим харчування, особливості трудової діяльності).

4.

Кровотеча з виразки та перфорація виразки шлунку та дванадцятипалої кишки:

• провести клінічні діагностичні дослідження у хворого з виразковою кровотечею або перфорацією: зібрати анамнез, здійснити огляд хворого, пальпацію, перкусію аускультацію, ректальне дослідження;

• визначити найбільш характерні клінічні ознаки виразкової кровотечі або перфорації;

• визначити Робера та Тейлора;

• скласти план обстеження хворого з виразковою кровотечею або перфорацією;

• визначити показання до вибору оптимального способу лікування, обсяг оперативного лікування в залежності від локалізації виразки, інтенсивності кровотечі, ступеню крововтрати; локалізації перфорації (типова, атипова), строку від моменту перфорації, наявності та розповсюдженості перитоніту, віку хворого;

• провести підготовку хворого до оперативного втручання;

• здійснити курацію хворого з написанням історії хвороби;

• вміти виконувати наступні маніпуляції: внутрішньовенні ін’єкції, декомпресію шлунку, перев’язки, догляд за дренажами черевної порожнини, зондом для декомпресії шлунка.

5.

Гостра кишкова непрохідність:

• діагностувати різні види гострої непрохідності кишечника;

• скласти індивідуальну схему діагностичних досліджень, включаючи збір анамнезу, огляд та інші методи;

• вибрати з даних анамнезу найбільш суттєві ознаки кишкової непрохідності;

• виявляти синдром та оцінювати ступінь його вираженості (Щоткіна-Блюмберга, Валя, Ківуля, Мат’є-Склярова, Шланге, Вільса, Чугуєва, Шимона-Данса, Цеге-фон Мантейфеля, Гольда);

• оцінити загальний стан хворого;

• оцінити зміни в загальному аналізі крові та сечі;

• інтерпретувати зміни електролітних порушень та порушень кислотно-лужного стану;

• провести (за показаннями) ентерографію;

• інтерпретувати результати рентгенологічного дослідження та УЗД;

• виконати промивання шлунка та оцінити кількість та характер вмісту;

• виконати сифону клізму та оцінити її діагностичну та лікувальну значущість;

• обґрунтувати показання до операції.

6.

Гострий перитоніт:

• зібрати анамнез, провести огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію у хворого на гострий перитоніт;

• вибрати з даних анамнезу найбільш характерні ознаки гострого перитоніту;

• правильно оцінювати дані фізикального дослідження (наявність болю в животі; дефансу, інфільтрату у черевній порожнині;

• виявляти та правильно оцінювати ступінь вираженості (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга;

• аналізувати та інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних методів дослідження;

• встановити наявність або відсутність синдрому поліорганної недостатності, (дисфункції): гострої дихальної недостатності; гострої серцево-судинної недостатності; гострої печінкової недостатності; гострої ниркової недостатності; гострої недостатності шлунково-кишкового тракту; енцефалопатії;

• проводити диференційну діагностику з синдромом хибного гострого живота;

• обґрунтовувати та формулювати попередній діагноз основного захворювання, ускладнень та супутньої патології;

• визначати показання до мініінвазивних та „відкритих” оперативних втручань в залежності від поширеності перитоніту;

• визначати показання до формування лапаростоми;

• скласти індивідуальну діагностичну програму у конкретного хворого на гострий перитоніт;

• здійснити оцінку результатів лабораторних та інструментальних методів дослідження;

7.

Грижи:

• діагностувати різні види черевних гриж;

• скласти індивідуальну схему діагностичних досліджень, включаючи збір анамнезу, огляд та інші методи;

• вибрати з даних анамнезу відомості, що свідчать про наявність суб’єктивних ознак черевних гриж (які вказують на болі, неприємні відчуття в глибині черева при підвищенні внутрішньочеревного тиску, розлади сечовипускання, порушення функцій шлунково-кишкового тракту та інше);

• правильно оцінити дані об’єктивного обстеження хворого з черевною грижею (наявність припухлості, яка розміщена в одній з грижових точок, розширення пахового каналу, наявність симптому кашльового поштовху та інше);

• провести пальцеве дослідження пахового каналу з визначенням стану зовнішнього та внутрішнього кілець, відношення грижового мішка до елементів сім’яного канатику;

• визначити розміри грижових воріт;

• пальпаторно та аускультативно визначити вміст грижового мішка;

• діагностувати защемлену грижу;

• визначати хірургічну тактику при защемлені, запаленні та травмі грижі;

• інтраопераційно визначати вид защемлення та хірургічну тактики в залежності від цього;

• визначати спосіб пластики грижових воріт в залежності від виду грижі, ускладненн оцінювати дані анамнезу та спеціальних методів дослідження шлунково-кишкового тракту;

8.

Загальні питання:

• Проводити фізикальне дослідження органів черевної порожнини.

• Формулювати та аргументувати діагноз.

• Обґрунтовувати необхідну лікувальну тактику.

• Асистувати на операціях при захворюваннях шлунку та дванадцятипалої кишки.

• Самостійно перев’язувати хворих.

• Обстеження хірургічного хворого: особливості і методика збору анамнезу. Скласти план обстеження хворих. Встановити клінічний діагноз.

• Оформлення медичної карти стаціонарного хворого, виписки з медичної карти стаціонарного хворого, листа непрацездатності, посильного листа на ЛТЕК, санаторно-курортної картки, екстреного повідомлення про інфекційне захворювання, повідомлення про хворого зі злоякісною пухлиною.

• Методика обстеження хворого: дослідження лімфатичних вузлів (шийних, підкрильцевих, пахвинних), перферичних артерій та вен.

• Методика дослідження молочних залоз.

• Методика дослідження щитовидної залози.

• Методика обстеження товстої кишки.

• Методика обстеження шлунка.

• Методика обстеження печінки, селезінки.

• Методика обстеження хворих із грижами.

• Методики визначення групової належності крові. Постановка проб на сумісність, резус-сумісність, біологічну пробу.

• Методика вимірювання центрального венозного тиску (ЦВТ).

• Методика постановки сифонної клізми.

• Підготовка хворих до планових та ургентних операцій. Премедикація.

• Катетеризація та надлобкова пункція сечового міхура.

• Тимчасова зупинка кровотечі: пальцеве прижаття судин на протязі, накладання джута.

• Зупинка венозних кровотеч.

• Методи відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів. Методи штучної вентиляції легенів (ШВЛ).

• Масаж серця.

• Інтерпретація клінічних аналізів крові та сечі.

• Інтерпретація біохімічних аналізів крові: білірубін, його фракції; сечовина, азот, креатинін; білки крові, кислотно- основний стан, електроліти крові, коагулограма, сечовини.

• Читання рентгенограм: оглядова рентгенографія органів черевної порожнини, рентгенографія грудної клітки (пневмоторакс, гідро - чи гемоторакс).

• Читання рентгенограм: рентгеноконтрасне дослідження стравоходу та шлунка, товстої та тонкої кишки.

• Пальцеве дослідження прямої кишки.

• Ректороманоскопія.

• Зняття швів.

• Промивання шлунка.

• Вміння орієнтуватися у призначенні хірургічного інструментарію: голки хірургічні (ріжучі, колючі, атравматичні), голкоутримувачі, затискачі кровозупиняючі (м’які прямі, вигнуті легеневі), ранорозширувачі, черевні дзеркала, жоми кишкові (прямі та вигнуті), скальпелі, ножиці, зшиваючі апарати, апарати для накладання колових анастомозів, апарати для зшивання кишківника.

• Пункція вени у ліктьовому згині та під’єднання системи для переливання кровозамінників.

• Лапароцентез.

• Асистування на екстрених і планових операціях.