МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Харківський національний медичний університет

Факультет з підготовки іноземних студентів

Кафедра хірургії №2

Хірургія

	ЗАТВЕРДЖУЮ
	проректор
	З науково-педагогічної роботи Проф. В.А.Капустник
.	“_____”_____________2010 р.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З ДИСЦИПЛІНИ „ХІРУРГІЯ”

РОЗГЛЯНУТО РЕКОМЕНДОВАНО

На засіданні кафедри до впровадження в навчальний

Хірургії №2 процес на засіданні методичної “_____”_____________2010р. комісії з проблем професійної протокол № підготовки

Завідувач кафедри " " 2010 р.

Протокол №

Голова, професор

В.О.Коробчанский

Харків – 2010

2.2. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма навчальної дисципліни “Хірургія” для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для спеціальності „Лікувальна справа” 7.110101, 7.110104 “Педіатрія” 7.110105 “Медико-профілактична справа” напрямку підготовки 1101 “Медицина”. При її розробці враховувалися тематика та особливості попередніх програм так і перспективних, що базуються на принципах Болонської системи, зокрема на особливостях наскрізного викладання дисципліни.

Програма складена у відповідності з наступними нормативними документами:

• освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 за №239 “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 “Медицина”;

• наказом МОЗ України від .31.012005 року №52 „Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст” кваліфікації „лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації України за спеціальностями „лікувальна справа”, „педіатрія”, „медико-профілактична справа”

• наказ МОЗ України №414 від 23.07.07 Про внесення змін до наказу МОЗ України від 31.01.2005 №52 „Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст” кваліфікації „лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації України за спеціальностями „лікувальна справа”, „педіатрія”, „медико-профілактична справа””.

• рекомендаціями щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03 2004 за №152 “Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.2004 за №492 “Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”;

• наказом МОЗ України від 31.01.03 за №148 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”.

За новим навчальним планом 2005 року в редакції 2007 року вивчення навчальної дисципліни „Хірургія”, як єдина навчальна дисципліна на відміну від чотирьох навчальних дисциплін (факультетська, госпітальна хірургії, хірургічні хвороби, дитяча хірургія), як у попередніх навчальних планах, забезпечує втілення принципу наскрізності викладання, що сприятиме підвищенню якості підготовки студентів.

а) вона базується на вивченні студентами морфологічних дисциплін – анатомії людини; гістології, цитології, цитології та ембріології; фізіології, патоморфології; патофізіології; клінічних дисциплін - загальної хірургії (з оперативною хірургією та топографічною анатомією ), пропедевтики внутрішньої медицини, пропедевтики педіатрії, радіології фармакології й інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає масив знань студентами хірургії, у тому чіслі і дитячої хірургії, передбачає інтеграцію викладання з травматологією та ортопедією, нейрохірургією, анестезіологією та інтенсивною терапією, урологією, акушерством і гінекологією та іншими навчальними дисципліни, де застосовуються хірургічні методи лікування, а також іншими клінічними дісциплінами – терапією, ендокрінологією, функцйною діагностикою тощо. та формує уміння застосовувати знання в процесі професійної діяльності на рівні лікаря загального профілю;

в) надає можливість отримати практичні навички та формувати професійні вміння для діагностики та надання медичної допомоги при певних патологічних станах клініки хірургічних захворювань.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Кредитна-модульна система передбачає ротацію модулів клінічних дисциплін.

Програму дисципліни “Хірургія” поділено на 5 модулів, які у свою чергу поділяються на 9 змістових модулів:

Модуль 1. Абдомінальна хірургія

Змістові модулі:

1. Ургентна абдомінальна хірургія

2. Хірургічна гастроентерологія та проктологія

Модуль 2. Торакальна, серцево-судинна, ендокринна хірургія

Змістові модулі:

3. Грудна, серцева, ендокринна хірургія

4. Судинна хірургія

Модуль 3 Дитяча хірургія

Змістові модулі:

5. Ургентна дитяча хірургія

6. Новоутворення тканин

Модуль 4. Симптоми та синдроми в хірургії

Змістові модулі:

7. Загальні питання хірургії

8. ^{Клінічні прояви хірургічних хвороб}

Модуль 5. Вади розвитку у дітей

Змістовний модуль:

9. Вади розвитку у дітей

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС), в організації якої значну роль мають консультації викладачів. Тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів.

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів дисципліни.

Практичні заняття передбачають:

• курацію хворих;

• дослідження хворих з хірургічною патологією;

• дослідження функціонального стану життєво важливих органів і систем пацієнтів;

• практичне використання хірургічних методів діагностики та лікування;

• вирішення клінічних ситуаційних задач і тестів;

• оволодіння елементами лікарської техніки на хворих, муляжах;

• оволодіння навичками оперативної техніки під час оперативних втручань та роботу у перев’язувальній;

Методика проведення практичного заняття.

Практичне заняття планується проводити у вигляді клінічних розборів хворих безпосередньо „біля ліжка”, у перев’язувальній, операційній, діагностичних кабінетах малими групами студентів (4 – 6 осіб), бажано з включенням лікарів-інтернів, клінічних-ординаторів, аспірантів. Обговорення результатів обстеження хворого, групою (командою) студентів у навчальній групі проводиться під керівництвом викладача щодо правильності встановленого діагнозу, обсягу призначеного обстеження, лікувальної тактики та ін. Передбачається ведення студентами щоденника у режимі „робочого зошита” з фіксацією формульованих діагнозів, планів обстеження та лікування хворого, виконаних маніпуляцій.

Засвоєння теми (поточний контроль) контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей.

Рекомендується застосовувати наступні методи визначення рівня підготовки студентів:

1. відповіді на контрольні питання;

2. комп’ютерні тести;

3. розв’язування клінічних ситуаційних задач;

4. оцінка та трактування клініко-лабораторних та інструментальних обстежень;

5. контроль оволодіння практичними навичками та елементам лікарської техніки під час курації хворого.

Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню на підсумкових контрольних заняттях. Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою з урахуванням оцінок засвоєння окремих модулів.

Для тих студентів, які хочуть поліпшити оцінку з дисципліни, по завершенню вивчення дисципліни навчальним планом передбачено термін для перескладання.

Кафедри мають право вносити зміни до навчальної програми у межах до 15% залежно від організаційних та технічних можливостей, напрямків наукових досліджень, але мають виконати в цілому обсяг вимог з дисципліни згідно із кінцевими цілями ОКХ і ОПП за напрямком підготовки та навчальним планом.

Заплановано викладання елективних курсів (за вибором) на 5 курсі : Судинна хірургія, (1,5 кредити, 45 годин); на 6 курсі: Основи трансплантології, “Пластична та реконструктивна хірургія”, Актуальні питання кардіохірургії, Паліативна хірургія (4,5 кредити, 135 години).