- •Сутність, передумови та особливості місцевих фінансів
- •Функції та роль місцевих фінансів
- •Становлення та розвиток місцевих фінансів
- •Складові системи місцевих фінансів
- •Місцеві фінансові інститути
- •Територіальна громада, як суб’єкт місцевих фінансів
- •Теоретичні засади, правове регулювання та розвиток місцевого самоврядування
- •Матеріально-фінансова база місцевого самоврядування
- •Нормативно-правова база місцевих фінансів в Україні
- •5. Законом України “Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування” від 7.12.1990 р
- •10Міжнародні стандарти організації місцевих фінансів
- •11Європейська хартія про місцеве самоврядування
- •12Місцеві фінансові ресурси.
- •13Сутність та складові місцевої фінансової політики
- •14Цілі, методи та інструменти місцевої фінансової політики
- •15Регіональні програми соціально-економічного розвитку
- •16Сутність, призначення та роль місцевих цільових фондів
- •17Особливості формування та використання цільових фондів місцевого самоврядування
- •18Резервні фонди місцевих органів влади
- •19. Сутність, форми та особливості комунального кредиту
- •20. Порядок емісії та обігу облігацій місцевих позик
- •21. Сутність та види місцевих податків і зборів
- •22. Фіскальна роль та особливості справляння місцевих податків і зборів
- •23. Принципи, структура і склад бюджетної системи України
- •24. Структура і склад системи місцевих бюджетів України
- •25. Сутність, структура і склад місцевих бюджетів
- •26. Роль місцевих бюджетів у системі місцевих та державних фінансів
- •27. Самостійність місцевих бюджетів
- •28. Спеціальний фонд включає надходження до бюджету на конкретну мету і виплати з бюджету за рахунок цих надходжень.
- •30 Поточний бюджет — це доходи й видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для покриття поточних видатків, на надання послуг.
- •32 До власних належать доходи місцевих бюджетів, що формуються внаслідок рішень, які приймають органи місцевого самоврядування. До них належать:
- •35. Розмежування видатків між бюджетами
- •36. Критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами
- •37. Умови передавання видатків між місцевими бюджетами
- •Передача видатків на виконання делегованих державних повноважень
- •38. Склад видатків місцевих бюджетів на виконання делегованих повноважень, що враховується в обсязі міжбюджетних трансфертів:
- •40. Порядок планування та здійснення видатків місцевих бюджетів на освіту
- •41. Порядок планування та здійснення видатків місцевих бюджетів на охорону здоров’я
- •42. Порядок планування та здійснення видатків місцевих бюджетів на соціальний захист та соціальне забезпечення
- •Система державного матеріального забезпечення ветеранів праці, громадян літнього віку
- •43. Сутність та форми міжбюджетних відносин
- •44. Сутність, класифікація та особливості здійснення міжбюджетних трансфертів
- •45. Порядок розрахунку обсягів дотацій вирівнювання місцевим бюджетам
- •46. Сутність і цілі, передумови та значення бюджетного регулювання
- •47. Методи бюджетного регулювання
- •48. Сутність та особливості здійснення фінансового вирівнювання
- •49. Бюджетний процес: основні поняття, етапи та учасники
- •50. Порядок складання та прийняття місцевих бюджетів
- •51. Методи планування місцевих бюджетів
- •52. Особливості застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі
- •53 Порядок виконання місцевих бюджетів за доходами
- •54. Особливості виконання місцевих бюджетів за видатками
- •55. Поняття та системи касового обслуговування місцевих бюджетів
- •56. Oсобливості казначейського обслуговування місцевих бюджетів
- •Сутність та елементи управління місцевими фінансами
- •Види та методи управління місцевими фінансами
- •59. Принципи і форми фінансового контролю на місцевому рівні
- •Методи фінансового контролю на місцевому рівні
- •Функції та повноваження органів місцевого самоврядування щодо місцевих фінансів
- •Функції та повноваження місцевих органів державної виконавчої влади щодо місцевих фінансів
- •Функції та повноваження місцевих фінансових органів щодо місцевих фінансів
- •64.Функції та повноваження місцевих органів державної податкової служби щодо місцевих фінансів
- •66. Сутність комунальної власності та особливості її формування в Україні
- •Склад, роль та особливості діяльності житлово-експлуатаційного комплексу
- •75, Планування доходів та видатків санітарно-технічних підприємств
- •76, Планування доходів та видатків підприємств комунальної енергетики
- •77, Фінансування видатків підприємств жеКу
- •79, Оцінка фінансового стану підприємств комунального господарства та жеКу
- •82, Бюджетний федералізм та бюджетний унітаризм Бюджетний федералізм
- •83, Особливості місцевих фінансів закордоном
- •84, Особливості планування та виконання місцевих бюджетів закордоном
- •85, Доходи та видатки місцевих бюджетів зарубіжних країн
- •86, Місцеві цільові та позабюджетні фонди у зарубіжних країнах
- •87, Місцеве оподаткування у зарубіжних країнах
- •88, Муніципальний кредит у зарубіжних країнах
- •89, Бюджетне регулювання та фінансове вирівнювання в зарубіжних кранах
- •90, Фінанси муніципальних підприємств у зарубіжних країнах
82, Бюджетний федералізм та бюджетний унітаризм Бюджетний федералізм
У складі факторів, що визначають структуру бюджетної системи країни, розрізняють такі форми державного устрою, як унітарна або федеративна.
Бюджетний унітаризм – така форма внутрішніх міжурядових фінансових відносин, основні принципи організації яких визначає центральна влада. Місцева та регіональна влади при цьому, як правило, відіграють досить пасивну роль.
Для характеристики багаторівневої системи органів публічної влади, в якій кожен рівень забезпечений власним бюджетом і діє в межах закріплених за ним бюджетних повноважень, використовують термін "федералізм". Це поняття застосовується для визначення відносин у федеративних державах, але останнім часом його вживають і щодо країн, які не є федераціями за конституцією.
Бюджетний федералізм представлений такою організацією бюджетних відносин, яка дає змогу в умовах самостійності й автономії кожного бюджету забезпечувати на території всієї країни її населенню рівний і гарантований державою перелік суспільних послуг (безпека, соціальний захист, освіта та ін.), а для цього органічно поєднувати фіскальні інтереси держави з інтересами її суб'єктів; розрізняти бюджетні повноваження, бюджетні видатки і доходи; розподіляти і перерозподіляти бюджетні ресурси між державним бюджетом і бюджетами місцевих органів влади, вирівнюючи бюджетну забезпеченість територій, які перебувають у різних соціально-економічних, географічних, кліматичних та інших умовах.
У багатьох унітарних країнах у сфері внутрішніх міжурядових фінансових відносин активно почали застосовувати окремі принципи бюджетного федералізму. Це стосується розмежування між різними рівнями влади видатків та компетенції щодо їх здійснення. Центральна влада широко використовує механізм консультацій з місцевою та регіональною владами через відповідні асоціації. Розширилась фіскальна автономія місцевої та регіональної влад. Отже, економічна й фінансова децентралізації, нині характерні для більшості зарубіжних унітарних країн, зумовили до формування нового змішаного виду внутрішніх міжурядових фінансових відносин, що поєднують у собі принципи як бюджетного унітаризму, так і бюджетного федералізму.
Розрізняють дві основні групи моделей бюджетного федералізму – децентралізовані та кооперативні.
Децентралізовані моделі бюджетного федералізму характеризуються значною фіскальною автономією регіональних та місцевих влад, слабкістю зв'язків між різними рівнями влади, порівняно обмеженим співробітництвом. Для цих моделей властивою ознакою є те, що центральна влада фактично не займається проблемами фінансового вирівнювання, мало уваги звертає на фіскальні дисбаланси в розвитку окремих територій. Отже, місцева влада за такої моделі має покладатися передусім на власні сили. Ця модель бюджетного федералізму характерна, насамперед, для США.
Для кооперативних моделей бюджетного федералізму, навпаки, властиві тісна співпраця різних рівнів влади, активна політика центральної влади з подоланням фіскальних дисбалансів на різних рівнях управління та фінансового вирівнювання. За таких моделей бюджетного федералізму центральна влада активно турбується про забезпечення єдиних стандартів громадських послуг у межах усієї території країни. Кооперативні моделі бюджетного федералізму характерні для більшості федеративних європейських держав, зокрема для ФРН та Австрії.