66. Сутність комунальної власності та особливості її формування в Україні

Поняття комунальна власність у законодавстві України виникло в 7 лютого 1991 року при прийнятті Закону Украъни « Про власнысть«. Законодавством визначено, що комунальна власність є основою місцевого самоврядування, управління комунальною власністю здійснюється від імені населення адміністративно-територіальних одиниць відповідними місцевими районними радами народних депутатів і уповноваженими ними іншими органами місцевого самоврядування.

Комунальна власність є самостійною і рівноправною формою власності нарівні з такими видами власності як державна, приватна й ін. За своєю економічною природою комунальна власність є колективною формою власності, тому що відбиває відносини колективного володіння жителями міст, сіл, селищ і об’єднань сіл коштами, об’єктами і майном цієї власності, а також відношення згаданих категорій населення до даних коштів, об’єктів і майна як до власних. Територіальна громада, маючи статус територіального колективу громадян України, є колективним власником коштів, об’єктів і майна комунальної власності.

Формування комунальної власності в Україні ще не завершено, і воно має свої особливості:

1. На відмінно від практики більшості розвинутих країн, в Україні майно комунальної власності сформовано шляхом його безоплатної передачі із загальнодержавної до комунальної власності.

2. В зарубіжних країнах, включаючи Росію на відмінно від України до 1996 року майно комунальної власності не зараховується до складу державної власності і є самостійною формою власності – власністю територіальних колективів.

3. В зарубіжних країнах суб’єктом права комунальної власності є не адміністративно - територіальна одиниця, а територіальний колектив як носій місцевого самоврядування і, відповідно, там немає різновидів комунальної власності, на відмінно від України, де було запроваджено обласну, районну, міську, районну в містах, сільську та селищну різновиди комунальної власності.

№67

Законом України "Про власність" суб'єктами права комунальної власності, як різновиду права державної власності, визнані адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад народних депутатів. Однак за Конституцією України суб'єктами права комунальної власності, відокремленої від державної власності, вже стали територіальні громади села, селища, міста, які безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про власність" до об'єктів права комунальної власності належить: майно, що забезпечує діяльність відповідних рад та утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території, а також майно, передане у власність адміністративно-територіальної одиниці іншими суб'єктами права власності.

Незважаючи на таку деталізацію об'єктів права комунальної власності, закон має істотний недолік, який полягає в тому, що в ньому не містяться критерії, які б визначали особливості комунальної власності, як це зроблено в Законі України "Про власність". За цим законом до об'єктів права комунальної власності може належати будь-яке майно, "необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території (ст. 35).

Зазначені суб'єкти права державної та комунальної власності здійснюють належні їм повноваження, використовуючи, зокрема, особливий правовий інститут — управління. Таке управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) спершу здійснювали відповідно Верховна Рада України, місцеві ради народних депутатів України та уповноважені ними державні органи (ст. 33 Закону України "Про власність"), а після прийняття Конституції — безпосередньо Кабінет Міністрів України, територіальні громади та уповноважені ними органи.

№68

“Розділ ІХ

ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ, ЛІКВІДАЦІЇ, РЕОРГАНІЗАЦІЇ, УПРАВЛІННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Стаття 40. Особливості створення, ліквідації та реорганізації комунального підприємства.

1. Комунальне підприємство створюється за рішенням сільської, селищної, міської ради на базі комунального майна.

2.Ліквідація, реорганізація та перепрофілювання комунального підприємства здійснюється за рішенням сільської, селищної, міської ради чи за рішенням суду.

Стаття 41. Особливості управління комунальним підприємством.

1. Управління комунальним підприємством здійснюють відповідні ограни місцевого самоврядування. Органами управління комунальними підприємствами є сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

2. Сільська, селищна, міська рада:

приймає рішення про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання комунального підприємства;

затверджує статут комунального підприємства та зміни до нього;

вирішує відповідно до законодавства питання про участь комунальнихпідприємств у створенні спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;

установлює для комунального підприємства розмір частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;

призначає на посаду та звільняє з посади керівника комунального підприємства.

3. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад:

координують діяльність комунальних підприємств та заслуховують звіти про роботу їх керівників;

здійснюють контроль за ефективністю використання майна, що є комунальною власністю і закріплене за комунальним підприємством;

здійснюють контроль за дотриманням статуту та приймають рішення у зв’язку з його порушенням;

здійснюють відповідно до законодавства контроль за дотриманням зобов’язань щодо платежів до місцевого бюджету на комунальних підприємствах;

розглядають проекти планів комунального підприємства та контролюють їх виконання;

установлюють у порядку і межах, визначених законодавством, тарифи щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються комунальними підприємствами.

Стаття 42. Особливості діяльності комунального підприємства.

1. Комунальне підприємство не несе відповідальності за зобов’язаннями відповідного органу місцевого самоврядування.

Комунальне підприємство, за яким майно закріплене на праві оперативного управління, відповідає за своїми зобов’язаннями коштами та іншим майном, що є в його розпорядженні, крім основних фондів. При недостатності у комунального підприємства таких коштів та майна відповідальність за його зобов’язаннями несе власник.

2. Комунальні підприємства, за якими майно закріплене на праві оперативного управління, мають право вступати до об’єднань підприємств лише за погодженням з відповідним органом місцевого самоврядування”.

№69

Фінанси підприємств комунальної форми власності є складовою частиною місцевих фінансів, але їм притаманні певні специфічні ознаки, які випливають з особливостей форм власності і господарювання. Так, майно підприємств комунальної форми власності перебуває у власності місцевих органів самоврядування, тому для фінансування цих підприємств, крім власних джерел, залучаються кошти місцевих бюджетів, а також кошти, отримані в порядку перерозподілу між цими підприємствами.

Важливо відзначити, що підприємства та заклади соціально-культурної сфери комунальної форми власностіфункціонують як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері, тому організаційно їх можна розділити натри групи:

• ті, які повністю перебувають на бюджетному фінансуванні;

• підприємства, які частково фінансуються за рахунок місцевих бюджетів;

• підприємства, які функціонують на принципі самоокупності.

Фінансові ресурси комунальних підприємств тісно пов'язані з фінансовою системою регіону, становлять ї невід'ємну частину і мають складну систему зв'язків із фінансовими ресурсами місцевих органів влади.

Так, за рахунок місцевих бюджетів, також місцевих позабюджетних цільових фондів фінансується створення нових комунальних підприємств, їхнє інвестування й пільгове кредитування, покриття запланованих збитків тощо. Водночас за рахунок фінансових ресурсів комунальних підприємств формується певна частка дохідної частини фінансових ресурсів місцевих органів влади.

Це формування здійснюється шляхом податкових та інших надходжень до місцевих бюджетів, зборів і відрахувань до муніципальних позабюджетних фондів, надходження коштів від оренди місцевих майнових комплексів комунальних підприємств і приватизації їхнього майна, вилучень частини прибутку за результатами господарської діяльності цих підприємств тощо.

№70

Місцеве господарство забезпечує безпосереднє задоволення потреб населення і функціонування системи місцевого самоврядування.

Місцеве господарство складається з підприємств (об'єднань), організацій, установ, об'єктів виробничої та соціальної інфраструктури, які є комунальною власністю відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

До складу місцевого господарства можуть включатися за згодою власника підприємства (об'єднання), організації та установи, які не перебувають у комунальній власності і діяльність яких пов'язана переважно з обслуговуванням населення.

За згодою населення і органів місцевого самоврядування до складу місцевого господарства може бути також включено об'єкти, створені в результаті трудової участі громадян або придбані на їхні добровільні внески.

Місцеве господарство забезпечує безпосереднє задоволення потреб населення і функціонування системи місцевого

самоврядування.

Місцеве господарство складається з підприємств (об'єднань), організацій, установ, об'єктів виробничої і соціальної

інфраструктури, які є комунальною власністю.

До складу місцевого господарства можуть бути включені за згодою власника підприємства (об'єднання), організації і установи,

які не є комунальною власністю і діяльність яких пов'язана переважно з обслуговуванням населення.

За згодою населення і органів місцевого самоврядування до складу місцевого господарства можуть бути також включені об'єкти,

створені в результаті трудової участі громадян або придбані на їх добровільні внески.

Сільські, селищні, міські Ради народних депутатів у межах своєї компетенції можуть надавати підприємствам (об'єднанням),

організаціям і установам, які входять до складу місцевого господарства, переважне право на користування природними ресурсами місцевого значення, матеріально-технічне забезпечення з місцевих фондів.

Сільські, селищні, міські Ради народних депутатів координують діяльність підприємств (об'єднань), організацій і установ

місцевого господарства.

№71

До числа підприємств комунальної власності відносяться також транспортні підприємства. На транспортні підприємства покладені завдання з перевезення пасажирів. При цьому обсяги перевезень поділяються на перевезення пасажирів, які сплачують

за свій проїзд, і пасажирів, які користуються пільгами. Усі дохо-ди й витрати транспортних підприємств планують. Окремо пла-нують доходи від інших видів діяльності (доходи, отримані від здачі в оренду власних приміщень, надходження від розміщення реклами на зупинках та рухомому складі).

Доход транспортних підприємств включає:

-          доходи від платних перевезень;

-          бюджетні дотації;

-          доходи від інших видів діяльності.

Доходи від платних перевезень становлять до 95% сукупних доходів. їх визначають шляхом множення кількості пасажирів, що планується перевезти, на ціну одного перевезення (тариф).

Перевезення пасажирів, яким надається пільга, здійснюється за рахунок бюджетних дотацій. Дотації визнача-ються множенням кількості безоплатних перевезень пасажирів на діючий тариф.

Доходи від інших видів діяльності планують, виходячи з до-сягнутого за попередній період рівня доходів з урахуванням змін, що відбудуться в плановому періоді.

Транспортні підприємства мають специфічні статті витрат, притаманні лише таким підприємствам, зокрема:

-          для автотранспортних підприємств - це витрати на при-дбання паливно-мастильних матеріалів, які становлять майже 1/3;

-          на підприємствах електротранспорту - витрати на при-дбання електроенергії.

№72

Розвиток та благоустрій кожного міста чи села здійснюється з урахуванням чисельності населення, його побутових потреб, санітарних та інших вимог. Чим більший населений пункт, чим щільніше його заселення, тим складніші завдання водозабезпечення, очистки, організації внутрішнього міського сполучення, санітарної охорони повітря, води, землі на його території, тим більше потрібно обладнання для його благоустрою та створення нормальних умов для життя населення і роботи підприємств, установ та організацій.

Комунальним обладнанням міста є водопроводи, каналізація, мережі теплофікації, електропостачання, газопостачання, трамваї, тролейбуси та інші засоби міського транспорту, лазні, пральні, готелі, а також споруди з благоустрою міської території - вуличні замощення, тротуари, мости, набережні, іригаційні споруди, ливнева каналізація, вуличне освітлення, зелені насадження вулиць, парки, сади, сквери, квітники, газони, огорожі, архітектурні споруди та пам’ятники.

Розмір та умови експлуатації обладнання міста залежать від розмірів та типу населеного пункту. Так, мережі електропостачання, газові, теплофікаційні, водопроводу та каналізації, траси міського транспорту, як правило, відображають схему розміщення проїздів міста.

Розвиток, утримання та експлуатацію перелічених видів обладнання міста здійснюють організації міського комунального господарства виконкомів місцевих Рад народних депутатів.

Специфіка виробництва в комунальному господарстві обумовлює високу фондомісткість цієї галузі. Із загальної вартості основних та оборотних фондів частка перших складає майже 98%.

Структура основних фондів не однакова в різних галузях комунального господарства. При незначній питомій вазі машин та обладнання у більшості галузей комунального господарства у складі основних фондів значне місце посідають: у водопровідно-каналізаційному, газовому господарствах, на підприємствах електро- та теплопостачання - передавальні пристрої (від 50 до 70% ); в трамвайно-тролейбусних господарствах - транспортні засоби (майже 40 %); в готелях - будівлі (понад 90 %) та ін.

Основні фонди в комунальному господарстві крім виробничих включають фонди зовнішнього благоустрою (тротуари, мости, набережні та ін.). По основних виробничих фондах амортизація нараховується за затвердженими нормами згідно з діючим Положенням; по основних фондах зовнішнього благоустрою амортизація не нараховується.

Відтворення основних фондів в комунальному господарстві здійснюється шляхом державних капітальних вкладень. Характерно, що основним джерелом фінансування капітальних вкладень є кошти бюджетів. За рахунок бюджетних асигнувань ведеться нове будівництво споруд зовнішнього благоустрою міст та селищ, розсадників та ін., а також їх капітальний ремонт.