Порядок виконання роботи
Трансформування виконується в наступній послідовності:
неґатив кладуть у касету приладу емульсією вниз;
на екран кладуть опорний планшет, при трансфомуванні змінюється масштаб зображення на екрані , для чого екран нахиляється навколо осей Х і У, а неґатив суміщається вздовж напрямків осі Х і У;
суміщення точок з відповідними трансформаційними точками на опорному планшеті досягається в точках А і В шляхом зміни масштабу зображення відповідно до заданого масштабу трансформування обертанням ножного диска ( рис 5.2, поз. 2);
нахилом екрана за допомогою штурвалів досягається суміщення всіх чотирьох точок або таке положення, при якому cd ║ CD ( рис 5.2, поз. 3 і 4 ); в останьому випадку касету з неґативом слід змістити вздовж осей Х і У (рис. 5.2, поз. 5 і 6);
після того, як суміщення досягнуто, об’єктив закривають світлофільтром, знімають з екрана опорний планшетик разом з картонною основою і кладуть на його місце аркуш світлочутливого паперу. Зображення, що проектується експонується, протягом необхідного часу.
Зміст звіту
Лабораторна робота № 5 оформляється в окремому зошиті у клітинку. Звіт складається з наступних пунктів:
1. Назва і мета роботи.
2. Завдання і вихідні дані.
3. Стислий виклад методики виконання завдання.
4. Схема виконання трансформування.
5. Висновки щодо роботи.
Рис. 5.2 – Схема виконання процесу трансформування
Контрольні запитання
Дайте визначення трасформування знімків.
Які геометричні та оптичні умови необхідно виконати в процесі трансформування ?
У якому випадку виконують трансформування за зонами?
Від яких факторів залежить точність фотомеханічного трансформування?
Дайте визначення фотоплану.
Література: [1, с. 54-67; 2, с. 148-162].
Лабораторна робота № 6 тема. Дешифрування аерофотознімків
Мета роботи: закріпити теоретичні знання з теми “Комбінована аерофототопографічна зйомка” та методику дешифрування знімків; ознайомити студентів з будовою фототрансформатора ФТМ, ознайомити студентів з дешифрувальними ознаками об’єктів місцевості за аерофотознімками .
Завдання. Ознайомитися з дешифрувальними ознаками об’єктів місцевості за аерознімками, скласти для одного з аерознімків відомість основних і посередніх дешифрувальних ознак.
Короткі теоретичні відомості
Дешифрування полягає в розпізнаванні на фотозображенні об’єктів місцевості, що підлягають нанесенню на план (карту), виявленні їх меж, якісних і кількісних характеристик, а також кресленні отриманих результатів умовними знаками. При дешифруванні на фотозображенні об’єктів місцевості використовують сукупність так званих прямих і побічних дешифрувальних ознак, що дозволяють виявляти зміст цих об’єктів.
Прямі дешифрувальні ознаки: тон, структура зображення об’єкта, його форма, розміри, тінь.
Тон. У більш світлих тонах зображаються сухі дороги, у сірих тонах зображуються орані землі, у більш темних – лісні масиви, озера, річки, заливні луки. Тон зображення часто доповнюється структурою або рисунком зображення. Для масиву присадибних ділянок притаманна мозаїчна структура. Лісні угіддя мають зернисту структуру зображення. Для городів та ріллі притаманний лінійчатий рисунок. Форма. Для багатьох об’єктів, особливо штучних споруд, характерна правильна геометрична форма. Об’єкти місцевості природного походження мають криволінійну форму. Розміри об’єктів залежать від масштабу фотозображення.
Побічні ознаки. Взаємне розташування об’єктів місцевості – явище, яке підпорядковується певним закономірностям, що відбивають взаємозв’єязок явищ і предметів.