4. Сутність пропозиції; фактори, які її визначають

Пропозиція – це бажання та можливість виробника продати конкретну кількість певного товару залежно від його ціни.

Аналогічно до попиту, пропозиція також поділяється на індивідуальну та сукупну.

Індивідуальна пропозиція є рівномірно зростаючою функцією, яка відображає закон пропозиції: за інших рівних умов, чим вище буде ціна товару, тим більше буде його пропозиція.

Сукупна (ринкова) пропозиція визначається як загальна сума індивідуальних пропозицій товару усіх виробників. Вона має форму кривої, яка також відображає закон пропозиції (рис. 16).

 

 

Рис. 16. Сукупна ринкова пропозиція товару

 

Нецінові фактори, які впливають на пропозицію:

1. Ціни на ресурси.

Зниження цін на ресурси знижує витрати виробництва і відповідно збільшує сукупну пропозицію, і навпаки.

2. Технологія виробництва.

Удосконалення технології дозволяє зменшити витрати виробництва на одиницю продукції, що призведе до зменшення загальних витрат і збільшення пропозиції.

3. Податки і дотації.

Підвищення податків збільшить витрати підприємства та зменшить пропозицію. Навпаки дотації дозволяють знизити витрати і збільшити пропозицію.

4. Ціни на товари-замінники.

Зниження ціни на один товар може спонукати виробників збільшити пропозицію товару-замінника за кожною із можливих цін. І навпаки, підвищення ціни даний товар, призведе до зниження пропозиції товару-замінника.

5. Очікування зміни цін.

Якщо очікується підвищення цін, то виробники можуть частково затримати випуск на ринок своєї продукції і тим самим скоротити поточну пропозицію. Водночас набагато частіше очікування підвищення цін здатне спонукати фірми збільшити виробничі потужності і тим самим викликати збільшення пропозиції вже зараз.

6. Кількість продавців на ринку.

При заданому обсязі виробництва кожної фірми, чим більше кількість продавців продукції, тим більше ринкова пропозиція. Насправді, оскільки обсяги виробництва кожної фірми не є фіксованими, то вступ фірм в галузь та вихід з неї зазвичай не впливають на сукупну пропозицію (оскільки фірма, яка увійшла в галузь, забиратиме частку ринку існуючих фірм, а при виході фірми з ринку її частку розділять фірми, які залишились).

Зсув кривої сукупної пропозиції праворуч означає збільшення пропозиції: виробники, при цьому, поставляють більшу кількість продукту по кожній із можливих цін. Зсув кривої сукупної пропозиції ліворуч вказує на скорочення пропозиції: виробники пропонують меншу кількість продукту по кожній із можливих цін (рис. 17)

 

Рис. 17. Зміна сукупної пропозиції під впливом нецінових чинників

 

5. Взаємодія попиту та пропозиції. Встановлення та підтримання ринкової рівноваги. Ринкова рівновага.

Взаємодія попиту та пропозиції на конкурентному ринку приводить до встановлення ринкової рівноваги, яка полягає у встановленні рівноважної ринкової ціни, за якої сукупний попит буде дорівнювати сукупній пропозиції (рис. 18).

 

Рис. 18. Ринкова рівновага

Ринкова рівновага на конкурентному ринку має певну здатність до самопідтримування. Це відбувається тому, що тут конкуренція, попит, пропозиція та ціна мають значну гнучкість. Якщо на ринку склалась інша ринкова структура (наприклад олігополія, монополія чи олігополістична конкуренція), то гнучкість вказаних елементів буде меншою, що буде стримувати встановлення ринкової рівноваги. Наявність диспропорції між попитом і пропозицією буде загострювати конкуренцію, між споживачами або виробниками, на яку будуть витрачатись значні ресурси. Також будуть негативні макроекономічні явища: інфляція, якщо попит більше пропозиції чи затоварювання економіки, якщо пропозиція більше попиту.

У стані ринкової рівноваги покупці не мають проблем з купівлею товарів, продавці – з їх продажем, а держава має максимально можливі надходження у бюджет, тому її втручання в ринковий механізм окрім антимонопольного регулювання та виробництва громадських благ має бути мінімальним.

На конкурентному ринку ціна завжди буде коливатись довкола цієї рівноваги.

 Існує два підходи до пояснення механізму встановлення ринкової рівноваги.