27. Класифікація управлінських рішень: за характером і змістом, за рівнем ієрархії управління та за функціональними відзнаками.
За функціональними ознаками: адміністративні, економічні, технічні, технологічні
За рівнем ієрархії управління: 1) ріщення щ приймаються на рівні підприємства є компетенцією 1го керівника(гол. Менеджера); такі рішення мають загальний характер і стосуються всієї організації 2) управлінські рішення на рівні структурного підрозділу приймають його керівники у межах їх повноважень у тому випадку, коли для їх виконання є достатні ресурси підрозділу, якщо їх недостатньо, то менеджер вносить свою пропозицію на розгляд вищого керівництва 3) управлінські рішення на рівні первинного трудового колективу (бригади, секції) приймаються їх керівником за оперативним питаннями.
За характером і змістом: 1) творчі рішення приймаються за проблемами, що виникають вперше після ретельного вивчення стану справ, досвіду інших організацій і реальних можливостей підприємства. 2) рішення за аналогією приймаються на основі вивчення і порівняння наявного досвіду в подібних ситуаціях 3) рішення, що приймаються автоматично бувають там де діяльність менеджера жорстко регламентована законодавчими документами, інструкціями та іншими нормативними документами.
28 Моделі прийняття рішень
Існує 3 моделі:
Класична модель спиражться на поняття раціональності в прийнятті рішень. Передбачається що ОПР(особа, що приймає рішення) повинна бути абсолютно об’єктивною та логічною, мати чітку мету, усі дії в процесі прийняття рішень спрямовані на вибір найкращої альтернативи, ОПР має повну інформацію щодо ситуацій прийняття рішень, має раціональну систему впорядкування переваг за ступенем їх важливості. Мета ОПР завжди полягає у тому, щоб зробити вибір, який максимізує результат діяльності організації
Поведінкова модель 1) ОПР не має повної інформації щодо ситуації прийняття рішень. 2) ОПР не має повної інформації щодо всіх можливих альтернатив 4) ОПР не здатна, або несхильна передбачити наслідки реалізації кожної можливої альтернативи.
Тобто ця модель враховує різні обмежуючі та суб’єктивні фактори
Ірраціональна ґрунтується на передбаченні, що рішення приймається ще до того як досліджуються альтернативи. Ця модель найчастіше застосовується 1) для вирішення принципово нових, незвичайних рішень, таких, які важко піддаються вирішенню 2) для вирішення проблем в умовах дефіциту часу 3) коли менеджер або група менеджерів мають достатньо влади, аби нав’язувати своє рішення
29. Етапи процесу прийняття рішень
Знайомство з проблемою або ситуацією. На цьому етапі менеджер зосереджує свою увагу на виявленні основних проблем, його завдання – глибоко вникнути у динаміку змін і оцінити можливості трудового колективу, відібрати дійсні кардинальні проблеми, оцінити причини їх появлення та уявити можливі наслідки того чи іншого варіанту впливу
Вивчення обставин і формування цілі. Від цього залежить ефективність всієї подальшої діяльності
Збір інформації і визначення критеріїв оцінки проекту рішення. Для цього менеджер може залучати відповідних фахівців, які обґрунтовують і розробляють всю необхідну інформації (законодавчі акти, нормативні документи)
Розробка проекту рішення. Це розробка варіантів проекту рішення з використанням візних методів, які забезпечують своєчасне і якісне виконання необхідних робіт
Оцінка варіантів рішення і вибір оптимального варіанту
Правове оформлення рішення – це оцінка проекту рішення на відповідність законодавству, нормативним документам
Доведення до виконавців і розробка заходів з виконання рішення. Цей етап встановлює строки виконання окремих частин рішення, призначення відповідних осіб, роз’яснення рішення виконавцям та інструктування виконавців по здійсненню заходів, передбачених у рішенні
Контроль за виконанням рішення
Підведення підсумків виконання рішень