![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Змістовий модуль 2
- •Тема 7. Ринок пайових цінних паперів
- •Тема 8. Ринок похідних фінансових інструментів Семінарське заняття № 5 Тема. Ринки пайових та похідних цінних паперів (2 год)
- •Сутність акції як цінного паперу. Види акцій. Емісія та операції з акціями.
- •Методи формування пакетів акцій та оцінювання акцій. Додати
- •Сутність інвестиційних сертифікатів як видів пайових цінних паперів
- •Сутність дивідендів і дивідендної політики. Види дивідендних виплат
- •5.Особливості функціонування й розвитку ринку акцій в україні. Історія українського ринку акцій
- •6. Причини появи та розвитку ринку похідних цінних паперів. Види деривативів: форварди, ф’ючерси, опціони, свопи.
- •Форвардні контракти та їх особливості.
- •Ф'ючерсні контракти, їх значення, види.
- •Опціони та їх особливості.
- •Контракти своп та їх особливості.
- •7.Випуск та обіг американських депозитарних розписок та варантів.
- •Варанти, права власників.
- •Методика розрахунку курсу акцій. Анулювання, консолідація та дроблення акцій
- •Повторити з теми 5.5
Опціони та їх особливості.
Опціон — один із видів строкових угод, які можуть укладатися як на біржовому, так і на позабіржовому ринках. Залежно від прав, що надаються власнику (покупцю) опціону, останні поділяють на опціони put — "на продаж" та call — "на купівлю".
Опціон PUT (на продаж) дає власнику (покупцю) опціону право на продаж через визначений час за наперед обумовленою ціною певного виду фінансового чи іншого активу. Продавець опціону PUT зобов'язаний купити такий актив у покупця опціону.
Опціон САLL (на купівлю) дає власнику право на купівлю через визначений час за наперед обумовленою ціною певного активу, який йому зобов'язаний продати продавець опціону.
Визначені у такий спосіб опціони мають назву "європейських", тобто таких, що можуть бути виконані тільки у визначений час у майбутньому. Існують також опціони американського типу, або "американські", які можуть бути виконані протягом усього періоду часу до дати закінчення терміну опціонного контракту.
Опціон на відміну від ф'ючерсної чи форвардної угоди є угодою "несиметричною". В той час коли ф'ючерсні та форвардні угоди є обов'язковими для виконання обома учасниками угоди, опціон дає власнику право виконати чи не виконати угоду, а для продавця є обов'язковим для виконання. Опціон виконується, коли ситуація на ринку сприятлива для покупця опціону і несприятлива для продавця. Продавець опціону приймає на себе ризики, пов'язані з несприятливими ціновими змінами на ринку і за це отримує від покупця винагороду — премію, яку називають ціною опціону. Ціну активу, зафіксовану в опціонному контракті, за якою буде продано цей актив, називають страйковою ціною або ціною виконання.
Традиційно базовими активами опціонних контрактів виступають фінансові або інші активи: акції, облігації, товари, індекси, валюта, ф'ючерсні контракти тощо. При цьому, якщо купівля чи продаж опціону здійснюється за відсутності позиції за відповідним активом, вважають, що відкрита "гола позиція". І, відповідно, якщо здійснюється купівля чи продаж опціону за наявності позиції по відповідному активу, вважають, що відкрита "покрита позиція".
Синтетичні опціони “кеп”, “флор” та “колар”.
Угоди “кеп”, “флор” та “колар” — це синтетичні опціони, які дають змогу знизити ризики при фінансуванні та інвестуванні під плаваючу процентну ставку.
Угода “кеп” – це серія європейських опціонів ПУТ, які дають їх власнику право на отримання кредиту з попередньо встановленим максимальним рівнем процентної ставки “кеп”. Чим ближче поточні процентні ставки до ставки “кеп”, тим більшою буде премія, яка сплачується позичальником продавцю. Угода “кеп” захищає позичальника, який залучає кошти під плаваючу процентну ставку, від підвищення процентних ставок на ринку.
Якщо, наприклад, ставка “кеп” встановлена на рівні 15%, це означає, що при падінні процентних ставок на ринку нижче як 15% позичальник — власник опціону “кеп” сплачує ринкову процентну ставку по кредиту. У разі підвищення процентних ставок на ринку більш, ніж на 15% продавець опціону сплачує на користь позичальника різницю між більш високою ринковою процентною ставкою та ставкою “кеп”.
Учасники угоди “кеп” не обов'язково повинні бути пов'язані спільною кредитною угодою. Укласти угоду “кеп” позичальник може з одним учасником ринку, а отримати кредит у іншого учасника ринку. Покупцями опціонів “кеп” на ринку є як інвестори, так і фінансові посередники, зате продавцями в більшості випадків виступають фінансові посередники. Укладаючи строкові угоди різної, в тому числі протилежної, спрямованості, фінансові посередники не зазнають значних втрат при падінні чи підвищенні процентних ставок на ринку. Зате, маючи великі обсяги угод, вони мають і великі обсяги комісійних, премій та інших посередницьких винагород.
Згідно з угодою “кеп” на визначені дати в майбутньому, якщо поточна ринкова ставка перевищує встановлену ставку “кеп”, продавець опціону сплачує покупцеві різницю між ринковою ставкою та ставкою “кеп”. Дати, коли здійснюються платежі, називають довідковими датами. За ринкову ставку на міжнародному фінансовому ринку, як правило, приймають відповідну ставку LIBOR (London Interbank Offered Rate), яка є ставкою міжбанківського лондонського ринку із надання коштів у євровалюті. Наприклад, поточні 3, 6, 12-місячні ставки LIBOR означають поточні ставки в річних із надання кредитів відповідно на 3, 6, 12 місяців.
Сума платежу Сп за період між двома черговими довідковими датами становитиме:
,
де Спот – поточна ринкова ставка;
Скеп – ставка “кеп”;
Днаст – наступна довідкова дата;
Дчерг – чергова довідкова дата;
К – розрахункова сума кредиту.
Угода “флор” є серією європейських опціонів КОЛ, які дають право їх власнику інвестувати грошові кошти під плаваючу ставку, не нижчу від визначеної в угоді мінімальної ставки “флор”. Встановлення мінімальної ставки інвестування захищає власника “флор” від падіння ставок на ринку. При падінні ринкових ставок нижче від ставки “флор” дохідність інвестицій зберігається на рівні, визначеному цією ставкою.
Згідно з цією угодою на визначені дати в майбутньому, якщо ринкова ставка нижча за встановлену мінімальну ставку “флор”, продавець опціону сплачує покупцеві різницю між ставкою “флор” і ринковою ставкою.
Сума платежу Сп за період між двома черговими довідковими датами становитиме:
,
де Сфлор – ставка “флор”.
Отже, інвестувавши кошти та придбавши опціон “флор”, інвестор має змогу отримати дохід від інвестицій на рівні ринкової ставки, а у разі падіння ставок на ринку – на рівні мінімальної ставки “флор”, зафіксованої в угоді.
Угода “колар”, як і “кеп”, застосовується для захисту позичальника в умовах плаваючих ставок, проте має меншу вартість. Стратегія “колар” полягає в одночасному продажу контракту “флор” та купівлі контракту “кеп”. При цьому ставка “кеп” встановлюється на рівні, вищому від поточних ринкових ставок, а ставка “флор” – на нижчому. Вартість угоди “колар” для позичальника визначається різницею між премією, сплаченою при купівлі “кеп”, та премією, отриманою при продажу “флор”.
“Колар” захищає позичальника від підвищення ставок вище, ніж встановлена ставка “кеп”. Водночас власник “колар” зазнає збитків при падінні ринкових ставок нижче ставки, встановленої в угоді “флор”. При цьому власник “колар” сплачує покупцю “флор” різницю між більш низькою ринковою ставкою та ставкою “флор”, зафіксованою в контракті.
Опціони на індекси. Для подібних опціонів використовуються відомі фондові індекси, які характеризують певний портфель цінних паперів. Такі опціони використовують для страхування диверсифікованого портфеля цінних паперів від ризику зміни (падіння чи зростання) його ринкової вартості.
Виконання опціонів на індекси передбачає взаєморозрахунок грошовими коштами. Це означає, що при виконанні опціону продавець не поставляє актив, як у інших опціонах, а сплачує певну суму грошових коштів власнику опціону. Сума, що сплачується власнику опціону в разі його виконання, дорівнює певному числу, помноженому на різницю значень фондових індексів. Ціна індексу, або страйкова ціна, дорівнює значенню індексу, помноженому на 100. Власнику опціону PUT сплачується різниця між страйковим індексом і значенням індексу на дату виконання опціону, помножена на 100. Власнику опціону САLL сплачується різниця між значенням індексу на дату виконання опціону та страйковим індексом, помножена на 100.
Опціони на ф'ючерсні контракти. Такі опціони є переважно опціонами американського типу. Базовими активами в них виступають ф'ючерси на валюту, облігації, золото, нафту тощо. Страйковою ціною є ціна ф'ючерсного контракту, зафіксована при продажу опціону.
Опціон САLL на ф'ючерс дає право його власнику в будь-який момент до дати закінчення терміну опціону відкрити довгу позицію за цим ф'ючерсним контрактом, отримавши при цьому від продавця опціону суму, що дорівнює різниці між поточною ф'ючерсною та страйковою ціною. Продавець опціону зобов'язаний не тільки сплатити різницю, а й зайняти коротку позицію по тому самому ф'ючерсному контракту.
Опціон РUТ дає власнику право на відкриття короткої позиції за ф'ючерсним контрактом та отримання від продавця суми, що дорівнює різниці між страйковою та поточною ф'ючерсною ціною.