Методика розрахунку курсу акцій. Анулювання, консолідація та дроблення акцій

Ринковий курс акції – відношення ринкової ціни до номіналу, яке виражається у відсотках.

Реальна теперішня вартість акцій формується під впливом двох основних показників:

1. суми майбутнього грошового потоку від володіння акцією;

2. втрати дисконтної ставки, що використовується при оцінці реальної вартості майбутнього грошового потоку (норми поточної прибутковості).

За акціями та інвестиційними сертифікатами сума майбут­нього грошового потоку формується залежно від двох умов:

1. при використанні фінансового інструмента протягом невизначеного тривалого періоду часу (в цьому разі грошовий потік майбутнього періоду формується тільки за рахунок сум нарахова­них дивідендів);

2. при використанні фінансового інструмента протягом ра­ніше передбаченого терміну (в цьому разі майбутній грошовий потік складається із сум надходжень дивідендів, суми придбання цього інструмента і курсової різниці за ним - різниці між його ціною на момент погашення і початковою ціною придбання).

Повторити з теми 5.5

Методами штучного регулювання курсової ціни акцій є дроблення і консолідація акцій.

Подрібнення акцій (спліт) передбачає випуск додаткових акцій без збільшення розміру акціонерного капіталу. При цьому відповідно до масштабу подрібнення зменшується номінал акцій і збільшується їх кількість. Після такого дроблення акціонер, який від початку володів, наприклад 100 акціями, вже має в наявності 200, 300 або 400 акцій. Зменшення ринкової ціни акцій робить їх більш привабливими для інвесторів, особливо якщо величина дивіденду на одну акцію зберігається або зменшується в меншій пропорції, ніж номінал. В результаті курс акцій в майбутньому зростає. Після подрібнення акції товариства стають більш доступними для дрібних інвесторів. Ефективність подрібнення акцій оцінюється за допомогою коефіцієнта співвідношення ринкової ціни та доходу акції (Кц/д) до і після здійснення спліту. Недоліком даної операції є додаткові витрати на випуск акцій.

Консолідація (укрупнення) акцій – зворотна операція, що полягає в обміні декількох акцій на меншу кількість з більшим номіналом відповідно до обраного масштабу укрупнення. Як і попередня операція, консолідація не змінює загального розміру власного капіталу, а має скоріше психологічний вплив на інвесторів. Позитивним моментом консолідації є зменшення коливання ринкової ціни акцій і підтримання її в оптимальному діапазоні. Консолідація зменшує кількість акцій в обігу і збільшує біржовий курс акції. Особливо велике значення укрупнення акцій має у випадку значного інфляційного знецінення акцій і переоцінення активів товариства. Але як і у випадку спліту, при консолідації акцій мають місце додаткові витрати по випуску цінних паперів.

Консолідація та дроблення акцій не повинні призводити до зміни розміру статутного капіталу акціонерного товариства. У разі консолідації чи дроблення акцій до статуту акціонерного товариства вносяться відповідні зміни в частині номінальної вартості та кількості розміщених акцій (ст. 18 ЗУ “Про акціонерні товариства”).

Акціонерне товариство має право проводити анулювання викуплених ним акцій та зменшувати таким чином статутний капітал або ж може підвищити номінальну вартість решти акцій і таким чином залишити статутний капітал без змін (ст. 17 ЗУ “Про акціонерні товариства”).

Методи формування пакетів акцій.

Акціонер може мати у власності будь-яку кількість акцій одного емітента, якщо це обумовлено статутом останнього. Якщо акціонеру належить значна кількість акцій, тоді йдеться про пакет акцій – це наявність у власності одного акціонера визначеної кількості акцій одного емітента. Іншими словами група акцій, об’єднана за певною стійкою ознакою, має назву пакета.

Пакети можуть бути сформованими за такими ознаками:

1. походження:

• пакети засновницької емісії;

• пакети першої додаткової емісії;

• пакети другої додаткової емісії і т.д.;

2. особливостями приватизаційних процесів:

• звичайні пакети приватизаційного паю громадянина України;

• пакети керівного складу підприємств, що приватизувались тощо;

3. відношення до управління розвитком товариства:

• стратегічні пакети;

• портфельні пакети;

4. відношення до управляючого рівня товариств:

• пакети акцій звичайних акціонерних товариств;

• пакети акцій холдингів;

5. типи власності:

• державні;

• приватні.

Але найчастіше пакети акцій класифікують за сукупністю повноважень, які вони надають їх власникам. За цією ознакою розрізняють такі пакети простих акцій:

1. пакет “обов’язкового включення” – 5% і більше від голосуючої кількості акцій – пропозиції акціонерів, які сукупно є власниками такої кількості відсотків простих акцій, підлягають обов’язковому включенню до порядку денного загальних зборів акціонерів;

2. пакет “нагляду за реєстрацією” (значний пакет акцій) – 10% і більше від голосуючої кількості акцій – дає можливість призначати своїх представників для нагляду за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків. Взагалі цей пакет дає різкий приріст позитивних, конструктивних можливостей з управління підприємством. Крім вищезазначеного, можна також бути ініціатором проведення зборів у будь-який час.

Зазначимо, що згідно з Законом України “Про акціонерні товариства” особа, яка має намір придбати акції, що з урахуванням кількості акцій даного товариства, які вже їй належать, становитиме 10% і більше простих акцій товариства, зобов’язана не пізніше, ніж за 30 днів до дати до цього придбання подати товариству письмове повідомлення про свій намір та оприлюднити його. Оприлюднення відбувається шляхом надання його ДКЦПФР, кожній фондовій біржі, на якій товариство пройшло процедуру лістингу, та опублікування в офіційному друкованому органі;

3. пакет “перший блокуючий” – 25% + 1 акція – власники такого пакету можуть заблокувати рішення, яке повинне прийматись кваліфікованою більшістю 75%. Наприклад, про закриття підприємства;

4. пакет “другий блокуючий” – максимум 40% + 1 акція – пакет, який дозволяє паралізувати управлінську діяльність загальних зборів. Власники пакету, не з’являючись на загальні збори, можуть зробити останні неправомочними. Інколи такий пакет акцій також може застосовуватись акціонерами для блокування рішень;

5. пакет “перший контрольний” – 50% + 1 акція – акціонер, який володіє контрольним пакетом акцій, має змогу висувати до складу ради директорів або правління будь-якого свого кандидата, вносити на зборах акціонерів будь-яку пропозицію, багато в чому визначати напрями діяльності товариства.

Якщо купити такий пакет, то протягом 20 днів з дати придбання необхідно запропонувати всім акціонерам придбати у них прості акції товариства. У такому випадку акціонери, які не бажають співпрацювати з новим власником контрольного пакету, продають ому свої частки.

Варто зазначити, що контрольний пакет при повному кворумі присутності всіх голосуючих акцій дозволяє вирішувати на свій розсуд питання, які вимагають простої більшості голосів. Але повна присутність на загальних зборах усіх акціонерів – це рідкість для більшості акціонерних товариств України. Тому для управлінців і фінансистів з метою економії коштів при встановленні контролю над товариством першим контрольним пакетом буде кількість акцій у розмірі 30% + 1 акція, що дозволить провести власні рішення при мінімальному кворумі зборів. Якщо протягом останніх 10 років на зборах було представлено 62-66% акцій, то для оволодіння контролем достатньо об’єднати (за умови відсутності згуртованої опозиційної сторони) від 31% + 1 акція до 33% + 1 акція;

6. пакет “кворуму” – 60% голосуючих акцій – пакет забезпеченого проведення загальних зборів, який дозволяє вважати присутність власника такого пакету достатнім для проведення загальних зборів і визнання його рішень. Неможливість проведення загальних зборів у зв’язку з відсутністю кворуму – найбільш масова управлінська ситуація у акціонерних товариствах;

7. пакет “абсолютний контрольний” – 75% і більше голосуючих акцій – дозволяє власникові вирішувати будь-яке питання у потрібному йому напрямку.