2. Теорії культури, що використовуються в порівняльному менеджменті

1.Теорії культури, що аналізують вплив культурних особливостей.

1. "Універсальна" теорія: її прихильники переконані, що значення національно-культурних особливостей в управлінні бізнесом украй перебільшено, і до людей незалежно від національної приналежності можна застосовувати достатньо однакові інструменти управління.

2. "Економіко-кластерна" теорія, яка виходить з визнання істотних відмінностей в поведінці окремих людей і колективів, що належать до різних етнічних обєднань, які визначаються економічним станом і рівнем добробуту різних народів і країн (країни географічно близькі з схожим історичним розвитком, часто демонструють вельми схожі елементи економічного розвитку, однак виняток Японія і деякі її азіатські сусіди).

3. "Культурно-кластерна" теорія, яка визнає первинну роль національно-культурних особливостей в розумінні поведінки особи і колективу.

Явище еквіфінальності - розвиток різних культур у напрямі деяких достатньо схожих моделей поведінки, цінностей і стереотипів життя.

2. Ділення країн по культурних кластерах Денієлса і Радеби.

1. Скандинавський кластер: Фінляндія, Норвегія, Швеція, Данія;

2. Німецький: Німеччина, Австрія, Швейцарія;

3. Англомовний: США, Великобританія, Австралія, Південна Африка, Канада, Нова Зеландія, Ірландія;

4. Романський: Франція, Італія, Іспанія, Португалія, Бельгія;

5. Латиноамериканський: Аргентина, Венесуела, Мексика, Чилі, Колумбія, Перу;

6. Далекосхідний: Таїланд, Індонезія, Тайвань, Філіппіни, Сінгапур, Гонконг, В'єтнам;

7. Арабський: Бахрейн, Абу-дабі, Кувейт, ОАЕ, Оман, Саудівська Аравія;

8. Близькосхідний: Туреччина, Греція, Іран.

9. Автори виділяють також некластерні країни: Бразилія, Японія, Індія, Ізраїль.

3. Підхід Мердока (1945 р.) - запропонував близько 80 так званих культурних універсалій, які охоплюють феномен національної культури: етика, мораль, релігія, сімейні характеристики, міфологія, фольклор, музика, особливості невербального спілкування, ігри, танці, спорт і так далі.

Підхід Мердока цінний тим, що орієнтує менеджера на достатньо широкий діапазон знань про місцеву культуру, одночасно він пред'являє практично нереальні вимоги з погляду витрат часу менеджера на такого роду вивчення.

4. Теорія базових та інструментальних цінностей Рокича. Поділ всіх цінностей на:

• базові - цінності, які складають основу життя, головні пріоритети заради яких власне живе і діє людина (життєвий комфорт, мир, красу, рівність, сім'ю, дружбу, безпеку і так далі),

• інструментальні – цінності, які мають значення лише як певні можливості, засоби забезпечення базових цінностей (прагнення до кар'єри, ефективність, чесність, незалежність, любов, відповідальність і так далі).

Розуміючи систему базових і інструментальних цінностей своїх партнерів, підлеглих менеджер може уміло керувати ними на користь бізнесу, визначати їх поведінку. Однак набір базових і інструментальних цінностей зміняється заледно від країни, нації, зміна поведінки індивідуума.

Дослідження, наприклад, показали, що для людей східних культур мир часто є не стільки базовою, скільки інструментальною цінністю, а, наприклад, незалежність або перемога власне релігії над іншими - це найважливіші базові цінності. Люди західної культури рахують часто інтелектуалізм однієї з найважливіших базових цінностей, тоді як внутрішня гармонія і душевний спокій не займають тут того визначального місця, яке вони мають в східних культурах.

5. Теорія внутрішнього змісту особи (модель Олпорта, Вернона і Ліндзі). Цей підхід грунтується на розділенні всіх індивідуумів на 6 груп залежно від характеру основної внутрішньої культурної цінності, що превалюють у людини в житті й на роботі:

• теоретична людина у якої головне – істина, досвід, порядок, раціональність, знання;

• економічна людина – вищою цінністю є практична справа, корисність, ефективність, бізнес, реальні, економічно відчутні досягнення;

• естетична людина – головним є краса і гармонія;

• соціальна людина – переважає для неї суспільна користь, принесенні користі іншим, взаємодопомога, принесенні себе в жертву суспільним цілям;

• політична людина – лідерство, кар'єра, влада, насолода від змагання і боротьби;

• релігійна людина – головні цінності: віра, релігійні істини.

Корисність моделі: багато досліджень останніх десятиліть показали, що дійсно всі вказані типи зустрічаються практично в кожній нації, але (що особливо важливе) навіть ті, хто не може точно віднести себе до якого-небудь типу (а їх більшість), досить чітко указують типи, які, на їх думку, превалюють в їх свідомості і поведінці.

6. Системний підхід до культури - культурні відмінності значною мірою залежать від змісту і взаємовпливу наступних 7 основних змінних: освіта, економіка, політика, релігія, прийняті форми і характер союзів, стан здоров'я нації, форми і традиції відпочинку.