- •1.Зовнішня політика найбільших країн світу в другій половині і917- на початку 1918.
- •2. Спроби укладення „Східного пакту" в Європі на початку 30-х рр. XX ст.
- •3.Жовтнева революція 1917 р. В Росії та перші зовнішньополітичні акти Радянського Уряду
- •4. Створення Німеччиною вогнища війни в Європі..
- •5. Етапи мирних переговорів у Брест-Литовську і підписання миру між Радянською Росією та державами Четверного Союзу.
- •6. Політика «невтручання»: бажання та реалії.
- •7.Міжнародні відносини у світі після закінчення 1 світової війни(листопад 1918-січень 1919)
- •8. Ставлення провідних країн світу до агресивних дій Японії на Далекому Сході в другій половині 20-х - на початку 30-х рр.
- •10. Англо-франко-американське потурання зовнішній політиці Німеччини в 30-х рр.Хх.Ст.
- •11. Перший декрет Радянської влади: причини та характер.
- •12. Антирадянські авантюри Японії на Далекому Сході в кінці 30-х рр. ХХст.
- •13. Позиція країн Антанти на завершальному етапі війни
- •14. Англо-франко-радянські переговори 1939 р.
- •15. Дії радянської дипломатії на початку громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції.
- •16. Початок становлення фашистського блоку країн.
- •17.Зовнішня політика країни Рад 1919рр.
- •18. Мюнхенська змова західних держав 1938 р. Та її наслідки для Європи стосовно цього.
- •19. Початок іноземної воєнної інтервенції проти Радянської Росії та створення антирадянської коаліції держав.
- •20. Мв на Далекому Сході в період політичної кризи 1939 р.
- •22. Пакт Рібентропа-Молотова та його наслідки.
- •23. Паризька конференція 1919 р. Та її рішення.
- •25.Вашингтонська конференція та її рішення
- •26.Радянсько-фінська війна.
- •27. Крах Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин та його причини.
- •28. Завершення формування та утворення антигітлерівської коаліції.
- •29. Вашингтонська конференція: договір „9".
- •30. Іранська проблема під час II світової війни.
- •31. Створення Ліги Націй.
- •32. Міжнародні відносини в світі напередодні нападу Німеччини на срср.
- •33. Генуезька та Гаазька конференції.Їх міжнародне значення
- •34. Проблеми відкриття другого фронту в 1941-1943 рр.
- •35. Лозаннська конференція та спроба вирішення близькосхідного питання.
- •36.Розгром німців під Москвою. Вступ у війну сша.
- •37.Репараційна система переможців після 1 світової війни.План «Дауеса».
- •38. Напад Німеччини на срср. Початок створення антигітлерівської коаліції.
- •39. Локарнські угоди та їх міжнародні наслідки.
- •40. Початок II світової війни. „Дивна війна" у Європі. Ставлення країн світу до цих подій.
- •41. Пакт Бріана-Келлога та його міжнародне значення
- •42. Дії союзних військ проти країн фашистського блоку 1942-43
- •43. Рапальський мирний договір та його міжнародне значення.
- •44. Визвольна місія Червоної армії під час 2 св.Війни та відкриття 2 фронту.
- •45.Мандатна система Ліги Націй щодо колоній
- •46. Ялтинська конференція, її основні рішення.
- •47. Світова економічна криза (1929-1933 рр.) і репараційна система. План „Юнга”.
- •48. Капітуляція Японії та закінчення 2 св.Війни.
- •49. Загострення міждержавних суперечностей між країнами в світі (1929-1933рр.). Конфронтація країн Заходу з срср.
- •50. Міжнародні наслідки перемог Червоної Армії під Сталінградом і Курськом
- •51. Зовнішньополітичні ініціативи срср у 1929-1933рр.
- •52. Московська і Тегеранська конференції 1943 р. Та їх вплив на мв.
- •53. Радянський Союз та країни „малої Антанти" у 20-х-з0-х рр.
- •54. Міжсоюзницькі конференції 1944р та їх вплив на мв
- •55. Друга смуга визнання срср
- •56. Повний розвал фашистської коаліції та його міжнар.Наслідки.
- •57.Політика «умиротворення» в Європі
- •58. Конференція у Сан-Франциско з питань створення оон
- •9. Зовнішня політика країн Четверного союзу у другій половині 1917- на початку 1918рр.
- •21. Міжнародні відносини і політика Радянської держави на Далекому Сході (1917-1920 рр.).
- •24. Зовнішня політика країн світу під час захоплення Німеччиною більшості країн світу.
15. Дії радянської дипломатії на початку громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції.
Збройна боротьба трудящих Рад. країни, спрямована на захист завоювань Великого Жовтня, за свободу і незалежність Рад. Батьківщини проти сил внутр. і зовн. контрреволюції почалася безпосередньо після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції.Об'єднана контрреволюція намагалася збройним шляхом повалити Рад. владу, відновити владу буржуазії та поміщиків. Вже перші антирад. заколоти, набрали характеру громадян. війни. Внутр. контрреволюцію підтримали іноз. інтервенти. В січні 1918 Румунія захопила бессарабію. В лютому-квітні 1918 австро-нім. війська окупували Фінляндію, Прибалтику, Білорусію, Україну, частину Закавказзя. В березні 1918 англ. інтервенти загарбали Мурманськ, у квітні япон. війська – Владивосток. Рад. уряд 1917 підписав з Німеччиною договір про перемир'я, а 9 .XII у Брест-Литовську почав з нею мирні переговори. Однак австро-нім. імперіалісти, порушили перемир'я. 18.ІІ 1918 почався наступ нім. військ проти Країни Рад. 22.ІІ Щоб здобути необхідний для змін нення Рад. влади мирний перепочинок, уряд Рад. Росії 3. ІІІ змушений був підписати висунуті нім умови Брестського миру 1918. 1.Ш 1918 окупанти захопили Київ, 12.Ш - Чернігів, 14.ІІІ - Одесу, 17.ІІІ - Миколаїв, 8.IV - Харків. 22.IV - Мелітополь, 28.IV - Луганськ. У серед. квітня нім. війська захопили Крим.. На Україні 29.IV 1918 австро-нім. загарбники розігнали Центр. раду, створивши маріонетковий уряд гетьмана П. Скоропадського.
На цей час у. На Закавказзі й у Серед. Азії активізувалася інтервенція Антанти, що підтримувала контрреволюц. бурж.-націоналістичні уряди. При підтримці інтервентів білогвардійці й Чехословацький корпус у травні 1918 захопили Сибір і Далекий Сход.Спалахнув ряд антирад. заколотів. На кінець літа 1918 Рад. Росії опинилося в руках інтервентів і білогвардійців. 2.IX Рад. республіку було оголошено воєнним табором.
Восени 1918 сталися зміни в міжнар. обстановці: Німеччина зазнала поразки в 1-й світовій війні: розпалась Австро-Угорщина.Підпільні більшовицькі організації очолили всенародну боротьбу проти іноз. окупантів. Почалося масове вигнання їх., анулювали Брестський мир. Рад. уряд почав відкриту боротьбу за визволення України, Білорусії й Прибалтики.З визволенням України розгорталося рад. будівництво. Третій Всеукраїнський з'їзд Рад (6-10.III 1919, Харків) прийняв першу Конституцію УРСР.
В окупованій зоні на Пд. України і в Криму на поч. березня зосереджувалося бл. 50 тис. військ інтервентів і 25 тис. білогвардійців. Успішні' дії рад. військ, масовий повстанський рух на окупованій тер., привели до провалу планів Антанти. 10.III 1919 рад. війська визволили Херсон, 15.III - Миколаїв, 6.IV - Одесу, до кінця квітня було визволено Крим. . На поч. 1919 уряди Великобританії, Франції і США за активною допомогою внутр. контрреволюції почали готувати новий похід проти Рад. країни. Гол. удар намічалося завдати на Сх. фронті. В травні - на поч. червня денікінці захопили Донбас і Крим, у червні - Харків, Катеринослав, Царицин.
1.VI 1919 в Москві на засіданні ВЦВК за участю представників РРФСР, України, Латвії, Литви і Білорусії було прийнято декрет про укладення воєнно-політичного союзу радянських республік і створення єдиного командування.Восени 1919 збройні сили внутр. контрреволюції з допомогою Антанти знов активізували свої дії. Добровольча армія почала новий наступ на Москву на курсько-орловському напрямі. Погіршилося становище і на Сх. фронті.В жовтні 1919 в результаті успішного здійснення Орловсько-Кромської операції ударне угруповання Добровольчої армії було розгромлено. Рад. частини визволили Орел і Воронеж,Харків, Київ, Одесу. На поч. 1920 завершилася боротьба в Сибіру і на Пн. На тер. Далекого Сходу було створено Далекосхідну республіку. На визволеній тер. України 11.XII 1919 було створено надзвичайний орган влади -Всеукраїнський революційний комітет. 25.IV 1920 війська бурж.-поміщицької Польщі без оголошення війни напали на Країну Рад. Проте в серед. серпня 1920 польс. війська,всупереч вимогам Антанти, 12.Х 1920 підписали договір про перемир'я, а згодом - Ризький мирний договір 1921. Згідно з цим договором Зх. Україна і Зх. Білорусія відійшли до ПольщіРад. влада перемогла, довівши тим самим життєздатність нового держ. і сусп. ладу, перемогла тому, що ця війна була справедливою, велася в інтересах широких нар. мас. Вирішальною умовою перемоги було керівництво Комуністичної партії, яка завдяки ленінській соціальній і нац. політиці згуртувала навколо себе трудящих усіх націй країни. Період іноз. воєнної інтервенції й громадян. війни став для народів Країни Рад, у т. ч. для укр. народу, суворою школою політ. досвіду, практичною перевіркою програм різних політ. партій. Трудящі України, як і трудящі ін. рад. республік, згуртувалися навколо Комуністичної партії, очолюваної В. І. Леніним