- •Внутрішній економічний механізм підприємства
- •Тема 1: Виробничо-організаційна і економічна структуризація підприємства.
- •Поняття, цілі і напрямки діяльності підприємств.
- •2. Класифікація підприємств.
- •3. Структура підприємства.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •1. Прогресивним напрямком розвитку структур підприємства є такий:
- •Тема 2.: Структура і форми функціонування вем
- •Структура вем та принципи його побудови
- •Організаційні передумови функціонування вем.
- •Форми функціонування вем.
- •Еволюція ем вітчизняних підприємств.
- •Світовий досвід організації внутрішніх економічних відносин
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Тема 3. Внутрішні ціни та методи їх формування.
- •1. Функції і система внутрішніх цін на підприємстві.
- •2. Методи формування внутрішніх цін.
- •3. Внутрішні ціни як інструмент організації внутрішньовиробничих економічних відносин.
- •4.Формування ціни як функції витрат і цільового прибутку.
- •5. Стратегія і тактика ціноутворення на підприємстві.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Задача 2
- •Тема 4. Система та порядок планування
- •1. Система та зміст внутрішніх планів.
- •2. Принципи і методи розробки внутрішніх планів.
- •3.Особливості внутрішнього планування залежно від вибраної схеми економічного управління.
- •4. Сутність, переваги і недоліки синхронного (симультаційного) і послідовного (сукцесійного) планування.
- •5. Методи ієрархічного планування, їх переваги, недоліки та сфера застосування.
- •6. Організація нормативного господарства підприємства та його функціонування.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Тема 5. Виробнича програма та її ресурсне обґрунтування
- •1.Порядок розробки та обґрунтування виробничої програми підрозділів основного виробництва
- •2.Обгрунтування вироб програми виробн потужністю(вп)
- •3.Забезпечення виробничої програми трудовими ресурсами.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Тема 6. Планування витрат і прибутку на підприємстві
- •1. Склад витрат підрозділів і порядок їх планування.
- •2. Формування кошторисів підрозділів.
- •3. Планування св продукції.
- •4. Методика обчислення окремих елементів загальновиробничих витрат.
- •5.Особливості калькулювання в однопродуктовому і багатопродуктовому виробництвах.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Склад і трудомісткість обробки комплектів
- •Тема 7. Контроль, оцінка та стимулювання діяльності підприємства
- •1. Контроль як функція управління
- •2. Критерії оцінки діяльності
- •3. Оцінка виробничої діяльності
- •4. Оцінка ефективності роботи за показником витрат.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Задачі:
- •Склад і трудомісткість обробки комплектів
- •Тема 8. Механізм стимулювання.
- •1. Роль, форми і джерела стимулювання.
- •2. Стимулююча функція оплати праці.
- •3. Оплата праці за кінцевим колективним результатом і її стимулююча роль.
- •4. Стимулювання через участь у прибутку.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Задача 2
- •Тема 9. Матеріальна відповідальність за результати роботи.
- •1. Форми і зміст матеріальної відповідальності.
- •2. Методи обчислення збитків і економічних санкцій.
- •3. Зв’язок матеріальної відповідальності підприємства в цілому і його підрозділів.
- •4. Особливості внутрішньовиробничої матеріальної відповідальності.
- •Задачі:
- •Тема 10. Аналіз системи: „витрати – випуск – прибуток”.
- •1. Сутність і передумови аналізу системи “витрати – випуск - прибуток”.
- •2. Аналіз рівноваги та безпеки операційної діяльності.
- •3. Залежність прибутку від операційної активності та структури витрат.
- •4. Роль маржинального прибутку при аналізі і прийнятті рішень.
- •5. Беззбитковість і безпека діяльності підприємства і його підрозділів.
- •6. Операційний лівередж, його визначення і застосування в оперативному аналізі.
- •Тема 11. Регулювання та оцінювання виробничих запасів.
- •1. Оптимізація запасів і інтервалів поставки матеріалів.
- •2. Оцінка руху виробничих запасів та її вплив на собівартість продукції.
- •3. Мінімізація витрат на поставку і зберігання матеріалів через визначення оптимальних партій поставок і величини запасів.
- •Питання для обговорення і контролю:
- •Тема 12. Адаптація операційної системи до зміни її завантаження.
- •1.Актуальність, параметри і форми адаптації устаткування до заданого обсягу роботи.
- •2. Критерії і механізм адаптації операційної системи до зміни її завантаження.
- •3. Вибір форми придбання устаткування за критерієм витрат.
- •Література Основна
- •Грещак м.Г. Внутрішній економічний механізм підприємства: Навч.Пос. /м.Г. Грещак, о.М. Гребешкова, о.С. Коцюба /За ред. М.Г. Грещака. –к.: кнеу, 2001. – 228с.
- •Темченко о.А. Внутрішній економічний механізм підприємства. – Кривий Ріг: Мінерал, 2006.
- •10. М.Г. Грещак, о.М., Гребешкова. Внутрішній економічний механізм підприємства. Навч. –метод. Посібник для самост. Вивч.Дисц. – к.: кнеу, 2001. – 103с.
- •Додаткова
- •Тлумачний словник
3. Планування св продукції.
При плануванні СВ слід відрізняти СВ окремих виробів (калькуляції) і СВ загального обсягу готової (кінцевої) продукції.
Загальна СВ продукції дорівнює:
СК = СЗ +СН2 – СН1,
де СК – СВ кінцевої продукції підрозділу за план період, грн.;
СЗ – заг витрати підрозділу за кошторисом, грн.;
СН1,СН2 – СВ залишків НВ відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.
СВ залишків НВ на початок планового періоду береться за фактичними даними, на кінець – визначається розрахунково стосовно специфіки певного типу виробництва.
Інший метод визначення собівартості кінцевої продукції підрозділу, передбачає попереднє обчислення собівартості окремих виробів. СВ кінцевої продукції є її підсумком.
,
де n - кількість найменувань виробів;
Ni - кількість виробів і-го найменування за виробничою програмою у натуральному вимірі;
СОі - вироб СВ одиниці і-го виробу, грн.
Є різні методи обчисл витрат на окремі вироби:
Однопродуктове виробництво може мати два різновиди:
весь продукт однорідний, однієї споживної якості й складності виготовлення;
калькулювання здійснюється методом прямого ділення витрат на обсяг продукції:
,
де m - кількість стадій виробничого процесу;
Сj – загальні витрати на j–й стадії, грн.;
Nj - випуск продукції на j–й стадії.
продукт має різні варіанти якості, властивостей, що потребують різних витрат часу і/або ресурсів).
Калькулювання здійснюється за коефіцієнтами еквівалентності. Особливість цього методу в тому, що кожному варіанту продукту присвоюється певний коефіцієнт, який свідчить про його відносну відмінність за витратами від базового (основного) варіанту продукту. Коефіцієнт для базов варіанту продукту – 1,0.
Основна проблема калькулювання у багатопродуктовому виробництві полягає в розподілі непрямих витрат. На практиці поширений метод розподілу зазначених витрат пропорційно основній З/П виробничих робітників.
де СО.В – загальновиробничі витрати на один виріб (калькуляційну одиницю), грн.;
СО.З – основна З/П вироб робітн на 1 виріб, грн.;
РВ – відношення загальновироб витрат до основної заробітної плати, %.
Найобгрунтованішим є обчислення витрат на утримання і експлуатацію машин та устаткування на один виріб залежно від часу його обробки і собівартості однієї машино-години роботи конкретного устаткування.
Витрати на 1 машино-годину роботи устаткування є основною нормативною базою цієї методики. Згідно з ними ставка витрат на утримання і експлуатацію машин та устаткування на певний виріб при калькулюванні визначається так:
,
де m - кількість груп устаткування, на якому обробляються вироби;
СМ-Г j - собівартість машино-години роботи устаткування j–ої групи, грн.;
tj - затрати часу в машино-годинах на обробку виробу на –й групі устаткування.
Витрати на організацію і управління виробництвом, можна розподіляти пропорційно трудо- або машиномісткості виробів:
СО.О= СГ · t,
де СО.О – витрати на організацію і управління виробництвом на один виріб;
СГ – витрати на оргаізацію і управління виробництвом на одну людино- або машино-годину по виробничому підрозділі, грн.;
t – трудомісткість певного виробу, год.
В тому випадку, коли підрозділ має статус центру П, величина останнього визначається:
П = ВК – СК,
де П – П підрозділу за певний період, грн.;
ВК – випуск кінцевої продукції підрозділу в установлених Ца, грн.;
СК – СВ кінцевої продукції підрозділу, грн.