6. Форма державного правління.

Залежно від того, ким здійснюється державна влада (однією особою чи колегіальним виборним органом), визначається форма державного правління. Відповідно — держави поділяються на монархії і республіки.

Монархія (гр. monarchia — єдиновладдя) — це форма державного правління, за якої державна влада повністю або частково зосереджена в руках однієї особи — монарха, передається у спадок по кровній лінії.Абсолютна монархія — це форма державного правління, при якій влада монарха є необмеженою, монарх очолює всі гілки державної влади, має виключні повноваження щодо її здійснення.

Обмежена монархія — це форма державного правління, при якій влада монарха є обмеженою парламентом або конституцією.

Республіка (лат. respublica, від res publica — суспільна справа) — це форма державного правління, за якої державна влада здійснюється представницькими органами (парламентом, президентом), що обираються населенням на певний термін.Парламентська республіка — форма державного правління, при якій державна влада здійснюється за умови верховенства парламенту.Президентська республіка — форма

державного правління, за якої державна влада здійснюється шляхом надання президенту великого кола повноважень.Змішана республіка (напівпарламентська, напівпрезидентська) - форма державного правління, яка поєднує ознаки президентської і парламентської республік.

7/.Форми державного устрою.

Форма державного устрою — це спосіб територіально-політичного устрою держави, порядок взаємин між державою і її окремими частинами. Її різновиди:Прості - Унітарна держава — це єдина держава, що складається з адміністративно-територіальних одиниць (областей, провінцій, губерній). В ній існує єдина система органів влади і управління, єдина система права. Вони бувають централізовані, коли регіональні органи призначаються зверху(Нідерланди, Казахстан, Франція), і децентралізовані, коли регіональні органи обираються на місцях(Великобританія, Нова Зеландія, Італія). В даний час більшість держав миру — унітарні держави (Болгарія, Угорщина, Греція, Польща). У багатьох унітарних державах (Іспанія, Україна, Фінляндія) є автономні утворення.Складні:Федерація — це добровільне об'єднання декількох самостійних держав (суб'єктів федерації) в єдину союзну державу. Ознаки:1.Наявність декількох правових систем, з яких одна (система федерального права) володіє верховенством по відношенню до права суб'єкта федерації;2.Наявність двох рівнів державної влади. Федеральна влада (влада держави в цілому) володіє всією повнотою зовнішнього суверенітету і значною частиною внутрішнього суверенітету. Влада суб'єкта федерації володіє внутрішнім суверенітетом.Різновиди федерацій: територіальні (США, Німеччина, Бразилія); національні (Бельгія, Індія); змішані (Росія).Конфедерація — це тимчасовий союз держав, створений для досягнення конкретної мети. В даному випадку держави об'єднують лише окремі напрями своєї діяльності (наприклад, оборону, зовнішню політику, зовнішню торгівлю). Імперія – насильно створена держава яка складається з головної держави(метрополії) та її колоній і утримується за допомогою державного примусу з боку метрополії. 8.Форми державного режиму.Форма державного режиму — це сукупність прийомів і методів здійснення державної влади. Її різновиди:1) демократичний режим, для якого характерні: реальність політичних прав і свобод громадян; політичний і ідеологічний плюралізм; формування органів влади шляхом вільних загальних виборів; розподіл влади; діяльність влади і опозиції в строго конституційних рамках. Такий різновид державного режиму типовий для держав Західної, Північної і Центральної Європи, Північної Америки. Окремі параметри демократичного режиму досягнуті постсоціалістичними країнами;2) авторитарний режим. Його характерними ознаками є: обмеження об'єму політичних прав і свобод; обмежений політичний і ідеологічний плюралізм (наприклад, дозволене існування тільки двох партій); фактичне, а деколи і формальна відсутність розподілу властей; недемократичний характер виборів; вождізм. (напр., Індонезія, Ірак, Малайзія, Таїланд).3) тоталітарний режим. Його характерні риси: принципова відмова від ідеї прав людини і громадянина; пріоритет правлячої партії над системою соціальних цінностей; однопартійна політична система і заборона на існування опозиції; наявність загальнообов'язкової державної ідеології; формальність і декоративний характер виборів; принципове відкидання розділення властей. (нацистська Німеччина, фашистська Італія, СРСР і країни соціалістичного табору, деякі сучасні африканські і азіатські держави). В більшості випадків тоталітарні і авторитарні режими співпадають (Ірак, КНДР, Куба)

9. .Механізм держави – це система державних організацій, які складаються з державних органів, державних підприємств і державних установ, які здійснюють її завдання і реалізують її функції.  Механізм держави – це складна ієрархічна структура державних органів, закладів, підприємств за допомогою яких здійснюється державне управління суспільством і захист його основних інтересів. До механізму держави належать органи законодавчої, виконавчої і судової влади, контрольно-наглядові органи, збройні загони людей (армія, флот, поліція), установи примусу (тюрми, колонії), спеціальний пропагандистський апарат (ЗМІ).  Механізм держави має певні характерні ознаки: а) це ієрархічна система побудована на позиціях ординації і субординації; б) це цілісна система зовнішньо організованих елементів, яка має єдині принципи побудови. Кожен із суб’єктів механізму держави, як його системний елемент органічно пов’язаний із всіма іншими його елементами. Первинним елементом являються державні органи; в) наявність можливості реалізації функцій і завдань організаційними, фінансовими, матеріальними засобами примусу; г) наявність у державних органів, підприємств і установ своїх повноважень, як правової основи їхньої діяльності. Як механізм годинника складається з різних елементів, так і механізм держави, будучи єдиним, включає в себе органи, блоки, підсистеми, і навіть, самостійні гілки влади.

10. Право — це система загальнообов'язкових, формально-визначених, встановлених і охороняємих державою правил поведінки, що регулюють суспільні відносини і виражають міру свободи і справедливості.  Ознаки права:  1 Загальнообов'язковість. Правові розпорядження адресовані всім учасникам правових відносин і обов'язкові для них;  2 Нормативність. Право складається з правил загального характеру, розрахованих на неодноразове застосування.  3 Формальна визначеність. Правові норми, як правило, фіксуються письмово, вони мають чітку логічну структуру.  4 Системність. Право представляє собою цілісну систему взаємозв'язаних норм, в якій у кожної норми є своє, строго певне місце і взаємозв'язки з іншими нормами;  5 Зв'язок з державою. Право пов'язане з державою перш за все тим, що правові норми встановлюються або санкціонуються державою. Право охороняється державним примусом;  6 Регулятивна. Право виступає як регулятор суспільних відносин  7 Вираз міри свободи і справедливості. Право надає людині легальну можливість реалізувати свої інтереси, не порушуючи прав і свобод інших людей. Крім того, воно встановлює баланс між поведінкою людини і його Соціальним положенням (справедливість). У цьому полягає особова цінність права.