3) Протиральні;

4) шкіропротиральні.

21. Які вимоги висуваються до машин для різання овочів?

1. Забезпечення розмірів нарізаних шматочків, рівні та гладенькі поверхні зрізу.

2. Забезпечення однакових мас нарізаних шматочків.

3. Забезпечення різання на задану кількість шматочків.

4. Забезпечення однакових розмірів нарізаних шматочків.

22. Принцип дії якої машини для розділення плодової сировини базується на взаємодії абразивного диска з продуктом:

1) для відділення томатного насіння;

2) для відриву плодоніжок;

3) для коренеплодів від кожури;

4) для протирання сировини.

23. Для виробництва овочевих пюре використовують подрібнювачі:

1) тонкого подрібнення;

2) грубого подрібнення;

3) комбіновані;

4) середнього подрібнення.

24. Била протиральної машини для кісточкових плодів мають форму:

1) пластин;

2) молоточків;

3) сита;

4) пластин і молоточків.

25. Отримання двох фракцій томатної маси (для приготування соку і приготування томат – пасти) забезпечує машина:

1) різальна;

2) протиральна;

3) гомогенізатор;

4) сепаратор.

26. Основним засобом руйнування виноградного грона є:

1) дроблення;

2) пресування;

3) протирання;

4) пресування та протирання.

27. Закриті камерні відстійники – це машини:

1) періодичної дії;

2) безперервної дії;

3) циклічної дії;

4) комбінованої дії.

28. Вміст розчинних речовин у овочах визначають за допомогою:

1) психрометра;

2) ареометра;

3) рефрактометра;

4) тахометра.

29.  Масову долю сухих речовин у картоплі визначають методом:

1) електронним;

2) хімічним;

3) рефрактометричним;

4) фізичним.

30. Рівноважна вологість зерна, це:

1) така вологість за якої на зерні збираються краплі води;

2) вологість, за якої зерно не віддає свою вологу в навколишнє середовище і не поглинає вологу з навколишнього середовища;

3) найменша вологість зерна;

4) найбільша вологість зерна.

31. За аеробного дихання зерна виділяється:

1) диоксид вуглецю та вода;

2) диоксид вуглецю та етиловий спирт;

3) кисень та азот;

4) кисень та водень.

32. Гранична температура самозігрівання зерна, це:

1) 25 – 35 ^ОС;

2) 55 – 65 ^ОС;

3) 85 – 105 ^ОС;

4) 145 – 185 ^ОС.

33. Активне вентилювання зерна, це:

1) переміщення його зерновими завантажувачами з місця на місце;

2) перелопачування зерна;

3) охолодження зернової маси;

4) продування повітря через нерухому зернову масу.

34. Під час самозігрівання зерна:

1) зерно гине як живий біологічний об’єкт;

2) підвищується натура зерна;

3) поліпшуються хлібопекарні властивості;

4) покращується якість клейковини.

35. Два способи збереження борошна, це:

1) тарний і безтарний;

2) у мішках та ящиках;

3) насипом та в бункері;

4) насипом та в мішках.

36. Чому просіювачі борошна з вертикальним розміщенням ситового барабана мають меншу продуктивність?

1) тому, що працюють у режимі періодичної дії;

2) тому, що вони мають приймальний бункер;

3) тому, що працюють у режимі безперервної дії;

4) тому, що мають ситовий барабан.

37.  Просіювач борошна призначений:

1) для збагачення киснем і видалення металевих домішок;

2) для збагачення киснем і видалення домішок;

3) для збагачення киснем і розпушення борошна;

4) для збагачення киснем, видалення домішок і розпушення борошна.

38. Властивість компонентів зернової маси сортуватись за розмірами, масою та густиною називають:

1) сипкістю;

2) самосортуванням;

3) скважитістю;

4) лежкістю.

39.  Верхове, низове та вертикальне самозігрівання відносять до виду самозігрівання:

1) гніздове;

2) пластове;

3) суцільне;

4) листкове.

40. Види самозігрівання:

1) гніздове, верхове, горизонтальне;

2) гніздове, низове, змішане;

3) гніздове, пластове, суцільне;

4) низове, листкове, гніздове.

41. Визначають вологість зерна за допомогою:

1) рефрактометра;

2) сахариметра;

3) сушильної шафи;

4) психометра.

42. За допомогою рефрактометра визначають:

1) масову долю сухих речовин;

2) масову долю крохмалю;

3) масову долю води;

4) масову долю жирів.

43. Сушіння зерна на сонці відносять до способу:

1) теплового;

2) активного вентилювання;

3) сублімаційного;

4) НВЧ-сушіння.

45. Сушіння шляхом контактування зернової маси з водопоглинальними матеріалами відносять до способу:

1) механічного;

2) теплового;

3) сорбційного;

4) сублімаційного.

50.  Процес, за якого зерно, що зберігається, продувають повітрям без його переміщення, це:

1) активне вентилювання;

2) висушування;

3) охолодження;

4) нагріванням.

8