1.3. Характеристика та форми відображення інформації

Спеціалісти з інформаційно-аналітичної діяльності поділяють інформацію на декілька типів: 1) факти; 2) оцінки; 3) прогнози; 4) узагальнені зв’язки та конфіденційна інформація, які є суттєвими при розробці інформаційних технологій.

Факт – це інформація про подію, процес, існуючий стан, які мають місце в міжнародному маркетинговому середовищі (наприклад, про виробництво і продаж продукції, про фактичний стан ринку і попит на товари, про ціни). Фактична інформація – основа для ситуаційного аналізу, контролю виконання планів, вивчення динаміки показників і прогнозування їх на майбутнє.

Оцінка – ґрунтується на висновках, одержаних при обробці інформації у минулому чи теперішньому часі. Інформація, яка містить оцінку процесу, явища, стану, є основою для прийняття економічних рішешень. Інформацію з оцінками необхідно зберігати у БД для подальшого аналізу їх правильності і набуття знань на майбутнє, особливо при використанні баз знань та експертних систем.

Прогноз – інформація, отримана в результаті розрахунків економічних показників на майбутнє. Для прогнозу використовуються різні методи і моделі розрахунків (екстраполяція тенденцій, кореляційний і регресійний аналіз), знання експертів і фахівців у конкретній предметній області.

Узагальнені зв’язки – характеризують ступінь залежності досліджуваного показника від одного чи кількох інших показників (наприклад, залежність попиту на товар від ціни та рівня доходів покупців). Узагальнені зв’язки дають можливість побачити не тільки ті дані, що лежать «на поверхні», а й системні зв’язки між показниками і тому широко використовуються в ситуаційному аналізі та розробці тактики й стратегії міжнародних економічних відносин.

Конфіденційна інформація, як і джерело її отримання, не підлягає розголошенню і має різний рівень надійності. У міжнародному бізнесі використовується конфіденційна інформація про плани міжнародних відносин, конкурентів, про науково-технічні досягнення, можливі зміни у законодавстві країн стосовно виробництва, торгівлі, податків тощо.

Інформація, що зібрана в результаті аналітичних досліджень може бути представлена у вигляді:

1. Таблиць (матриць).

2. Графіків та діаграм.

3. Тексту.

4. Статистичних рядів (динамічних і розподілення), які систематизують за часом та протором числові характеристики фактів та процесів, що вивчаються.

II. Методи прогнозування в іад

Прогнозування (з грецької  - передбачення) за своїм характером безпосередньо пов’язане з часом.

Види прогнозів

1. Короткостроковий (до 1 року, квартал).

2. Середньостроковий (1-3 роки).

3. Довгостроковий (понад 3 років).

Чим менший проміжок часу, що відокремлює даний момент від прогнозованого, тим більшим буде об’єм добре передбачуваних подій (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Зміна об’єму достовірних прогнозів з часом

Існуючі методи складання прогнозів умовно поділяють на групи: якісні, або експертні (qualitative methods) – будують з використанням думок фахівців у відповідних галузях (експертів); кількісні (quantitative methods) – ґрунтуються на обробці числових масивів даних (як значних по об’єму, так і не дуже) та в свою чергу поділяються на казуальні, або причинно-наслідкові (casual methods) та методи аналізу часових рядів (time series methods).

Казуальні методи використовують у тих випадках, коли шуканий стан залежить не лише від часу, але й від декількох (багатьох) змінних. Встановлення математичних звязків (рівнянь, нерівнянь) поміж усіма змінними і складає сутність казуального методу прогнозування.

На рис. 2.2 наведено логічну схему обрання типу прогнозування, який у найбільшій мірі відповідає поставленій задачі та ее початковим умовам.

Рис. 2.2. Логічна схема процедури обрання типу прогнозування

Одним із істотних критеріїв, якими часто керуються під час обрання того чи іншого методу прогнозування, є повна вартість прогнозу, яка складається із витрат на його здійснення та із вартості похибки прогнозу.