Стадії бюджетного процесу:

1. Складання проектів бюджетів

2. Розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України,; рішень про місцеві бюджети

3. Виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети

4. Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету та прийняття рішення щодо нього

Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Держав­ний бюджет України.

Закон про Державний бюджет України приймає Верховна Рада України до 1 грудня року, що передує плановому.

Контроль за дотриманням бюджетного законодавства здійсню­ють: Верховна Рада України, Рахункова палата, Міністерство фінан­сів України, Державне казначейство України, Державна контрольно-ревізійна служба України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держав­ні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад. Бюджетним правопорушенням вважається недотримання учасником бюджет­ного процесу порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання чи звіту про виконання бюджету. Особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплі­нарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

3. Основи податкового права України

Податкове право - система правових норм, які регулюють відно­сини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повнова­ження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, відповідальність за порушення податкового законодавства тощо.

Систему податкового законодавства складають: Конституція Укра­їни, Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року, Бюджетний та Господарський кодекси України, закони, підзаконні нормативні акти.

Основним джерелом податкового права є Податковий кодекс України, який набрав чинності з 1 січня 2011 року. Він складаєть­ся із наступних розділів: І. Загальні положення; II. Адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів); III. Податок на прибуток підприємств; IV. Податок на доходи фізичних осіб; V. Податок на до­дану вартість; VI. Акцизний податок; VII. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу; VIII. Екологічний податок; IX. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафто­проводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортуван­ня трубопроводами природного газу та аміаку територією України; X. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що ви­добуваються в Україні; XI. Плата за користування надрами; XII. Міс­цеві податки і збори; XIII. Плата за землю; XIV. Спеціальні податкові режими; XV. Збір за користування радіочастотним ресурсом України; XVI. Збір за спеціальне використання води; XVII. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів; XVIII. Особливості оподаткування платників податків в умовах дії про розподіл продукції; XIX. При­кінцеві положення.

Податковий кодекс визначає такі принципи оподаткування:

- загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачу­вати встановлені цим кодексом, законами з питань митної справи по­датки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу;

• рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підхо­ду до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної осо­би, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;

• невідворотність настання визначеної законом відповідальнос­ті у разі порушення податкового законодавства;

- презумпція правомірності рішень платника податку в разі, як­ що норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно- правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платни­ ка податків, так і контролюючого органу;

- фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з ура­хуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;

• соціальна справедливість — установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;

• економічність оподаткування - установлення податків та збо­рів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;

• нейтральність оподаткування - установлення податків та збо­рів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентноздатності платника податків;

• стабільність — зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. По­ датки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть зміню­ватися протягом бюджетного року;

- рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;

- єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначен­ня на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.

Податок - це обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до Подат­кового кодексу України.

Збір (плата, внесок) - обов'язковий платіж до відповідного бю­джету до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами міс­цевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особа­ми юридично значимих дій.

Податок характеризують наступні ознаки:

• примусовість та обов'язковість;

• безоплатність;

• безумовність;

• нецільовий характер;

• безповоротність.

ФУНКЦІЇ ПОДАТКІВ:

• Фіксальна

• Розподільча

• Регулююча

• Контрольна

Всю сукупність податків прийнято класифікувати за певними озна­ками. До них належать: характер платника, форма обкладання, вид органу державної влади, який їх установлює, характер використання, періодичність стягнення тощо. На основі вказаних критеріїв пропо­нується наступна класифікація податків та зборів: