Засоби захисту шкірних покривів

Ізолюючими костюмами називаються засоби індивідуального захисту, що ізолюють людину від навколишнього середовища і які забезпечують його захист від усіляких шкідливих і небезпечних виробничих факторів. До них ставляться пневмокостюми і скафандри, застосовувані як у різних виробничих ситуаціях, так і в екстремальних умовах, - під водою, у космосі, при наднизьких і надвисоких температурах у вогнищах зараження ХНР, біологічних факторів і т.п.

Залежно від способу подачі повітря в підкостюмний простір ці ЗІЗ підрозділяються на дві групи:

- шлангові, у яких повітря для подиху і вентилювання підкостюмного простору надходить по шлангу;

- автономні, що мають у своєму складі власний, що носить на людині джерело постачання повітрям для подиху і вентиляції підкостюмного простору;

У конструкції костюма може бути і пристрій для регулювання температури повітря підкостюмного простору.

Ізолюючі костюми повинні гарантувати надійний захист людини протягом заданого часу безперервного користування, установлене нормативно-технічною документацією на конкретне ЗІЗ.

Спеціальний захисний одяг

Спеціальний захисний одяг застосовується при тривалих діях на зараженій місцевості, а також при виконанні дегазаційних, дезактиваційних дезінфекційних робіт.

Є наступні види спеціального захисного одягу: легкий захисний костюм Л-1, що складається з куртки і штанів. Костюм Л-1 забезпечує захист від безпосереднього влучення радіоактивних і отруйних речовин і бактеріальних засобів, а також від впливу пар отруйних речовин на шкірні покриви людини. Костюм Л-1 виготовляється із прогумованої тканини Т-15 або УНКЛ-3. На рукавах куртки є манжети, що надійно облягають зап'ястя, як у рукавичках, так і без них. Костюм не захищає від рідких хлору і аміаку.

Загальновійськовий захисний комплект (ОЗК)

Підвищення рівня захисту шкірних покривів від ОР досягається використанням комплектів ізолюючого типу ОЗК і КЗП.

Загальновійськовий захисний комплект (ОЗК) може бути використаний для захисту військ і формувань ЦО від ХНР при проведенні рятувальних робіт. Використається в сполученні із загальновійськовим комплексним захисним костюмом. У комплект костюма входять куртка, штани, підшоломник, пілотка з козирком, захисна сорочка, захисні кальсони, захисні панчохи, захисні рукавички, захисний плащ.

Засоби індивідуального захисту шкірних покривів фільтруючого типу

До засобів індивідуального захисту шкіри фільтруючого типу ставляться: загальновійськовий комплексний захисний костюм (ОКЗК), загальновійськовий комплексний захисний костюм модернізований (ОКЗК-М), загальновійськовий комплексний захисний костюм десантний (ОКЗК-Д), загальновійськовий фільтруючий комплекс ОФК, захисний костюм КЗС.

Загальновійськовий комплексний захисний костюм (ОКЗК)

Загальновійськовий комплексний захисний костюм (ОКЗК), загальновійськовий комплексний захисний костюм модернізований (ОКЗК-М) призначені для захисту шкірних покривів особового складу збройних сил від ОР, ХНР, РР і БЗ. Захист шкірних покривів від ОР і ХНР костюмом ОКЗК (ОКЗК-М) забезпечується знешкодженням пар ОР і ХНР просоченням захисної білизни, багатошаровістю і герметичністю конструкції костюма. Підвищення рівня захисту шкірних покривів від ОР і ХНР досягається використанням ЗІЗ ізолюючого типу (ОЗК, КПЗ). При зараженні ОР, РР, БЗ костюм ОКЗК (ОКЗК-М) піддають спеціальній обробці і використають багаторазово.

Комплект фільтруючого захисного одягу ФЗО-МП

ФЗО-МП призначений для захисту людей при ліквідації аварій, евакуації потерпілих, а також в охороні небезпечної зони, проведенні ремонтних робіт. Комплект забезпечує захист шкірних покривів людини від впливу пар високотоксичних продуктів: гідразину, окислів азоту, амінів, має фунгіцидні і бактерицидні властивості. Комплект може використатися як з фільтруючими, так і з ізолюючими засобами захисту органів подиху. До складу комплекту входять: білизна з бавовняної тканини (сорочка і штани) і рукавички. Комплект експлуатується в сполученні із протигазом і захисним взуттям.

Підручні засоби захисту шкірних покривів

Як найпростіші засоби захисту шкіри людини може бути використани, насамперед, виробничий одяг: куртки, штани, комбінезони, халати з каптурами, що зшиті в більшості випадків із брезенту, вогнезахисної або прогумованої тканини, грубого сукна. Вони здатні не тільки захищати від влучення на шкіру радіоактивних речовин при аваріях на АЕС і інших радіаційно-небезпечних об'єктах, але і від крапель, пар і аерозолів багатьох ХНР. Брезентові вироби, наприклад, захищають від рідкокрапельних ОР і ХНР узимку до 1 год, улітку - до 30 хв.

Із предметів побутового одягу найбільш придатні для цієї мети плащі і накидки із прогумованої тканини або тканини, покритою хлорвініловою плівкою.

Захист до 2 год можуть забезпечити також і зимові речі: пальто із грубого сукна або драпу, ватники, дублянки, шкіряні пальто. Все залежить від конкретних погодних і інших умов, концентрації і агрегатного стану аварійно хімічно небезпечних або отруйних речовин. Після відповідної підготовки захист можуть забезпечити і інші види верхнього одягу: спортивні костюми, куртки, особливо шкіряні, джинсовий одяг, плащі з водонепроникної тканини. Для захисту ніг найкраще використати гумові чоботи промислового або побутового призначення, гумові боти, калоші. Можна застосовувати також взуття зі шкіри і шкірозамінників, але бажано з гумовими калошами. Гумові вироби здатні не пропускати рідкокрапельні ОР, ХНР до 3 - 6 год. На руки варто надягти гумові або шкіряні рукавички, можна рукавиці із брезенту.

Щоб звичайний одяг краще захищав від пар і аерозолів ХНР і ОР, його потрібно просочити спеціальним розчином. Просоченню підлягає тільки одяг із тканинних матеріалів. Для просочення одного комплекту одягу і пристосувань до нього (нагрудного клапана, каптура, рукавичок, носок) досить 2,5 л. розчину. Просочувальний розчин може готуватися на основі водних синтетичних миючих речовин (ОП-7, ОП-10, «Новость», «Дон», «Астра» і ін.), застосовуваних для прання білизни. При іншому варіанті для цього можна використати мінеральні і рослинні масла. Для готування розчину, потрібно взяти 6 л води, нагріти її до 60-70°С. Потім розчинити в ній 250-300 г здрібненого господарського мила, додати 0,5 л мінерального або рослинного масла і розчин знову підігріти. Після цього одяг замочити в розчині, потім несильно вичавити і просушити на відкритому повітрі. Просочена в такий спосіб одяг захистить при виході з району зараженого отруйними речовинами.

ЛЕКЦІЯ 11

«ЛІКВІДАЦІЯ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ»

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

• Аварійно-рятувальні і інші невідкладні роботи при ліквідації НС

• Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях

• Захист сільськогосподарських тварин

• Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях

• Спеціальна обробка

Аварійно-рятувальної і іншої невідкладні роботи при ліквідації НС

По своїм цілям, методам реалізації, технічному забезпеченню, а також напрямкам завдань і рівням професійної орієнтації АРІНР можна якісно розділити на аварійно-рятувальні роботи і роботи невідкладного характеру.

Аварійно-рятувальні роботи - це роботи, спрямовані на пошук, порятунок і захист людей (у тому числі надання їм невідкладної медичної допомоги), а також матеріальних і культурних цінностей і захист навколишнього середовища при виникненні надзвичайних ситуацій, вимагаючих залучення працівників, що мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту і оснащення. Левина частка зусиль при проведенні аварійно-рятувальних робіт спрямована безпосередньо на захист людини, Ії життя і здоров'я.

Аварійно-рятувальні роботи при виникненні НС і її ліквідації включають:

• розвідку маршрутів аварійно-рятувальних сил і ділянок, об'єктів зон проведення робіт;

• локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і ділянках робіт;

• пошук уражених і витягання їх з ушкоджених і палаючих будинків, загазованих, затоплених і задимлених приміщень, завалів;

• розкриття зруйнованих, ушкоджених і завалених споруджень і порятунок людей, що перебувають у них.

Характер і обсяги АРР багато в чому визначаються конкретною ситуацією і масштабами (рівнем) НС. У загальному виді АРР включають:

• розвідку зон поразки при техногенних НС і районів стихійних лих при НС природного характеру;

• визначення в умовах НС маршрутів висування до небезпечних зон (районів) і усередині них;

• пошук потерпілих у зонах (районах) НС і витягання їх із завалів, ушкоджених палаючих будинків, засипаних, затоплених споруджень, загазованих, задимлених приміщень;

• розкриття завалених підвальних і інших приміщень;

• надання першої медичної (долікарської) і лікарської допомоги постраждалих, евакуації їх у лікувальні установи;

• вихід (вивіз) населення із зон (районів) НС у безпечні місця (райони);

• санітарну обробку уражених і знезаражування їхнього одягу;

• знезаражування територій, споруджень, транспорту виробничих і житлових будинків (при необхідності);

• оточення і охорону території з метою забезпечення характерних і інших заходів.

Не менше значення в ході ліквідації НС має також якісне і своєчасне проведення цілого комплексу інших невідкладних робіт. У відміні від АРР, націлених на надання допомоги постраждалим, ці роботи, як правило, спрямовані на розширення можливостей і якості аварійно-рятувальних робіт, а також відновлення окремих елементів життєдіяльності територій.

Комплекс невідкладних і відбудовних робіт при ліквідації НС передбачає:

• тимчасове відновлення транспортних шляхів і дорожніх споруджень для забезпечення пересування аварійно-рятувальних формувань у зони поразки і райони лих;

• локалізація техногенних аварій, флегматизація розвитку аварійних ситуацій і переростання їх у НС вищих рівнів на газових, енергетичних, водопровідних, каналізаційних і технологічних мережах;

• тимчасове відновлення ушкоджених і зруйнованих ліній зв'язку, електропередач і комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення більше ефективного проведення аварійно-рятувальних робіт;

• зміцнення або обвалення нестійких конструкцій, що загрожують обвалом, що перешкоджають безпечному руху і веденню рятувальних робіт;

• тимчасове відновлення водозабірників і очищення води;

• забезпечення охорони і вивозу (виносу) з небезпечних зон (пожеж, затоплень) значних матеріальних цінностей (банківських, музейних, торговельних точок) і т.д.;

• здійснення залежно від необхідних заходів щодо недопущення виникнення вторинних органів і факторів.

Аварійно-рятувальні і інші невідкладні роботи здійснюються в три етапи.

На першому етапі вирішуються завдання: по екстреному захисту населення; по попередженню розвитку або зменшенню впливу наслідків; по підготовці до виконання РІНР.

На другому етапі проводяться: пошук потерпілих; витягання потерпілих з-під завалів, з палаючих будинків, ушкоджених транспортних засобів; евакуація людей із зони ураження, аварії, осередку зараження; надання медичної допомоги; санітарна обробка людей; знезаражування одягу, майна, техніки, територій; проведення інших невідкладних робіт, що сприяють і забезпечують здійснення рятувальних робіт.

На третьому етапі вирішуються завдання по забезпеченню життєдіяльності населення в районах, що потерпіли від наслідків НС: відновлення і будівництво житла; відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв'язку; організація медичного обслуговування; забезпечення продовольством і предметами першої необхідності; знезаражування продуктів, води, фуражу, техніки, майна, території; соціально-психологічна реабілітація; відшкодування збитків; знезаражування майна, території, техніки.

Всіма АРІНР керує уповноважений керівник по ліквідації НС, призначуваний відповідно до діючого законодавства. Йому ж підкоряються і всі сили, виділені для ліквідації НС. Основу цих сил становлять професійні аварійно-рятувальні формування державних і комунальних аварійно-рятувальних служб, а також сили і засоби функціональних підсистем і їхніх ланок і аварійно-рятувальні служби громадських організацій і об'єктів господарської діяльності. Залежно від класу, групи виду НС до її ліквідації можуть залучатися формування професійних спеціалізованих аварійно-рятувальних служб при НС, пов'язаних з небезпечними хімічними речовинами, газовими викидами, підводними і надводними роботами і т.д.

Особливості проведення аварійно-рятувальних інших невідкладних робіт у різних надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру