- •Об'єкти вивчення бжд і стійкий розвиток суспільства
- •Психологічні особливості людини
- •Класифікація небезпек
- •Загальні поняття аналізу і оцінки ризиків
- •Види аналізу небезпек (рівня ризиків)
- •Хімічні й біологічні фактори небезпек
- •Психофізіологічні фактори небезпек
- •Загальна класифікація нс
- •Структура класифікації нс в Україні
- •Особливості надзвичайних ситуацій воєнного часу
- •Засоби індивідуального захисту персоналу
- •Засоби захисту від шуму й вібрації
- •Радіаційна безпека
- •Захист від медичних діагностичних джерел опромінення
- •Основні захисні заходи від поразки електричним струмом
- •Захисні засоби
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •Захист населення от хнр
- •Біологічний захист
- •Захист населення на побутовому рівні
- •Цивільна оборона України
- •Єдина система цивільного захисту
- •Режими функціонування едсз Режим повсякденного функціонування
- •Режим підвищеної готовності
- •Режим надзвичайної ситуації
- •Керування едсз
- •Організація Цивільного захисту на об'єктах господарської діяльності
- •Оповіщення і інформування
- •Спостереження і лабораторний контроль
- •Інженерний захист територій
- •Укриття в захисних спорудах
- •Здійснення заходів щодо евакуації населення
- •Медичний захист населення
- •Психологічний захист
- •Біологічний захист
- •Захист населення від інфекційних хвороб
- •Дози і рівні опромінення
- •Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Порядок розрахунків при оцінці радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів поразки
- •Оцінка інженерної обстановки
- •Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців огд
- •Прогнозування і оцінка пожежної обстановки на об'єктах
- •Оцінка хімічної обстановки в нс
- •Класифікація хнр по ступені впливу на організм людини
- •Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
- •Організація дозиметричного і хімічного контролю
- •Режими радіаційного захисту і порядок введення їх у дію
- •Засоби індивідуального захисту від хнр Засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного характеру, пов'язаних з руйнуваннями будинків і споруджень
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій, пов'язаних з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій на транспорті
- •Асндр при виникненні надзвичайних ситуацій природного характеру
- •Арінр при бактеріологічному (біологічному) ураженню
- •Правила безпеки при проведенні аварійно рятувальних і інших невідкладних робіт
- •Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •Захист сільськогосподарських тварин
- •Проведення протиепізоотичних заходів
- •Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •Завчасні заходи щодо захисту запасів продовольства
- •Спеціальна обробка
- •Державна експертиза
- •Державний нагляд і контроль
- •Ліцензування певних видів діяльності
- •Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Сертифікація продукції
- •Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і раціональному природокористуванню Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Системи екологічної експертизи
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •Створення національної і регіональної систем моніторингу навколишнього середовища
- •Нормування діяльності об'єктів підвищеної небезпеки
- •Література
Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
Під хімічною обстановкою при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах (ХНО) мають на увазі ступінь хімічного забруднення атмосфери і місцевості, що впливає на життєдіяльність населення і проведення аварійно-рятувальних і відбудовних робіт. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки включає рішення наступних завдань:
- визначення напрямку осі сліду хмари викиду хімічних речовин, внаслідок аварії або руйнування технологічного устаткування або ємностей для зберігання ХНР, за метеоданими;
- визначення розмірів зон забруднення місцевості за очікуваним значенням доз поразки;
- визначення площі поразки ХНР;
- визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкта і тривалості вражаючої дії ХНР;
- визначення можливої поразки людей, що перебувають в осередку зараження;
- порядок нанесення зон поразки на карти і схеми.
При оцінці хімічної обстановки варто дотримуватися вимог, викладених у керівному документі РД 52.04.253-90 «Методика прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними речовинами при аваріях (руйнуваннях) на хімічно небезпечних об'єктах і транспорті», а також наказу № 73/82/64/122 від 27.03.2001 р. Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і ін.
Дійсна методика дозволяє здійснювати прогнозування масштабів зон зараження при аваріях на технологічних ємностях і сховищах, при транспортуванні залізничним, трубопровідним і іншим видами транспорту, а також у випадку руйнування хімічно небезпечних об'єктів.
Методика поширюється на випадок викиду ХНР в атмосферу в газоподібному, пароподібному або аерозольному стані.
Масштаби зараження ХНР залежно від їхньої фізичної властивостей і агрегатного стану розраховуються для первинної і вторинної хмари:
- для зріджених газів - окремо для первинного і вторинного;
- для стиснених газів - тільки для первинного;
- для отрутних рідин, що киплять вище температури навколишнього середовища, - тільки для вторинного.
Вихідними даними для прогнозування масштабів зараження ХНР є:
- загальна кількість ХНР на об'єкті і дані про розміщення їхніх запасів у технологічних ємностях і трубопроводах;
- кількість ХНР, викинутих в атмосферу і характер їхнього розливу на поверхні, що підстилає («вільно», «у піддон» або «в обвалування»);
- висота піддона або обвалування складських ємностей;
- метеорологічні умови: температура повітря, швидкість вітру на висоті 10 м (на висоті флюгера), ступінь вертикальної стійкості повітря.
При завчасному прогнозуванні масштабів зараження на випадок виробничих аварій у якості вихідних даних рекомендується приймати: викид ХНР (Q0) – кількість ХНР у максимальній по обсязі одиничної ємності (технологічної, складський, транспортної і ін.), метеорологічні умови – інверсія, швидкість вітру 1 м/с.
Для прогнозу масштабів зараження безпосередньо після аварії повинні братися конкретні дані про кількість викинутого (розлитого) ХНР і реальні метеоумови.
Зовнішні границі зони зараження ХНР розраховуються по граничної токсодозі при інгаляційному впливі на організм.
ЛЕКЦІЯ 10
«РАДІАЦІЙНО-ХІМІЧНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»
ПЛАН ЛЕКЦІЇ
Загальні положення
Організація дозиметричного і хімічного контролю
Режими радіаційного захисту і порядок введення їх у дію
Засоби індивідуального захисту від ХНР
Загальні положення
1. Радіаційний і хімічний захист включає виявлення осередків радіаційного і хімічного забруднення і проведення його оцінки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розробка і впровадження типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами радіаційного і хімічного захисту, організацію і проведення спеціальної і санітарної обробки.
2. Радіаційний і хімічний захист забезпечується шляхом здійснення наступних заходів:
- завчасне накопичення і підтримування в постійній готовності засобів радіаційного і хімічного захисту, обсяги і місця зберігання яких визначаються диференційовано відповідно зон можливої поразки;
- своєчасне впровадження засобів, способів і методів виявлення і оцінки масштабів і наслідків аварій, руйнувань на радиаційно і хімічно небезпечних об'єктах;
- створення уніфікованих засобів захисту, приладів радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю;
- надання населенню можливості придбання в особисте користування засобів радіаційного і хімічного захисту;
- розробка типових режимів радіаційного захисту населення і функціонування об'єктів в умовах радіоактивного забруднення місцевості;
- завчасне встаткування радіаційно і хімічно небезпечних об'єктів засобами для проведення спеціальної обробки одягу, майна і транспортних засобів, а також санітарної обробки населення, що постраждало внаслідок НС;
- розробка загальних критеріїв, методів і методик спостереження по оцінці радіаційної і хімічної обстановки.