Організація дозиметричного і хімічного контролю

Дозиметричний контроль включає:

- контроль опромінення;

- контроль радіоактивного зараження.

Контроль опромінення проводиться з метою одержання даних при поглинанні дози радіації для первинної діагностики. Для виміру частки опромінення використають дозиметри. Контроль опромінення людей розділяється на дві групи: груповий і індивідуальний.

При груповому контролі один дозиметр видається на групу людей (бригаду, ланку), або проводиться розрахунковим методом за допомогою формули:

Д = Рср * Т/Косл

де Д - поглинена доза

Рср – середній рівень радіації (визначається приладом)

Косл – коефіцієнт ослаблення захисного спорудження

При індивідуальному контролі дозиметр видається кожному працівникові. Цей метод застосовується у випадках неможливості використання групового методу.

Для обліку поглинених доз опромінення ведуться наступні документи дозиметричного контролю: відомість видачі вимірників дози і показників; журнал контролю опромінення; картка обліку доз опромінення; журнал відбору і здачі проб (тільки в службах і штабах ЦО); повідомлення про працездатність і зараження людей, техніки і ін.

Припустимі дози опромінення становлять:

а) у воєнний час:

- при одноразовому опроміненні (до 4 діб) – 50 Р;

- при багаторазовому опроміненні за 30 діб. - 100 Р;

за 3 міс. - 200 Р;

за 1 рік - 300 Р;

б) у мирний час:

- у нормальних умовах для населення за 1рік – 0,5 Р;

- для персоналу в нормальних умовах за 1 рік – 5 Р;

- для населення аварійне опромінення за 1рік – 10 Р;

- для персоналу аварійне опромінення за 1 рік – 25 Р.

Перевищення допустимої дози опромінення: для населення 1м3в (мілізиверт)/рік; для персоналу не більше 20м3в/рік;

Структура дози опромінення поглиненої в рік виглядає в такий спосіб: природне тло – 200 мР; медична радіодіагностика – 150 мР; будівельні матеріали – 100 мР; додаткові джерела опромінення - 50 мР.

Природне радіаційне тло обумовлене космічним випромінюванням і радіоактивними природними речовинами. Інтенсивність космічного випромінювання залежить від висоти над рівнем моря і сонячною активністю. Земним джерелом є природні радіонукліди, що удержуються в речовинах, які людина використає в повсякденній діяльності. Природне радіаційне тло для України становить 0,01-0,03 мР/год.

Контроль радіоактивного зараження здійснюється з метою визначення ступеня забруднення радіоактивними речовинами людей, тварин, а також техніки, одягу, засобів індивідуального захисту, продуктів, води, фуражу і інших об'єктів. Ступінь радіоактивного зараження визначається шляхом вимірів потужності експозиційної зони випромінювання від цих об'єктів приладами (ДП-5, ИМД-21 і ін.) і порівнянням їх з нормою.

Хімічний контроль здійснюється з метою визначення наявності і ступеня зараження ОР, ХНР людей, тварин, техніки, одягу, засобів індивідуального захисту, продуктів, води, фуражу і ін. Контроль здійснюється за допомогою приладів хімічної розвідки (ВПХР, ППХР, ПХР-МВ), а також користуються хімічними лабораторіями (ПХЛ - 54, ПХЛ - ЛБ).

Якщо немає можливості визначити ОР або ХНР- відбирається проба і направляється на аналіз у СЕС.

Відповідальність за відбір проб контролю покладає:

- у містах і районах – на начальників штабів і служб ГЗ міст, районів, командирів територіальних формувань ГЗ;

- на ОГД - на начальників штабів і служб ГЗ і командирів об'єктових формувань;

На об'єктах розробляється наказ по організації дозиметричного і хімічного контролю, у якому визначається:

1. Порядок забезпечення технічними засобами контролю.

2. Організація видачі засобів контролю.

3. Облік доз навчання і контролю забруднення РР, ОР, ХНР.

4. Обов'язки посадових осіб по веденню контролю.