Карта-с хема температурних зон України

Опір теплопередачі підлог на ґрунті варто визначати:

а) для неутеплених підлог на ґрунті й стін, розташованих нижче рівня землі, з коефіцієнтом теплопровідності λ ≥ 1,2 Вт/(м·°С) по зонам шириной 2 м, паралельним зовнішнім стінам, приймаючи Rс, м²·°С/Вт, рівним:

2,1 - для I зони;

4,3 - для ІІ зони;

8,6 - для ІІІ зони;

14,2 - для IV зони; (для площі, що залишилася, підлоги);

б) для утеплених підлог на ґрунті й стін, розташованих нижче рівня землі, з коефіцієнтом теплопровідності λ_h < 1,2 Вт/(м²·°С) утеплюючого шару товщиною δ, м, принимаючи R_h, м²·°С/Вт за формулою

в) для підлог на лагах, приймаючи R_h, м²·°С/Вт, за формулою

Додаткові втрати теплоти β через конструкції, що огороджують, варто приймати в частках від основних втрат:

а) у приміщеннях будь-якого призначення через зовнішні вертикальні й похилі (вертикальна проекція) стіни, двері й вікна, обернені на північ, схід, північний схід і північний захід у розмірі 0,1; на південний схід і захід - у розмірі 0,05; у кутових приміщеннях додатково - по 0,05 на кожну стіну, двері й вікно, якщо одне з огороджень обернено на північ, схід, північний схід і північний захід і 0,1 - в інших випадках;

б) у приміщеннях , що розроблюються для типового проектування, через стіни, двері й вікна, обернені на кожну зі сторін світу, у розмірі 0,08 при одній зовнішній стіні й 0,13 для кутових приміщень (крім житлових), а у всіх житлових приміщеннях - 0,13;

в) через підлоги, першого поверху, що не опалюються, над холодними підвалами будинків у місцевостях з розрахунковою температурою зовнішнього повітря мінус 40 °С и нижче (параметри Б повітря, СНиП 23-01) - у розмірі 0,05;

г) через зовнішні двері, не обладнані повітряними або повітряно-тепловими завісами, при висоті будинків H, м, від середньої планувальної позначки землі до верху карниза, центра витяжних отворів ліхтаря або устя шахти в розмірі:

0,2 H - для потрійних дверей із двома тамбурами між ними;

0,27 H - для подвійних дверей з тамбурами між ними;

0,34 H - для подвійних дверей без тамбура;

0,22 H - для одинарних дверей;

д) через зовнішні ворота, не обладнані повітряними й повітряно-тепловими завісами, - у розмірі 3 при відсутності тамбура й у розмірі 1 - при наявності тамбура у воріт.

Примітка: Для літніх і запасних зовнішніх дверей і воріт додаткові втрати теплоти по підпунктах “г” і “д” не слід ураховувати.

Втрати теплоти через конструкції, що огороджують, виробничих приміщень зі значними надлишками теплоти варто розраховувати з урахуванням променистого теплообміну між джерелами теплоти й огородженнями.

Витрати теплоти Q_i, Вт, на нагрівання повітря, що інфільтрується, варто визначати в приміщеннях житлових і громадських будівель при природній витяжній вентиляції, без компенсації теплових втрат підігрітим притоковим повітрям, варто приймати рівним більшої з величин, отриманих з розрахунку за формулами (СНиП 2.04.05-91*)

де G_i - витрата повітря, що інфільтрується, кг/год, через конструкції, що обгороджують приміщення;

с - питома теплоємність повітря, рівна 1 кДж/(кг·°С);

t_p, t_ext - розрахункові температури повітря, °С, відповідно в приміщенні (середня з урахуванням підвищення для приміщень висотою більше 4 м) і зовнішнього повітря в холодний період року (параметри Б);

k - коефіцієнт урахування впливу зустрічного теплового потоку в конструкціях, рівний 0,7 для стиків панелей стін і вікон з потрійними плетіннями, 0,8 - для вікон і балконних дверей з роздільними плетіннями й 1,0 - для одинарних вікон, вікон і балконних дверей зі спареними плетіннями й відкритими прорізами.

L_n – витрата повітря, що видаляється, м³/год, яка не компенсується підігрітим притоковим повітрям:

• для житлових будинків з розрахунковою заселеністю квартири не більше 20 м² загальної площі на людину –3 м³/год;

• для житлових будинків без обмеження заселеності – (0,35÷3 м³/год) на 1 м² площі житлових приміщень, але не менше 30 м³/год на одного мешканця або сумарної кількості повітря, що видаляється з кухні, ванної, туалету й інших допоміжних приміщень;

• для громадських і адміністративних будинків (офісів і об'єктів сервісного обслуговування) – 4 м³/год;

• для установ охорони здоров'я й освіти – 5 м³/год, для спортивних, видовищних і дитячих дошкільних установ - 6 м³/год на 1 м² площі робочих приміщень;

ρ – щільність повітря в приміщенні, кг/м³.

Витрати повітря, що інфільтрується, у приміщенні, G_i, кг/год, через нещільності зовнішніх огороджень варто визначати за формулою:

де A₁, A₂ – площі зовнішніх конструкцій, що обгороджують, м², відповідно світлових прорізів (вікон, балконних дверей, ліхтарів) і інших огороджень;

A₃ - площа щілин, пустот і прорізів у зовнішніх конструкціях, що обгороджують;

Δp_i, Δp₁ – розрахункова різниця між тисками на зовнішній і внутрішній поверхнях конструкцій, що огороджують, відповідно на розрахунковому поверсі при Δp₁ = 10 Па;

R_u - опір прониканню повітря, м²·год·Па/кг, що приймається за СНиП 23-02 Тепловий захист будівель;

G_H - нормативна повітропроникність зовнішніх конструкцій, що обгороджують, кг/(м²·год), що приймається за таблицею (СНиП 23-02):

Конструкції, що огороджують	Повітропроникність GH, кг/(м2·ч), не більше
1 Зовнішні стіни, перекриття й покриття житлових, громадських, адміністративних і побутових будівель і приміщень	0,5
2 Зовнішні стіни, перекриття й покриття виробничих будівель і приміщень	1,0
3 Стики між панелями зовнішніх стін:
а) житлових будівель	0,5*
б) виробничих будівель	1,0*
4 Вхідні двері у квартири	1,5
5 Вхідні двері в житлові, громадські й побутові будівлі	7,0
6 Вікна й балконні двері житлових, громадських і побутових будівель і приміщень у дерев'яних плетіннях; вікна й ліхтарі виробничих будівель з кондиціюванням повітря	6,0
7 Вікна й балконні двері житлових, громадських і побутових будівель і приміщень у пластмасових або алюмінієвих плетіннях	5,0
8 Вікна, двері й ворота виробничих будівель	8,0
9 Ліхтарі виробничих будівель	10,0
* У кг/(м·год)

l - довжина стиків стінових панелей, м.