Тема 7: Маркетингова діяльність підприємства автомобільного транспорту.

1. Поняття і концепція маркетингу.

2. Мета та принципи маркетингу.

3. Функції маркетингу і етапи його реалізації.

4. Збір інформації і комплексне дослідження ринку послуг.

5. Відбір цільових ринків та сегментація ринку.

6. Вивчення потреб і поведінки споживачів послуг.

7. Планування виробництва і асортименту послуг та формування ціни послуги.

8. Організація та стимулювання збуту послуг.

9. Реклама.

1. Маркетинг ґрунтується на здобутті інформації. Усі джерела інформації,які використовуються у інформаційній діяльності поділяють на 3 групи:

1. Система внутрішнього обліку і звітності підприємства.

2. Зовнішня поточна інформація.

3. Дані спеціальних маркетингових досліджень, що проводять комерційні служби.

Маркетинг – це комплекс заходів, щодо просування автотранспортних послуг(пасажирських,вантажних перевезень) до кінцевого споживача. Маркетингові дослідження охоплюють:

1. Дослідження внутрішнього стану підприємства(статистичні показники, показники бухгалтерської звітності, показники фінансової звітності, дослідження майнового стану підприємства і т.п.)

2. Дослідження зовнішнього середовища діяльності підприємства (ринку, конкурентів, проведення SWOT- аналізу)

3. Дослідження сегментів ринку

4. Дослідження законодавчої бази та правового поля діяльності підприємства, вивчення політичної ситуації, курсу валют.

2. Принципи і цілі маркетингу: орієнтація виробництва на ринок, конкурентоздатність, висока рентабельність.

Маркетинг,як концепція управління з виробничою і збутовою діяльністю має низку функцій

1. Комплексне дослідження ринку

2. Аналіз і оцінка виробничо-збутових можливостей підприємства

3. Складання маркетингової стратегії та програми

4. Здійснення товарної політики

5. Проведення цінової політики

6. Формування попиту і стимулювання збуту

7. Контроль за маркетинговою діяльністю і оцінка її ефективності.

Маркетингова програма – це розроблений на основі комплексних маркетингових досліджень стратегічний план виробничо-збутової і науково-технічної діяльності підприємства на визначений період часу. Така програма носить рекомендаційний характер.

3. Робота щодо збору інформації на ринку транспортних послуг, а також їх поновленню повинна проводитися постійно. Надійність будь-якого джерела інформації і точність отриманих даних повинні перевірятися. При отриманні будь-якої інформації потрібно враховувати її достовірність і подавати її у маркетингову плані. При створенні системи внутрішнього обліку і звітності підприємства необхідно:

1. Формувати склад показників цієї системи і їх структури з урахування завдань, які вирішує комерційна служба конкретного підприємства.

2. Проводити внутрішній облік і звітність на комп’ютерній основі

3. По можливості зберігати будь-яку інформацію, що є у розпорядженні підприємства.

Система внутрішнього обліку і звітності у тій чи іншій формі існує на будь-якому підприємстві. Проте її структура і перелік показників не завжди відповідають тим завданням, які вирішує комерційна служба підприємства.

4. Система зовнішньої поточної інформації охоплює:

1. Бесіди з клієнтами, постачальниками, посередниками, робітниками.

2. Дані спеціальних публікацій і періодичних видань у яких висвітлюється стан і тенденції ринку

3. Інформація про стан суміжних і подібних ринків

4. Прогнози розвитку ринку

Спеціальні маркетингові дослідження проводяться у випадках коли підприємство потребує детального вивчення якоїсь конкретно проблеми. При проведенні спеціальних маркетингових досліджень виконують такі задачі:

1. Дослідження ефективності реклами підприємства

2. Дослідження мотивації споживачів послуг підприємства

3. Дослідження можливої реакції споживачів на зміну цін, на пропонування нових послуг, або умов обслуговування.

4. Зміна і прогнозування попиту на певному секторі ринку.

При формуванні цін на транспортні послуги підприємство повинен враховувати такі показники(орієнтири):

1. Собівартість послуги що надається

2. Середні ціни які існують на ринку

3. Гранична платоспроможність споживача.

Фактори, які визначають сегменти ринку:

1. Технічне обслуговування автомобілів.

2. Формування цін і тарифів на послуги

3. Рівень обслуговування.

Сегменти ринку – це виділена частина ринку за групами споживачів, товарів чи підприємствами які мають подібні властивості або ознаки. Зокрема сегменти можна виділити за ознаками однорідності споживачів, послуг або підприємств.

5. При функціонуванні автотранспортних підприємств проводять дослідження сегментів ринку. Сегментація ринку за ознаками споживачів – зумовлює урахування різних факторів, наприклад географічного (специфіка попиту на автомобілі, на авто послуги, рівень насиченості автомобілями на душу населення у регіоні, кліматичні умови).

Споживачів розрізняють за рівнями доходів, що враховується станціями технічного обслуговування при наданні послуг. На СТО можна дифирінціювати на 9 груп:

• надзвичайно високі

• достатньо високі

• високі

• недостатньо-високі

• середньо-високі

• середні

• середньо-низькі

• низькі

• дуже низькі.

Планування виробництва

Виникнення потреби у придбанні автотранспортних послуг має у індивідуальних споживачів має яскраво виражений часовий і сезонний характер. Індивідуальний спож

• Реклама у ЗМІ

• Рекомендація знайомих, друзів, родичів

• Власний досвід

На стадії пошуку інформації споживачі, як правило цікавляться

1. Асортименти послуг

2. Вартістю послуг

3. Часом виконання послуг.

При цьому індивідуальний споживач може звернутися до АТП безпосередньо, до транспортного агентства, автомобільного транспорту продавця товару, до споживачів на вулиці.

8.Стимулювання збуту.

Перевізники надають транспортні послуги на основі поточного рівня цін. Така тактика найбільш характерна для дрібних і середніх підприємств, які не ставлять перед собою завдання широкомасштабного розвитку, а просто працюють на ринку. Керівники багатьох підприємств вважають, що зміни середньо-ринкових змін є об’єктивна реакція ринку на коливання попиту.

9. Реклама це інформація спрямована на цільову аудиторію з використанням різних засобів і спрямована на просування транспортних послуг. Види реклами

1. Інформаційна реклама;

2. Оповіщувальна реклама;

3. Нагадувальна реклама.

Залежно від рекламних засобів розрізняють інформацію:

1. Рекламне відновлення у пресі

2. Телевізійна, радіо, кінореклама

3. Рекламна комерційна література.

2) Сувенірна реклама

3)Радіо і телереклама

4)Особисті контакти з потенційними споживачами. Особливості: безпосереднє живе спілкування, стимулювання до зворотної реакції.

Часто для стимулювання збуту застосовують такий метод як пропаганда, особливості якої 1)створення уявності про достовірність інформації, 2)надзвичайно велика запам’ятовуваність реклами.