Основні теорії та концепції девіації
Пояснення |
Теорія (концепція) |
Теоретик |
Основна ідея |
Біологічне |
Фізичні риси, пов'язані зі схиль- ністю до злочинів
|
Ломброзо Шелдон |
Фізичні особливості є причиною девіації |
Психологічне |
Психоаналітична |
Фрейд |
Конфліктність, притаманна особистості, |
|
теорія |
|
спричиняє девіацію |
Соціологічне |
Аномія |
Дюркгейм |
Девіація, зокрема самогубство, |
|
|
|
здійснюється через відсутність норм |
|
Соціальна |
Шоу, Маккей |
Девіація багатьох видів виникає, коли культур- |
|
дезорганізація |
|
ні цінності, норми та соц.звязки відсутні, послаблені чи стають суперечливими |
|
Аномія |
Мертон |
Девіація відбувається, коли існує розрив |
|
|
|
між цілями суспільства та схвалюваними |
|
|
|
засобами їх досягнення |
|
Соціокультурні |
Селлін, Міллер, |
Конфлікти між нормами субкультури |
|
теорії |
Сатерленд, Клауард, Охлін |
та панівною культурою є причиною Д. |
|
Теорія навішу- |
Беккер |
Девіація — своєрідний ярлик, яким групи, |
|
вання ярликів |
|
що мають владу, по значають поведінку |
|
|
|
більш слабких груп |
|
Радикальна |
Турк, Квінні, |
Девіація є результатом протидії |
|
кримінологія |
Тейлор, Уолтон, Янг |
нормам капіталістичного суспільства |
Список використаної та рекомендованої літератури
Аванесов Г. А. Криминология и социальная профилактика. — М.: Наука, 1980.
Гилинский Я. И. Некоторьіе проблемьі отклоняющегося поведения // Преступность и ее предупреждение. — Л.: Наука, 1971.
Гилинский Я. И. Социология девиантного поведения как специальная социоло-гическая теория // Социол. исслед. — 1991. — № 4.
Гилинский Я., Раска 3. О системном подходе к отклоняющемуся поведению// Изв. АН ЗССР. Обществ. науки. — 1981. — Т. 38. — № 1.
Кудрявцев В. Н. Исследовательская проблема — социальньїе отношения //Социол. исслед. — 1983. — № 2.
Кудрявцев В. Н. Правовое поведение: норма и патология. — М.: Наука, 1982.
Кузнецова Н. Ф. Проблемьі криминологической детерминации. — М.: Политиздат, 1984.
Личность и уважение к закону. Социологический аспект. — М.: Политиздат,1979.
Мертон Р. Социальная структура и аномия // Социология преступности. —М.: Прогресе, 1966.
Плаксий С. И. Отклонения от норм социалистического образа жизни в молодежной ереде: сущность и пути преодоления. — М.: Молодая гвардия, 1986.
Рущенко І. П. Соціологія злочинності: Монографія. — Харків: Вид-во Нац. унту внутр. справ, 2001.
Смелзер Н. Социология: Пер. с англ. — М.: Феникс, 1994.
Социальньїе отклонения. Введение в общую теорию / В. Н. Кудрявцев, Ю. В. Кудрявцев и др. — М.: Наука, 1984.
Социологический справочник / Под ред. В. И. Воловича. — К.: Политиздат Украиньї, 1990.
Соціологія: Конспект лекцій для студ. гуманітарних вузів / В. І. Астахова, Г. Ю. Васильєв, В. Д. Водник та ін. — К.: НМК ВО, 1992.
Туленков Н. В. Социология конфликта и девиантного поведения: Конспект лекции по социол. для студ. физкультурньїх вузов. — К.: УГУФВС, 1994.
Знциклопедический социологический словарь / Под общ. ред. Г. В. Осипова. — М.: ИСПИ РАН, 1995.
ЯковлевА. М. Преступность и социальная психология. — М.: Политиздат, 1971.