
- •1. Загальна характеристика екологічних проблем у світі та Україні, роль права у їх вирішенні.
- •2. Еколого-правова політика України на сучасному етапі
- •3. Становлення та розвиток екологічного права України.
- •4. Поняття та предмет екологічного права
- •5. Об`єкти екологічного права.
- •7. Принципи екологічного права.
- •8. Система екологічного права. Місце екологічного права в системі права України.
- •9. Екологічне право як наука та навчальна дисципліна.
- •10. Поняття, особливості та загальна характеристика джерел екологічного права.
- •11. Класифікація джерел екологічного права.
- •12. Конституційні основи регулювання відносин у сфері охорони довкілля
- •13. Закони як джерела екологічного права, зростання їх ролі в правовому регулюванні екологічних відносин.
- •14. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" як інтегроване джерело екологічного права.
- •16. Підзаконні нормативно-правові акти в системі джерел екологічного права
- •17. Значення локальних нормативно-правових актів для правового регулювання екологічних відносин.
- •18. Міжнародні договори як джерела екологічного права.
- •21. Поняття та види екологічних прав громадян. Конституційні екологічні права громадян.
- •22. Право на безпечне для життя та здоров`я довкілля
- •23. Право вільного доступу до інформації про стан довкілля.
- •24. Право на відшкодування шкоди, заподіяної негативним впливом на довкілля.
- •25. Право громадян на участь в прийнятті екологічно значимих рішень.
- •26. Гарантії екологічних право громадян.
- •27. Способи захисту екологічних прав громадян.
- •28. Обов`язки громадян у сфері охорони довкілля.
- •Поняття, зміст та види управління в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів.
- •Екологічне нормування та стандартизація.
- •Екологічний моніторинг.
- •Екологічний аудит.
- •Екологічний контроль.
- •Система органів управління у сфері природокористування та охорони довкілля.
- •Органи загальної компетенції та їх повноваження у сфері управління природокористуванням та охороною довкілля.
- •Органи спеціальної компетенції та їх повноваження у сфері охорони довкілля.
- •Правове регулювання оцінки впливу на довкілля. Співвідношення овнс і екологічної експертизи
- •44. Завдання та об`єкти оцінки впливу на навколишнє природне середовище, її зміст.
- •45. Поняття, зміст та види екологічної експертизи.
- •46. Об’єкти та суб’єкти екологічної експертизи.
- •Порядок проведення екологічної експертизи. Висновок екологічної експертизи.
- •48. Державна екологічна експертиза.
- •49. Участь громадськості у проведенні державної екологічної експертизи.
- •51. Загальна характеристика економіко-правового механізму у сфері екології
- •52. Заходи екологічного стимулювання раціонального природокористування та охорони довкілля.
- •Екологічна безпека, як складова національної безпеки України.
- •Поняття та зміст екологічної безпеки.
- •55. Поняття і види екологічної безпеки.
- •Вимоги екологічної безпеки щодо продуктів харчування та продукції сільськогосподарського виробництва.
- •58. Екологічні вимоги щодо використання атомної енергії та забезпечення раціональної безпеки.
- •59. Поняття і функції відповідальності за порушення екологічного законодавства.
- •60. Поняття, види та структура екологічних правопорушень.
- •61. Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •62. Кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •63. Цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •64. Поняття та особливості еколого-правової відповідальності.
- •65. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю.
- •66. Відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та майну громадян внаслідок вчинення екологічного правопорушення.
65. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю.
Екологічна шкода - це шкода, заподіяна державі, юридичним і фізичним особам в результаті навмисного чи необережного порушення правових екологічних вимог. Така шкода виражається у втраті життя або пошкодженні здоров'я людини, втрати природних ресурсів, деградації навколишнього середовища. В економічному аспекті все це трансформується у вартість втраченого або пошкодженого майна, вимушених витрат на очищення або рекультивацію навколишнього середовища, витрат на відновлення здоров'я людей і компенсації потерпілим, а також вартість неодержаних доходів у результаті втрати природних ресурсів. Існують два способи відшкодування екологічної шкоди - шляхом відновлення пошкодженого природного об'єкта або за допомогою відшкодування заподіяних збитків у грошовій формі.
У першому випадку, що спричинила шкоду зобов'язаний своїми силами і за свій рахунок виконати роботи з фізичного оздоровлення природного середовища: очистити територію, відновити популяцію тварин, рекультивувати ландшафт. За загальним правилом, суми, отримані як грошові компенсації, повинні бути спрямовані на відновлення порушених природних об'єктів.
Найбільш поширеним є другий, - калькуляційний спосіб відшкодування екологічної шкоди. Його сенс полягає в тому, що стосовно до кожного випадку заподіяння шкоди провадиться індивідуальний економічний підрахунок шляхом складання вартості втраченого або пошкодженого майна.
Відшкодування екологічної шкоди на практиці стикається з величезними труднощами, головним чином, пов'язаними з доведення причинного зв'язку між діями, що спричинила шкоду й наслідками, шкідливими наслідками. Не завжди можливо переконливо довести, що стан природного середовища змінилося в негативну сторону як наслідок дій конкретних осіб, а майнова шкода виникла як наслідок зміни стану навколишнього середовища.
Шкода відшкодовується добровільно або за рішенням суду за позовом потерпілої сторони.
66. Відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та майну громадян внаслідок вчинення екологічного правопорушення.
Майнова відповідальність за екологічні злочини — це різновид юридичної відповідальності, яка передбачає виконання обов’язку фізичних чи юридичних осіб щодо компенсації майнової чи моральної шкоди, заподіяної власником чи користувачем природних ресурсів, порушенням екологічного законодавства або порушенням екологічних та ін. прав громадян.
Умовами майнової відповідальності є
— протиправність;
— причинний зв’язок між заподіяною шкодою і протиправністю;
— наявність вини заподіячів шкоди;
— підвищений екологічний ризик та небезпечна діяльність.
Майнова відповідальність може наставати за :
— земельні правопорушення;
— лісоправопорушення;
— водні правопорушення;
— гірничі правопорушення;
— фауністичні правопорушення;
— порушення законодавства про атмосферне повітря;
— порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
— порушення законодавства про природно-заповідний фонд;
— порушення законодавства про Червону книгу;
— порушення вимог і нормативів екологічної безпеки;
— порушення прав громадян на екологічну безпеку;
— порушення вимог радіаційної і ядерної безпеки;
— порушення екологічних прав громадян.
Способами (методами) обчислення шкоди, заподіяної екологічними правопорушеннями є :
1) нормативний;
2) витратний;
3) таксовий;
4) розрахунковий.
Порядок відшкодування шкоди може бути добровільним чи судовим.