46. Об’єкти та суб’єкти екологічної експертизи.

За об'єктами експертизи розрізняються:

екологічна експертиза передпланових, передпроектних та проектних матеріалів по об'єктах і заходах, що підлягають реалізації на території України, а саме: проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, передпроектні, проектні матеріали, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища;

екологічна експертиза екологічних ситуацій, що склалися, та діючих об'єктів і комплексів, що мають значний негатив ний вплив на навколишнє природне середовище. Проведення екс­пертизи діючих об'єктів не в повній мірі поєднується з її основ­ною суттю —попереджувальним характером, однак такий підхід українського законодавця пояснюється її важливістю, спеціалі­зованим характером, тим, що вона почала впроваджуватись ли­ше після 1995 р. і відповідно раніше введені в дію об'єкти їй не підлягали. Уявляється, що діючі об'єкти є об'єктами поточного еко­логічного контролю і у випадку порушення ними вимог еколо­гічної безпеки підлягають визначеним в законодавстві санкціям аж до їх закриття, припинення діяльності.

За суб'єктами проведення екологічної експертизи можна розрізняти: державну, громадську, інші види (наукову, міжна­родну).

Закон України «Про екологічну експертизу» в ст. 12 нази­ває їх формами екологічної експертизи.

Державна екологічна експертиза організується і проводить­ся еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими уста­новами, організаціями або спеціально створюваними комісіями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони довкілля, його органів на місцях із залу­ченням інших органів державної виконавчої влади. До проведен­ня державної екологічної експертизи можуть у встановленому порядку залучатися фахівці інших установ, організацій і підпри­ємств, а також експерти міжнародних організацій, її висновки носять імперативний (обов'язковий до виконання) характер.

Громадська екологічна експертиза здійснюється з ініціати­ви громадських організацій (як правило, шляхом укладення до­говорів з науково-експертними установами) і має рекомендацій­ний характер. Як зазначено в ч. 2 ст. 42 Закону України «Про екологічну експертизу», висновки громадської екологічної екс­пертизи можуть враховуватися при проведенні державної еко­логічної експертизи, а також органами, що приймають рішення про реалізацію об'єкта експертизи.

47. Порядок проведення екологічної експертизи. Висновок екологічної експертизи.

Проведення екологічної експертизи згідно з ст. 33 Закону України «Про екологічну експертизу» передбачає три стадії: підготовчу, основну, заключну.

У процесі підготовчої стадії відбувається перевірка наявності та повноти матеріалів на об'єкти екологічної експертизи та ство­рення еколого-експертних комісій. Документи на експертизу по­даються замовником згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.1995 р. «Про порядок передачі документації на державну екологічну експертизу». Державна екологічна екс­пертиза видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, проводиться після оголошення замовни­ком через засоби масової інформації заяви про екологічні на­слідки діяльності і подання еколого-експертним органам комп­лекту документів з обґрунтуванням оцінки впливу на навколи­шнє природне середовище. Відповідно до ст. 35 Закону України «Про екологічну експертизу» заява про екологічні наслідки діяльності повинна містити відомості про: а) заплановану діяль­ність, мету і шляхи її здійснення; б) суттєві фактори, що впли­вають чи можуть впливати на стан навколишнього природного середовища з урахуванням можливості виникнення надзвичай­них екологічних ситуацій; в) кількісні та якісні показники оцін­ки рівнів екологічного ризику запланованої діяльності, а також заходи, що гарантують впровадження діяльності відповідно до екологічних стандартів і нормативів; г) інформування громад­ськості щодо запланованої діяльності, її мету і шляхи її здійс­нення. У матеріалах оцінки впливу на навколишнє природне се­редовище запланованої чи здійснюваної діяльності, як зазначає ст. 36 Закону України «Про екологічну експертизу», обґрунто­вуються її доцільність та способи реалізації, можливі альтерна­тивні варіанти рішень, характеристика стану навколишнього природного середовища території, види та рівні впливу на ньо­го в нормальних і екстремальних умовах, можливі зміни його якісного стану, еколого-економічні наслідки діяльності, заходи щодо зменшення рівня екологічного ризику і забезпечення ви­мог екологічної безпеки.

На другій (основній) стадії відбувається опрацювання, ана­ліз, дослідження, оцінка поданих матеріалів щодо ступеня еко­логічної безпеки об'єктів.

На заключній стадії відбувається узагальнення окремих екс­пертних досліджень, підготовка висновку екологічної експерти­зи та подання його заінтересованим органам і особам.

Висновок державної екологічної експертизи складається з вступної (протокольної), констатуючої (описової) та заключної (оціночно-узагальнюючої) частин. У вступній частині містять­ся дані про орган, що проводив екологічну експертизу, склад експертів, час проведення, найменування об'єкта екологічної експертизи, його кількісні та якісні показники, відомості про виконавців і замовників екологічної експертизи та про орган, який приймає рішення щодо реалізації об'єкта екологічної екс­пертизи. У констатуючій частині подається коротка характери­стика видів запланованої чи здійснюваної діяльності, її впливу на стан навколишнього природного середовища, ступеня еколо­гічного ризику відповідних заходів, спрямованих на нейтралі­зацію і запобігання цьому впливові, забезпечення вимог еколо­гічної безпеки, охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. У заключній частині містяться узагальнена оцінка об'єкта еко­логічної експертизи, зауваження і пропозиції щодо вдоскона­лення обґрунтування його екологічного впливу, висновки щодо схвалення, повернення на доопрацювання чи відхилення його від подальшого еколого-експертного розгляду з посиланням на відповідні нормативні документи та щодо можливості прийнят­тя рішення про подальшу реалізацію об'єкта екологічної експер­тизи. Відповідно висновок може бути трьох варіантів:

- документація погоджується (оцінюється позитивно);

- документація повертається на доопрацювання;

- документація є не прийнятною з природоохоронної точки зору, відхиляється від погодження.

Як зазначається в ст. 39 Закону України «Про екологічну експертизу», позитивні висновки державної екологічної експер­тизи після затвердження їх спеціально уповноваженим цент­ральним органом виконавчої влади з питань охорони навко­лишнього природного середовища чи його органами на місцях є підставою для відкриття фінансування проектів і програм чи ді­яльності. Реалізація проектів і програм чи діяльності без пози­тивних висновків державної екологічної експертизи забороня­ється. Крім цього, позитивний висновок державної екологічної експертизи є документом, який підтверджує дотримання замо­вником екологічних вимог при підготовці документації, а також його зобов'язання виконати відповідні екологічні вимоги в про­цесі реалізації проекту.