35. Екологічний аудит.

Екологічний аудит (ЕА) - це вид підприємницької діяльності по здійсненню незалежних перевірок бухгалтерської (фінансової) звітності, оперативної документації, податкових декларацій та екологічних зобов’язань з точки зору їхньої відповідності діючому екологічному законодавству в галузі охорони довкілля та природокористування, а також надання інших еколого-аудиторських послуг.

Предметом ЕА є не стільки екологічна звітність підприємства, скільки його фактична виробнича діяльність в усіх аспектах, до яких належить:

1. Встановлення природоохоронних цілей та завдань; 2. Стан екологічного менеджменту на підприємстві; 3. Розробка екологічної програми та політики підприємства; 4. Моніторинг, регулювання, мінімізація обсягу викидів та скидання забруднюючих речовин, утворення відходів; 5. Раціональне використання природних ресурсів, сировини, матеріалів, реагентів, а також готової продукції; 6. Діяльність щодо забезпечення безпеки персоналу, включаючи оцінку ризику виникненню аварій, їх попередження та заходи за умови їх виникнення; 7. Взаємодія з органами державного екологічного контролю та регулювання, включаючи ліцензування природокористування, сертифікацію; 8. Екологічне інформування, освіта та навчання персоналу; 9. Зменшення ризику виникнення відповідальності за порушення природоохоронного законодавства, зміну платежів за забруднення довкілля.

До основних принципів ЕА належать:

1. Об’єктивність та незалежність аудиторів від суб’єктів господарювання, які підлягають перевірці, а також власників та керівників екологічних організацій та третій осіб під час проведення ЕА. 2. Професіоналізм та компетентність аудиторів в питаннях охорони довкілля, природокористування, а також специфіки суб’єктів господарювання. 3. Достатність та повнота інформації, наданої суб’єктами господарювання. 4. Планування робіт з проведення ЕА. 5. Комплексність ЕА (охоплення усіх аспектів впливу на довкілля). 6. Конфіденційність інформації, одержаної внаслідок проведення ЕА. 7. Відповідальність аудиторів за результати виконаних досліджень.

Об'єктами можуть бути будь-які підприємства та організації незалежно від форм власності і підпорядкування, діяльність яких пов'язана з екологічним ризиком для НПС і здоров'я населення.

Суб'єкти екологічного аудиту - це спеціалісти, що мають право надавати екологічні послуги підприємствам організаціям і готувати екологічні висновки.

До типів екологічного аудиту належать:

• екологічна експрес-оцінка інвестиційних ризиків; • оцінка екологічного стану території, власником якої є підприємство, або власник якої змінюється у процесі приватизації; • аналіз системи еко-менеджменту підприємств.

35. Екологічний контроль.

Екологічний контроль становить одну з основних функцій управління охороною навколишнього природного середовища і забезпечення раціонального природокористування. Під екологічним контролем розуміється діяльність уповноважених суб'єктів, які здійснюють перевірку додержання і виконання чинного екологічного законодавства.

Завдання екологічного контролю сформульовані у ст. 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Вони полягають у забезпеченні додержання вимог чинного екологічного законодавства всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами. Контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони республіки, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан довкілля.

Екологічний контроль проводиться у формах попереднього і поточного контролю. Попередній контроль здійснюється стосовно різних видів діяльності, які можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища (погодження з органами з охорони навколишнього природного середовища проектів будівництва господарських об'єктів, участь представників цих органів у роботі державних приймальних комісій тощо). Поточний екологічний контроль здійснюється на стадіях експлуатації об'єктів, які впливають на стан навколишнього природного середовища, у процесі використання природних ресурсів тощо.

Залежно від уповноваженого суб'єкта, який здійснює функції контролю, та сфери його дії екологічний контроль поділяється на види: державний, відомчий, виробничий, громадський. У своїй сукупності ці види становлять механізм контролю за додержанням екологічного законодавства у будь-якій сфері його дії.