- •Херсонський державний університет
- •Робоча програма з вступу до літературознавства
- •Херсон – 2011
- •Пояснювальна записка
- •Зміст дисципліни
- •1. Вступ. Літературознавство як наука.
- •3. Літературно-художній образ.
- •4. Зміст і форма літературного твору. Змістовна організація літературного твору.
- •5. Структура художнього твору.
- •6. Роди і жанри літератури. Епічний рід літератури.
- •7. Ліричний рід літератури. Драматичний рід літератури. Міжродові і суміжні жанрові утворення.
- •17. Художній простір і художній час.
- •20. Художнє мовлення. Лексика й стилістика.
- •Розподіл навчального часу на 2011– 2012 н.Р.
- •Змістові модулі навчального курсу
- •I семестр
- •1. Історія жанрів у світовій літературі. Жанри доби Відродження. Ренесансний реалізм.
- •Змістовий модуль 2. «Основи віршування. Літературний розвиток»
- •Список рекомендованої літератури Основна література Підручники
- •Хрестоматії.
- •Словники, енциклопедії.
- •Наукові праці з окремих питань курсу.
- •Лекційні модулі і змістовний модуль. «Література як вид мистецтва. Зміст і форма літературного твору»
- •Тема: Історія жанрів у світовій літературі
- •Лекційні модулі іі змістовний модуль «Основи віршування. Літературний розвиток»
- •Картка № 1
- •Картка № 2
- •Картка № 3
- •Н.А. Некрасов. Псовая охота
- •По листам затрепетало…
- •Картка № 14
- •Внимали той песне святой
- •Картка № 15
- •Картка № 16
- •На севере диком стоит одиноко
- •Картка № 23
- •Картка № 24
- •Картка № 25
- •А.С. Пушкин. Зимний вечер
- •Змістові модулі навчального курсу
- •Література
- •Додаткова література
- •Семінарський модуль з курсу «вступ до літературознавства»
- •Література
- •Додаткова література
- •Змістовий модуль 4. «Аналіз змісто- і формоутворюючих компонентів художнього твору»
- •Література
- •Додаткова література
- •Література
- •Додаткова література
- •Лекційні модулі
- •3 Змістовний модуль «Аналіз змісто- і формоутворюючих компонентів художнього твору»
- •4 Змістовний модуль. «Аналіз змісто- і формоутворюючих компонентів художнього твору»
- •Завдання для поточного контролю (контрольна самостійна робота)
- •Питання для підсумкового контролю
- •Критерії оцінювання відповідей студентів зі вступу до літературознавства
- •Зміни та доповнення до робочої програми
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ
Херсонський державний університет
ЗАТВЕРДЖУЮ
Н.Тюхтенко
Проректор з навчальної та науково-
педагогічної роботи,
голова науково-методичної ради
«____»_________20_______р.
Робоча програма з вступу до літературознавства
Інститут іноземної філології
Кафедра світової літератури і культури
Напрям підготовки/галузь знань 0203. Гуманітарні науки
6.020303 Філологія (англійська мова та література)*. Спеціалізація:
польська, турецька мова; англійська, німецька мова та література*;
французька, англійська мова та література*; іспанська, англійська
мова та література*; німецька, англійська мова та література*
Курс перший
Форма навчання денна
Херсон – 2011
Програма розроблена:
Кочетовим Андрієм Вікторовичем, доцентом кафедри світової літератури і культури Інституту іноземної філології Херсонського державного університету, кандидатом філологічних наук.
Програма розроблена на основі: 1.Програми курсу «Теорія літератури» для студентів філологічного факультету: Упорядник Г. Д. Клочек /За редакцією М. К. Наєнка. – К.: РВЦ «Київський університет», 1997. – 38 с.; 2.Программы для педагогических институтов. - М., 1986. – Сб. № 5. – С. 1 – 22 («Введение в литературоведение»); 3.Программы для педагогических институтов. - М., 1986. – Сб. № 5. («Теория литературы»); 4. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів із зарубіжної літератури. 5 – 12 класи (К., 2005)
Затверджена на засіданні кафедри
світової літератури і культури
(назва кафедри)
Протокол №____ від «______»________20____р.
Завідувач кафедри _____________(проф. Ільїнська Н.І.)
(підпис, ПІБ)
Схвалено науково-методичною радою Інституту іноземної філології
Протокол №______ від «_____»________20____р.
Голова ради (доцент Черкун Л.І.)
(підпис, ПІБ)
Пояснювальна записка
Дисципліна «Вступ до літературознавства» посідає чинне місце серед літературознавчих курсів. Цей курс має пропедевтичний характер і спрямований на засвоювання студентами – філологами основних категорій змісту та форми художнього твору принципів та шляхів його аналізу , а також курс орієнтує на розуміння понять напрямку стилю, течії та літературної школи і інше.
Мета курсу: формування базової уяви про основні поняття і категорій літературознавства, забезпечення основи для глибокого розуміння як літературного процесу в цілому, так і окремих творів художньої літератури, підготовка майбутніх фахівців філологів до свідомого, творчого підходу в одному з основних аспектів майбутньої професійної діяльності.
Завдання курсу:
теоретичні: підготовка базових знань з літературознавства задля проведення науково-дослідницької та науково-методичної роботи студентів; опанування студентами основних категорій стилістики, поетики метрики, вивчення закономірностей літературного процесу та художньої специфіки провідних літературних течій, напрямків, показати можливість різних підходів до аналізу літературного твору;
практичні: розвинути навички опрацювання наукової літератури та аналізу літературного твору.
Перелік знань та умінь студентів:
По завершенню курсу студенти мають сформувати певне коло літературознавчих знань та умінь, бути обізнаними з наступних питань.
Літературознавство як одна з філологічних дисциплін. Характеристика кола питань, які вивчає літературознавство. Розподіл сучасного літературознавства на три провідні галузі: теорію літератури, історію літератури, літературну критику.
Допоміжні літературознавчі дисципліни: літературна історіографія, літературна бібліографія, текстологія, палеографія та ін.
Зв'язок літературознавства з іншими науковими дисциплінами. Класифікації видів мистецтва за різними ознаками.
Розподіл мистецтв на просторові, часові та синтетичні.
Відмінність видів мистецтв за матеріалом, в якому виконані їх твори. Література в широкому і вузькому розумінні терміна.
Художня література як одна з форм суспільної свідомості.
Вміти надавати визначення художнього образу.
Мати уяву про структуру літературно-художнього образу.
Внутрішня специфіка структури літературно-художніх образів в залежності від родових ознак твору. Специфіка ліричних, епічних, драматичних образів.
Класифікації літературно-художніх образів. Образи індивідуальні, характерні, типові, образи-мотиви, топоси, архетипи. Макрообрази і мікрообрази у творі. Специфіка образів автора і читача.
Поняття “форми” і “змісту” в філософії і літературознавстві.
Структура літературно-художнього твору.
Структура і елементи змістової організації літературно-художнього твору: тема; проблема (проблематика) твору; Ідея; Фабула; Характер; Пафос літературного твору.
Композиція літературного твору.
Сюжетні і поза сюжетні елементи твору.
Визначення художнього образу, структура літературно-художнього образу, види літературно-художнього образу.
Оповідні інстанції: образ автора, оповідач, розповідач, ліричний герой.
Поділ літератури на роди. Історія розвитку літературних родів.
Поняття про жанр. Жанр і рід. Зміна жанрів в літературному процесі.
Генезис і родові ознаки епосу. Основні епічні жанри.
Вірш і проза. Уявлення про поетичну мову.
Метрична система віршування: принципи, поняття стопи, розміру,
основні віршовані розміри.
Тонічне віршування.
Силабічне віршування.
Силабо-тонічне віршування, його особливості, розміри.
Рима, види рим, типи римування. Строфа.
Поняття про літературний процес, його складові.
Традиції і новаторства як рушійна сила літературного розвитку.
Генезис мови художньої літератури, зміна жанрів, методів, стилів.
Літературні напрямки і течії. Історична динаміка напрямків в літературі.
Ознаки сучасного літературного процесу. Провідні літературні напрямки, жанри, стилі.
Міждисциплінарні зв’язки
Тісний зв'язок між теорією літератури, історією літератури і літературною критикою. Використання кожною з зазначених дисциплін здобутків двох інших. Допоміжні літературознавчі дисципліни.
Літературна історіографія як допоміжна дисципліна, що займається дослідженням історії розвитку і накопичення знань з провідних літературознавчих дисциплін.
Літературна бібліографія як галузь, що займається виявом, підрахунком та систематизацією друкованих творів художньої літератури і літературознавства.
Текстологія як допоміжна літературознавча дисципліна, що досліджує і тлумачить художні тексти, щоб донести їх до читача у первісному, задуманому автором вигляді.
Палеографія як дисципліна що вивчає писемні знаки, особливості написання літер в різні періоди розвитку мови того чи іншого народу, почерки, своєрідність паперу кожної епохи, художні прикраси-орнаменти та ін.
Зв'язок літературознавства з іншими науковими дисциплінами.