2. Транспортна система

Транспорт – галузь, яка надає послуги перевезення вантажів і пасажирів. Без належної роботи транспорту не можуть функціонувати ні виробництво, ні соціальні галузі. Для підвищення ефективності економіки будь-якого підприємства потрібно не просто налагодити перевезення продукції, а й підібрати найефективніші способи і маршрути її постачання, зберігання, уникнути зайвих затрат на оплату посередників. Ці всі задачі вирішує транспортна логістика. Відділи логістики є на кожному підприємстві, що має багато постачальників та споживачів його продукції.

Транспортна система – це об’єднання транспортних мереж, рухомого складу транспорту, тобто транспортних засобів, і служби, що здійснює контроль та координацію перевезень. Основними показниками роботи транспорту є перевезення вантажів і пасажирів та вантажо- і пасажирооборот, а також довжина шляхів сполучення і їх щільність на 10 тис. кв. км території.

Транспортну систему України утворюють такі види транспорту: сухопутний, що включає залізничний, автомобільний і трубопровідний; водний (морський і річковий) та повітряний (авіаційний). Кожен з них має внутрішнє та міжнародне значення.

Залізничний транспорт почав інтенсивно розвиватися в Україні з другої половини 19 століття, коли промисловість, що бурхливо розвивалася після скасування кріпосництва, потребувала інтенсивних перевезень вугілля, металу, а аграрний сектор потребував шляхів для доставки зерна та іншої аграрної продукції до морських портів, щоб вивезти за кордон. Основа сучасної залізничної мережі сформувалася вже на початок 20 ст., а далі добудовувалася й модернізувалася. Загальна протяжність залізниць України

21,7 тис. кілометрів ( у 1990 р. було 22,8 тис. км, тобто відбувається скорочення мережі, під впливом конкуренції автомобільного транспорту), а щільність 36,4 км на 1000 кв. км території. Дві третини українських залізничних ліній є вантажонапруженими, обладнаними сучасними засобами керування, диспетчерською централізацією й автоблокуванням. Українські залізниці безпосередньо межують і взаємодіють із залізницями Росії, Білорусі, Молдови, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини й забезпечують роботу із сорока міжнародними залізничними переходами, а також обслуговують 18 українських морських портів Чорноморсько-Азовського басейну. Органом керування залізничним транспортом загального користування є Державна адміністрація залізничного транспорту України (Укрзалізниця), що була створена в грудні 1991 р. До сфери керування Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші підприємства й організації єдиного виробничо-технологічного комплексу, що забезпечують перевезення вантажів і пасажирів. Укрзалізниця здійснює централізоване керування процесом перевезень у внутрішньому й міждержавному сполученнях, регулює виробничо-господарську діяльність залізниць. Державна адміністрація залізничного транспорту України є одним із засновників Ради з залізничного транспорту держав-учасників СНД та брала участь у всіх 49 її засіданнях. Активна участь у роботі Ради - один із пріоритетних напрямків зовнішньоекономічної діяльності українських залізниць.

Найбільшими залізничними вузлами України є найбільші міста, у тому числі Київ, Донецьк, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Сімферополь, Львів, Запоріжжя. За 2011 рік перевезено 468 млн. т вантажів, серед них найбільше таких видів: кам’яного вугілля (104 млн. т), руди залізної і марганцевої (76 млн. т), будівельних матеріалів (54 млн. т), чорних металів (31 млн. т). Отже, залізничний транспорт використовується для перевезення важких, масових вантажів. Він також користується попитом у пасажирів, особливо на далекі віддалі, наприклад, через всю чи половину України. Також у пасажирських перевезеннях дуже великим попитом користуються приміські перевезення, що здійснюються на електричках та дизель-поїздах. Це основний транспорт «маятникових мігрантів».

Автомобільний транспорт має перед залізничним ряд переваг: він більш маневрений, тому що мережа автошляхів, загальна довжина яких 170 тис. км, густіша, ніж залізничних, і не потрібно перевантажувати товари; швидший, що дуже важливо при перевезенні делікатних вантажів; універсальний. Проте на залізничному транспорті за рахунок його більшої вантажопідйомності перевезення одиниці вантажу обходиться дешевше. Автомобільним транспортом за 2011 рік перевезено 1 168 млн. т вантажів, тобто в 2,5 рази більше, ніж залізничним (але в 1990 р. автотранспорт перевозив 4 896 млн.т).

За стан та якість автомобільних шляхів відповідає ПАТ «Автомобільні дороги України. Засновником та власником 100% акцій державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» є держава в особі Державної служби автомобільних доріг України. Одним із головних її завдань сьогодні є виконання обсягів робіт з будівництва, ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг, мостів, інших споруд та елементів облаштування доріг. Компанія здійснює ремонтно-будівельні роботи на дорогах загального користування державного і місцевого значення довжиною 170 тис. км.        До складу акціонерної компанії входять тридцять два дочірніх підприємства, що діють в АР Крим, у всіх областях України та в  м. Севастополі і які мають більше 630 філій (райавтодори, ДЕУ, ДЕД). Райавтодори, як правило, розміщені в районних центрах і обслуговують автомобільні дороги загального користування місцевого значення в межах цього району. Дорожньо-експлуатаційні управління (ДЕУ) і дорожньо-експлуатаційні дільниці (ДЕД) обслуговують дороги державного значення за лінійно-територіальним принципом і розміщені в містах, селищах міського типу та селах, що прилягають до доріг, які обслуговуються цими філіями. Основне завдання всіх філій – забезпечення безпечного та безперебійного руху автомобільного транспорту на автомобільних дорогах України незалежно від пори року та погодних умов.

На ринку автомобільних перевезень працюють 56,4 тисячі ліцензованих перевізників, у яких нараховується 185,9 тисяч автомобілів. Автостанційна мережа України налічує 827 автостанцій, основним органом, який реалізує державну політику у сфері перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом є Державна адміністрація автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв’язку України.

Трубопровідний транспорт має міжнародне значення, ним перевозиться російська нафта і газ по території України й до Європи. Обсяг роботи, здійснюваний цим видом транспорту, зменшується, через те, що зменшується кількість нафти, газу й нафтопродуктів, які перевозяться. Довжина газопроводів України – 38 тис. км, нафтопроводів – понад 4 тис. км. Хоча перший газопровід на території України побудований у Передкарпатті ще в 1929 р., справжній бум прокладання газопроводів, причому великого діаметру, по території України припадає на 1970-і роки, коли з далекого Сибіру протягнули нитки газопроводів Уренгой – Ужгород, Уренгой – Новопсков, Уренгой – Петровськ. У 2011 р. трубопровідним транспортом було перевезено 153 млн. т вантажу, що значно менше, ніж 15-20 років назад: у 1990 р. показник становив 295 млн. т.

Морський транспорт України має добрі передумови для розвитку і хороші порти, серед яких найбільші Одеса, Іллічівськ, Миколаїв, Херсон, Керч та ін. Працюють Чорноморське, Азовське і Українське Дунайське пароплавства. Перевезення морським транспортом значно зменшилися, українські моряки головним чином наймаються на роботу до судновласників інших країн. Ми часто зустрічаємо повідомлення про те, що корабель якоїсь країни потрапив у певний інцидент, і дуже часто повідомляють, що серед екіпажу є українські громадяни. Морським транспортом у 1990 р. перевозили 53 млн. т вантажів, у 2011 – 7 млн.т. Велику конкуренцію морським портам України складають порти сусідніх держав, особливо Румунії та Росії. Характерно, що морський транспорт використовується головним чином у зовнішніх економічних зв'язках. Це підтверджується статистичними показниками: якщо в 2010 р. в українських портах оброблено всього 157 млн. т вантажів, то з них експортних 86 млн. т ( 55 %), імпортних 20 млн. т (13 %), транзитних 48 млн. т (30 %), а внутрішніх усього 3 млн. т ( менше 2 %).

Річковий транспорт теж утратив позиції важливого перевізника. Загальна довжина річкових судноплавних шляхів скоротилася з 4 тис. км у 1990 до 2185 км у 2010 р., відповідно і перевезення зменшилися з 65 млн. т до 7 млн. т. Судноплавні річки – Дніпро, Дунай, окремі ділянки Південного Бугу. Річковий транспорт, на відміну від морського, обробляє головним чином внутрішні вантажі.

Для України, 2/3 населення якої проживають у містах, важливу роль грає міський транспорт. У більшості міст єдиним видом міського транспорту є автомобільний, в обласних центрах і великих містах додається тролейбусний і трамвайний, а в найбільших – Києві, Харкові і Донецьку – метрополітен, хоча в останньому він так і не набув достатнього розвитку. Швидко розвивається метрополітен у Києві. Загалом довжина його ліній за роки незалежності зросла від 62,4 км до 108,4 км, а протяжність тролейбусних ліній збільшилася з 4015 до 4437 км.