12.3. Ціна рівноваги

Розглянув попит та пропозицію, ми, перш за все, окреслили ту залежність, яка існує між величиною попиту та величиною пропозиції та цінами на товари, що і проілюстрували відповідними графіками кривої попиту та кривої пропозиції. Так, споживач хоче купити товар, а фірма – його продати. Для того, щоб це відбулося, має існувати якийсь певний рівень цін, який задовольнив би і споживача і підприємця.

Якщо на ринку буде існувати ціна Р₁ (рис. 12.9.а), то обсяг пропозиції буде більший, ніж обсяг попиту на цей товар (Q_S > Q_D), тобто частину продукції виробники не зможуть продати і вони залишаться як товарні залишки (або товарні запаси) в розмірі різниці між Q_S та Q_D.

Якщо на ринку буде існувати ціна Р₂ (рис. 12.9.б), то обсяг попиту буде більший, ніж обсяг пропозиції на цей товар (Q_D > Q_S), тобто покупці бажають та зможуть купити більше, ніж їм запропонують виробники. Таким чином, на ринку виникне дефіцит цих товарів в розмірі різниці між Q_D та Q_S.

Рис.12.9. а. Виникнення товарних залишків.	Рис.12. 9.б. Виникнення дефіциту на ринку.	Рис.12.9.в Встановлення рівноважної ціни.

Вочевидь, існує лише одна ціна (P_Е), коли ці рішення збігаються (рисунок 12.9.в), коли виробники зможуть за цією ціною виробити, а покупці придбати однаковий обсяг продукції. Цей обсяг продукції, за яким величина попиту дорівнює величині пропозиції, називається рівноважним обсягом Q_Е. (Тобто Q_Е = Q_D = Q_S).

А ціна, яка влаштовує і споживача, і виробника, тобто ціна, за якою продавці готові запропонувати певну кількість товару, а покупці за цією ціною готові купити цю ж саму кількість товару на протязі якогось часу називається рівноважною ціною, або ціною рівноваги (P_E).

У випадку, якщо попит та пропозиція являють собою лінійні функції, то параметри рівноваги ринку можна знайти аналітичним способом, тобто, якщо Qd = = а – bP, а Qs = - с + dP, то прирівнявши Qd і Qs знайдемо P_Е.

Наприклад, якщо функція попиту на ринку яблук дорівнює Q_D = 11– P, а функція пропозиції - Q_s= -16 + 8P, то прирівнявши Qd та Qs (а саме: 11 – P= -16

+ 8P), знайдемо, що Р_Е= 3, а рівноважна кількість Q_Е буде дорівнювати 8 тис.шт. (додавши рівень ціни в функцію попиту, або пропозиції). Рис. 12.10. Ринок яблук.

Рис. 12.10. Ринок яблук.

Встановлення рівноважної ціни як слідство має позитивний ефект як для споживачів, так і для виробників. Так, споживачі, які мали змогу сплачувати за цей товар чи послугу ціну більшу, ніж та, яка склалася на ринку, отримають додаткову вигоду від встановлення рівноважної ціни, який зветься надлишок споживача. Графічно він представлений як площа фігури P_maxEP_E. Рис.12.11.

E Надлишок споживача S	Надлишок виробника E
Рис.12.11. Надлишок споживача	Рис.12.12. Налишок виробника

Деякі виробники мають більш ефективне виробництво. У них на підприємствах продуктивність праці вища за середньо галузеву, тому вони мають змогу запропонувати товари на ринок за ціною нижчою ніж рівноважна ціна. Але на ринку вони будуть продавати товари як усі виробники за ринковою рівноважною ціною. Тому ці підприємці отримають додаткову вигоду від встановлення рівноважної ціни, яка зветься надлишок виробника. Графічно він представлений як площа фігури P_EEP_mіn Рис.12.12.

Розрахувати надлишок споживача та надлишок виробника можна так:

Надлишок споживача = ½ (P_max - P_E) x Q_E

Надлишок виробника = ½ (P_E - P_min) x Q_E

Але ми вже визначали, що як попит, так і пропозиція можуть змінюватися в залежності від дії інших нецінових чинників. Ці зміни мають суттєвий вплив на формування ринкових цін.