12.2. Пропозиція

Якщо подивиться на ринок з боку інтересів саме виробника, а не покупців, то загальна ситуація змінюється.

Пропозиція - це кількість товарів і послуг, які підприємці можуть виготовити і доставити на ринок за кожного рівня цін в певний проміжок часу.

Виходячи з свого власного економічного інтересу, виробник прагне не тільки за рахунок ціни покрити свої витрати на виробництво, які при збільшенні обсягу виробництва об’єктивно зростають згідно з законом спадної віддачі (продуктивності факторів виробництва), але і отримати прибуток. Частину цього прибутку виробник використовує на подальший розвиток виробництва, на його вдосконалення та розширення. Але є ще два фактори, які також об’єктивно визначають поведінку виробника на ринку. Во-перше, обмеженість ресурсів зумовлює необхідність використання і малоефективних ресурсів для виробництва товарів та більш складної технології їх переробки, що стає можливим для підприємця лише при більш високих цінах на продукцію. По-друге, збільшення цін на ринку зацікавлює інших підприємців вкладати кошти в цю галузь, що також розширить обсяг пропозиції товару.

Тому враховуючи все це, можна зробити наступні висновки:

1). Пропозицію товару на ринку можна визначити як функцію від цін, тобто Q_s= f (P).

2). виробники мають змогу виробляти та поставляти на ринок товари чи послуги таким чином: чим більше ціна (за інших рівних умов), тим вони зможуть запропонувати на ринок більший обсяг товарів та послуг. Цей прямий зв'язок між ціною і кількістю пропонованого продукту називається законом пропозиції.

Графічно закон пропозиції можна проілюструвати кривою пропозиції (рис. 12.6), яка має позитивний кут нахилу.

Рис. 12.6. Крива пропозиції.

Як і у випадку з попитом, по вертикальній осі відзначаються різні рівні цін на товар (P), по горизонтальній осі – обсяги виробництва та продажу товару, які можуть запропонувати виробники за певною ціною (Qs – величина пропозиції). Крива пропозиції (S - від англ.: supply - пропозиція) графічно ілюструє ту кількість товарів і послуг, що готові виробити та продати виробники за певною ціною.

Так, за ціною Р₀ виробники зможуть виробити меншу кількість товару, ніж за ціною Р₁ (Q₀<Q₁).

Залежність між величиною пропозиції та ціною (за лінійною залежністю, що не є розповсюдженим випадком) може бути такою: Qs = - c + dP , де: c и d – параметри взаємозв’язку ціни та величини попиту для даного ринку. Наприклад, функція пропозиції може мати наступний вигляд: Qs = - 5 + 4P, або: Qs= -16 + 8P.

Слід також розрізняти поняття «пропозиція» та «величина пропозиції». При зміні ціни (з Р₀ до Р₁) змінюються лише величини (обсяги) пропозиції товарів (від Q₀ до Q₁), а пропозиція (при інших рівних умовах) залишається незмінною (S). Це графічно можна проілюструвати рухом вздовж кривій пропозиції від однієї комбінації обсягу виробництва та ціною до другої.

Слід також розрізняти індивідуальну та ринкову пропозицію. Індивідуальна пропозиція – це пропозиція окремого виробника на даному ринку, а саме та кількість товару чи послуги, яку він в змозі виробити та доставити на ринок за кожним рівнем цін на ринку. Ринкова пропозиція – це сумарна пропозиція усіх виробників на ринку (та кількість товарів та послуг, яку вони разом можуть запропонувати за кожним рівнем цін). Тому ринкова пропозиція складається як сума індивідуальних величин (обсягів) пропозиції товарів та послуг усіх виробників за кожним рівнем цін.

Однак, в ринковій економіці можлива і нетипова поведінка виробників на ринку, коли зниження ціни на ринку викликає необхідність у виробника продати навпаки більше продукції. Так, якщо підприємець з'являється на ринку з метою отримання певного доходу (наприклад, фермеру потрібно отримати певну суму грошей для покупки нового трактору), то зниження ціни в порівнянні з очікуваними примушує його збільшувати продажі, щоб отримати передбачуваний доход і при нижчих цінах. Цей випадок називається ефектом доходу та ілюструє виключення із закону пропозиції як нетипової поведінки підприємців на ринку.

Ринкова пропозиція залежить не тільки від ціни та товар. На виробництво продукції впливають ряд чинників, які мають брати до уваги підприємці. А саме, на пропозицію впливають наступні чинники:

1. зміни цін на ресурси (Р_res).

2. зміна технологічних можливостей підприємців (T_ch).

3. кількість продавців даного товару (N).

4. податки (T) та субсидії (S).

5. зміна прибутковості галузі (π) або зміна цін на інші товари (Р_a…P_b).

6. очікування на ринку (E).

7. вплив природнокліматичних чинників (K_t).

8. інші чинники (В).

Опишемо стисло кожний із чинників. Зміна цін на ресурси впливає на розмір витрат на виробництво. Якщо ціни на ресурси збільшиться (зростуть ціни на за робітню плату, пальне, сировину, обладнання), то за цією ж ціною підприємець не зможе виробити та продати на ринку товари, тому що перш за все йому потрібно зробити свою діяльність самоокупною. Тому цей обсяг пропозиції можливий лише при збільшені ціни. Проілюструємо цю ситуацію графічно (Див. рис.12.7).

Р₃

S₀

S₁

P₂₂

P₁

Q

Q₁ Q ₀ Q₂

Рис. 12.7. Зменшення пропозиції на ринку внаслідок збільшення цін на ресурси.

Так, при збільшені цін на ресурси виробництво того ж самого обсягу продукції Q₀ можливе тепер лише за умови збільшення ціни з P₂ до P₃ (див. рис.12.10), щоб підприємці мали змогу компенсувати збільшення витрат на виробництво. Те ж саме буде, якщо до збільшення цін на ресурси обсяг пропозиції був Q₁ за ціною Р₁, то в нових умовах можливо виробити цей обсяг виробництва лише за умови що ціна становить P₂. Тим самим зміниться сама функція пропозиції (з S₀ до S₁), а саме: пропозиція товару зменшується. Якщо подивиться уважно, то за ціною Р₂ раніше підприємець виробляв Q₀, а тепер при збільшенні цін на ресурси він зможе виробляти менше (Q₁). Рух кривої пропозиції вліво ілюструє зменшення пропозиції.

Якщо змінюється технологічні можливості підприємця, то змінюються витрати підприємця. Так, більш прогресивна технологія виробництва зробить більш ефективнішим виробництво, тобто на кожну одиницю витрачених ресурсів виробляється все більше кінцевої продукції. Це дає можливість знизити витрати на виробництво одиниці продукції і призводить до того, що цей обсяг виробництва підприємець в змозі продавати вже за меншою ціною. А застаріла технологія зменшує продуктивність праці, збільшую витрати на виробництво продукції, тому цей обсяг пропозиції можливо продавати лише за більшою ціною, щоб окупити витрати на виробництво. Тому нова технологія дає можливість збільшити пропозицію товару, а застаріла – зменшити її. Графічно це відобразиться у зміщенні графіка пропозиції праворуч або ліворуч (з положення S₀ в положення S₂ або S₁ на рисунку 12.8).

Рис. 12.8. Збільшення або зменшення пропозиції під впливом нецінових чинників.

Ринкова пропозиція – це сукупність індивідуальних пропозиції кожного виробника, тому якщо збільшується кількість виробників даної продукції, таким чином ринкова пропозиція збільшиться. А якщо у країні зменшаться можливості для ведення підприємницької діяльності, якщо будуть введені таможні квоти та додаткові мита, то кількість виробників на ринку скоротиться, а значить скоритися і сама пропозиція цього товару.

Також діють на пропозицію податки та субсидії. Податки для підприємця – це додаткові витрати. І якщо податки зростатимуть, то витрати на виробництво також будуть зростати, а це призведе до зменшення пропозиції на ринку. І навпаки. А що до субсидій або інших пільг для підприємця, то вони дають нові можливості у стимулюванні виробництва та збільшенні пропозиції.

Мета будь-якого підприємця – одержання прибутку. А тому якщо в галузі зростають ціни на товари, збільшуються прибутковість виробництва (відсоток прибутку на вкладені кошти підприємця), то це може спричинити збільшення пропозиції товарів. Бо зростання прибутку в даній галузі робить її більш привабливою для усіх підприємців і призводить, як насідок, до зростання пропозиції. Навпаки, зниження прибутку призведе до відтоку капіталів, а значить, до зменшення пропозиції.

Якщо в країні виникає ситуація коли виробники очікують, що ціни підвищаться, і вони в майбутньому зможуть більш вигідно реалізують свої товари, то пропозиція товару зменшиться і графічно крива пропозиції товару зміститься ліворуч (з положення S₀ в положення S₁ та Q₁ на рисунку 10.2). Але може виникнути і зворотна ситуація, коли виробники очікують падіння цін на свою продукцію. Тоді виробники будуть намагатись продати якомога більше продукції вже сьогодні і тому пропозиція зросте. Графічно це відобразиться в зміщенні графіка пропозиції праворуч (з положення S₀ в положення S₂ та Q₂ на рисунку 10.2).

Вплив природнокліматичних умов особливо проявляється у таких галузях, як сільське господарство, туристичні послуги, будівництво. Несприятливі природні умови зменшують пропозицію товарів та послуг, що зрушить криву пропозиції ліворуч з положення S₀ в положення S₁ та Q₁ на рисунку 12.11.

Таким чином, в загальному вигляді функція пропозиції залежить від різних нецінових факторів і має вигляд:

Q_s = f( P; P_res, T_ch , N, T, S, π, Р_a…P_b , E, K_t , …B).

Зверніть увагу, що ціна в цієї функції пропозиції (як і функції попиту) відокремлена від нецінових чинників крапкою з комою. Це пов’язано з тим, що вплив цих факторів не однаковий.

Підвищення (або зменшення) ціни на саме цей товар призведе до зменшення (або збільшення) величини пропозиції згідно закону пропозиції, то сама пропозиція не зміниться. Це графічно можна проілюструвати рухом вздовж кривій пропозиції від однієї комбінації обсягу виробництва та ціною до другої.

А якщо на пропозицію будуть впливати інші фактори, то змінюється сама пропозиція, бо змінюється можливості підприємців виробити та продати цей товар, що відображається зсувом кривої пропозиції праворуч (пропозиція зростає) або ліворуч (пропозиція зменшується) на рис. 12.11.