Глава 12. Попит та пропозиція у ринковій системі

“Не дивлячись на величезні відмінності в деталях, майже всі економічні проблеми мають одну і ту ж суть … це необхідність врівноваження попиту та пропозиції.”

А. Маршалл

Загальний порядок функціонування ринку праці, капіталу і товарів, що складає економічний механізм ринкової системи, визначається взаємодією таких категорій, як попит та пропозиція. Саме вони в величезній більшості випадків визначають рівень цін на кожному з цих ринків, а також рівень реалізації економічних інтересів суб’єктів ринку – покупців та виробників (або продавців). Відомий економіст Альфред Маршалл писав: «Незважаючи на величезні розходження в деталях, майже всі економічні проблеми мають ту ж саму суть. Ця суть є необхідність ... зрівноважування попиту та пропозиції». Тому дуже влучним є англійський жарт: «Навчіть папугу говорити слова «попит та пропозиція» - і перед вами економіст».

12.1. Попит

Попит - це характеристика стану ринку, а вірніше - одна з найважливіших складових економічної логіки поведінки покупця. Можна чітко визначити комплекс чинників, що визначають величину покупок товару. Це: потреба в цьому товарі чи послузі, корисність їх для покупця; кількість грошей, які має покупець; і ціна товару. Якщо товар чи послуга визначена покупцем як не корисна для нього річ – то він не буде і витрачати на це свої гроші. Але завжди покупець оцінює як потребу в цьому товарі і своє бажання його мати (бо товар має корисність для нього), так свої можливості це зробити цю покупку, чи має він достатньо грошей, щоб сплатити за нього. І якщо не має грошей, то людина хоча і має потреби в цьому товарі, але не може її задовольнити. Тому, попит, перш за все, слід визначити як платоспроможну потребу.

Але, зрозуміло, що при одній і тій же корисності, при одному і тому ж бюджеті покупець може придбати дуже різну кількість цих товарів залежно від рівня ціни на нього. І чим більша ціна на товар, тим меншу кількість даного товару покупець зможе придбати. І навпаки, якщо ціна знизиться, тим більшу кількість товару буде в змозі купити людина. Цю обернену залежність між ціною та кількістю товарів чи послуг, яку може придбати людина за кожним рівнем цін (а це і є величина попиту людини), можна об’яснити наступним чином.

Це, по-перше, можна підтвердити здоровим глуздом в діях покупця, бо при підвищенні ціни він буде скорочувати величину покупок даного товару, а при зменшенні ціни – збільшувати. По-друге, ця поведінка споживача визначається дією закону спадної корисності блага, згідно з яким оскільки корисність кожної наступної одиниці товару менша, ніж попередньої, то споживач готовий придбати цю додаткову одиницю товару лише за нижчу ціну, бо принесе споживачеві меншу вигоду, ніж попередня (наприклад, другу пару кросівок або другий комп’ютер покупець придбає лише в тому разі, якщо вони будуть значно дешевше за перші). По-третє, обернену залежність між величиною попиту та ціною можна підтвердити так званим ефектом доходу. Суть даного ефекту полягає в тому, що якщо знижується ціна, то купівельна спроможність споживача зростає і він в змозі вже купити більшу кількість даного товару не знижуючи покупки інших необхідних йому благ, що означає зростання його реального доходу. І , навпаки, зростання ціни на товар знижує його купівельні можливості і він вимушений буде скорочувати споживання цього блага. По-четверте, ефект заміщення також може підтвердити цю обернену залежність. Ефект заміщення виражається в тому, що у покупця при зниженні ціни виникають стимули замінити товаром, що подешевшав, частину аналогічних товарів, що стали тепер відносно дорожче, і кількість цих товарів, що придбавалися ним, збільшується. Наприклад, при зниженні цін на яловичину, споживачі збільшать величину попиту на неї, оскільки захочуть замінити нею дорожчий продукт (свинину).

Отже, попит - це та залежність, яка існує між кількістю товарів чи послуг, яку може придбати покупець на даному ринку, в даний час в залежності от рівня цін на них.

Слід також розрізняти індивідуальний та ринковий попит. Індивідуальний попит – це кількість товарів чи послуг, яку бажає і може придбати окремий покупець на даному ринку за кожним рівнем цін. Індивідуальний попит всіх покупців дуже відрізняється. Це обумовлено різними факторами: різницею у доходах, смаках і уподобаннях, у віці, статі, культурі та оцінці кожним корисності благо для нього. Ринковий попит – це сумарна кількість товарів чи послуг, яку всі покупці разом можуть купити за кожним рівнем цін. Тому ринковий попит складається як сума індивідуальних величин (обсягів) попиту товарів та послуг усіх покупців за кожним рівнем цін. Наприклад, якщо для трьох покупців залежність величини попиту кожного від певного рівня цін представлена у таблиці 12.1. у першому, другому, третьому та четвертому стовпчику, то ринковий попит – у першому та п’ятому, тому що показує всі розміри величин попиту цих покупців за кожним рівнем цін на ринку.

Таблиця 12.1. Індивідуальний та ринковий попит.

Ціна, грн.	Величина індивідуального попиту			Величина ринкового попиту (кількість товарів, шт.)
	1-й покупець	2-й покупець	3-й покупець
	величина попиту (кількість товарів, шт.)	величина попиту (кількість товарів, шт.)	величина попиту (кількість товарів, шт.)
3	1	0	2	3
2,5	2	1	4	7
2	2	1	5	8
1,5	3	1	6	10
1	5	2	10	17
0,5	10	5	20	35

Різницю між індивідуальним та ринковим попитом можна проілюструвати не тільки в табличний формі, а й в графічній. На графіку (рис.12.1) лінія ринкового попиту виходить шляхом додаванням величин індивідуального попиту за кожного рівня ціни на ринку. Чим більше покупців на ринку цього товару, тим більше пологого вигляду набирає лінія ринкового попиту. У разі, коли споживачів мільйони, лінія ринкового попиту стає практично горизонтальною.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 … 17….. 20 …………..……. 35

Рис.12.1. Індивідуальний та ринковий попит.

Таким чином, між ціною й обсягом товару, який покупець має бажання на можливість придбати за кожним рівнем ціни, існує тісний взаємозв'язок, що складає сутність закону попиту - об’єктивного економічного закону, який обумовлює економічну поведінку покупців.

Суть закону попиту складається в зворотній залежності, яка існує (за інших рівних умов) між ціною товару і величиною попиту на товар. А саме: чим вища ціна, тим менше благ купить споживач, і, навпаки, менша ціна - більша величина попиту.

Цю обернену залежність між цими двома змінними можна проілюструвати двома способами: табличним та графічним. Графічно закон попиту ілюструється кривою попиту (рис. 12.2).

_{Крива попиту показує різні можливості та бажання придбати певну кількість благ, яку покупець, маючи гроші, готовий купити за різними рівнями цін. Так, за ціною Р0 покупець зможе придбати Q0 , а якщо ціна зросте до рівня P1 величина попиту його скоритися до Q1.}

Традиційне з часів А.Маршалу для графічного зображення попиту використовується наступні позначення: по осі абсцис – кількість товару (QD - quantity), яку споживач зможе придбати, а по осі ординат – діапазон цін на цей товар (P - price), який може існувати на ринку. Крива попиту позначається буквою D (від англ.: Demand - попит).

Крива попиту має негативний кут нахилу, оскільки залежність між ціною й обсягом є зворотною. Залежність величини попиту споживача від ціни на товар можна проілюструвати не тільки в вигляді кривої попиту, а й вигляді шкали попиту, тобто в вигляді таблиці.

Якщо скласти шкалу попиту (таблиця 12.1), у якій наведено низку обсягів попиту та низку цін, і побудувати згідно з цим криву попиту, то рух цієї кривої від однієї точки до іншої буде означати зміну саме величини попиту (рис. 12.2).

Таблиця 12.1. Шкала попиту на автомобілі Ціна 1 автомобіля, тис. грош.од. (P) Обсяг попиту на автомобілі, тис. шт. (Q) 50 100 40 200 30 300 20 400 10 500

Рис. 12.2. Крива попиту на ринку автомобілів.

Рух уздовж кривої D - D в той чи іншій бік означає лише зміни в кількості запитуваного товару (величини попиту) внаслідок зміни ціни (за інших рівних умов). Сам же попит не змінюється. Тому що функція попиту D = f (Р) і відображає саме цю залежність, яка існує між обсягом попитом на певний товар та його ціною. Таким чином, слід відрізняти поняття «величина попиту» і «попит».

Залежність між величиною попиту та ціною (за лінійною залежністю, що не є розповсюдженим випадком) може бути такою: Q_D = a - bP , де: a и b – параметри взаємозв’язку ціни та величини попиту для даного ринку. А саме: параметр "а" це точка перетину з віссю абсцис, а параметр "b" - кут нахилу графіку до осі ординат. Знак "-" у функції попиту показує негативний нахил кривої попиту. Наприклад, функція попиту може мати наступний вигляд: Q_D = 32 – 2P , або: Q_D = 8 – P. Але найчастіше залежність величини попиту від ціни описується нелінійною залежністю (наприклад, гіперболічною).

Закон попиту відбиває найбільш типову ситуацію у взаємозв'язку "величина попиту - ціна". Але можливий ряд виключень із закону попиту, коли покупці реагують нетипово на зміну ціни. Тобто виникають ситуації, коли при зростанні цін величина попиту на якісь товари або послуги зростає. Розглянемо деякі з них:

1. Багаті або бажаючі здаватися такими люди збільшують покупки у міру зростання цін, прагнучи купувати найбільш дорогі речі з міркувань престижу. Це попит на престижні марки легкових, автомашин, ювелірні вироби, моделі одяг, створений за індивідуальним замовленням, антикваріат і так далі. Вони розглядають це і як спосіб "вкладення" грошей, і як спосіб продемонструвати свій рівень доходу і власну елітарність. Причому зниження цін на подібні товари може зменшити їх привабливість, а, отже, і величину попит на них. Це явище назване ефектом Веблена на честь американського економіста і соціолога Тойстейна Веблена (1857 - 1929). Фактично цей ефект описує престижний попит на дорогі товари, який на думку покупця свідчить про його високому соціальному статусу.

2. У деяких випадку ріст ціни на хліб, картоплі і інші товари, які займають значну частину в структурі споживання малозабезпечених сімей («товари для бідних» або «товари Гіффена), супроводжувався ростом їх споживання. Оскільки покупки високоякісних, калорійних продуктів (м'яса і м'ясних виробів, риби, фруктів) для них завжди були малодоступними і не складали основу харчового раціону, ці сім’ї, боячись втратити можливість споживання основних для них продуктів споживання, будуть нарощувати їх покупки при збільшенні ціни на них. Це ситуація називається ефектом Гиффена по імені англійського економіста і статистика ХIХ століття Роберта Френсиса Гиффена (1837 - 1910), який на основі проведеного статистичного аналізу структури споживання англійських сімей дійшов висновку про ріст споживання бідними сім'ями англійських робітників картоплі і хліба при зростанні цін на них.

3. Якщо очікується найближчим часом підвищення цін на цей товар і ціни починають підвищуватися, покупці схильні не до скорочення своїх покупок нині, а навпаки, до збільшення. В результаті виникає ажіотажний попит, коли при тимчасовому підвищенні цін росте і величина попиту, що суперечить закону попиту. 4. Тимчасові відхилення від закону попиту спостерігаються і в тих випадках, коли випускається новий товар з підвищеною ціною. Як правило, перш ніж покупці розберуться у властивостях нового товару, величина попиту на нього може істотно підскочити, незважаючи на високу ціну. Але як тільки споживачі переконаються, що по своїй якості товар не кращий за колишній, попит негайно повернеться в нормальне і стійке співвідношення "величини попиту і ціни".

Проте, приведені вище випадки нетипової поведінки покупців (крива попиту у таких випадках має позитивний нахил, ілюструючи пряму залежність між величиною попиту і ціною) швидше виключення, чим правило.

Але на попит споживачів впливають й інші, нецінові чинники (детермінанти попиту). Які ж це чинники?

1. зміна доходів споживачів [І - income];

2. зміна сподівань та очікувань споживачів [W];

3. зміна смаків споживачів [Z];

4. зміна ціни на товари - субститути (взаємозамінні товари) [Psub];

5. зміна ціни на товари - комплементарні, взаємодоповнюючі товари [Рсоm];

6. зміни в кількості покупців [N];

7. сезонність у споживанні блага [S - season];

8. інфляційні очікування [IE - inflationary expectations];

9. інші чинники [В] - інші чинники.

Якщо ці фактори привели до збільшення величини попиту за тією же самою ціною, ніж раніше, то це означає збільшення попиту, що ілюструється зсувом кривої попиту праворуч (D₁) (рис. 12.3). Якщо ці нецінові фактори привели до зменшення величини попиту за тією же самою ціною, то це свідчить про зменшення попиту, що можна проілюструвати зсувом кривої попиту ліворуч (D₂). Таким чином, нецінові чинники - причина зрушення кривої попиту праворуч чи ліворуч, що й буде ілюструвати зміну попиту (на відміну від зміни величини попиту).

Q

Qd₂ Qd₀ Qd₁

Рис.12.3. Зміна попиту під впливом нецінових факторів.

Наприклад, зміна у доходах споживача позначиться на зміні попиту запитуваного товару. Якщо дохід споживача збільшиться (за інших рівних умов), крива попиту переміститься в положення D₁, а якщо зменшиться - у положення D₂. Таким чином, зміна попиту означає зміну кількості запитуваного товару за тією ж самою ціною внаслідок впливу нецінового чинника.

Розглянемо коротко вплив інших чинників. Очікування та сподівання негативних зрушень в економіці (підвищення цін, зниження доходів або зменшенні наявності у торгівельних сітях товару) спонукають споживача збільшити вже зараз кількість товарів (величину попиту) за тією ж ціною, тобто до зростання попиту. Крива переміститься праворуч. І навпаки.

Позитивна ж зміна смаків покупців, наприклад, під впливом реклами або від знайомих чи родичів, матиме к наслідок також збільшення попиту на товар чи послугу.

Зміна (збільшення або зменшення) цін на взаємозамінні товари викличе зміну попиту на інші товари. Зростання цін на свинину, наприклад, з P₀ до P₁ змусить зменшити її споживання (обсяг попиту зменшиться на свинину згідно з законом попиту з Q₀ до Q₁), одночасно збільшиться попит на яловичину, що призведе до зсуву кривої попиту на яловичину на цьому ринку вправо (з D₀ к D₁). (Рис. 12.4). Таку ж реакцію спричинить підвищення цін на вершкове масло: покупець збільшить споживання маргарину та крива попиту на маргарин також зрушиться вправо.

Рис.12. 4. Взаємозалежність ринків товарів – субститутів (взаємозамінні).

Проте є й інші сполучення товарів - товари, що можуть споживатися лише разом. Це взаємодоповнюючі товари (наприклад, автомобілі й бензин, автомобілі та автомобільна гума). Вони характеризуються тісною взаємодією - зростання ціни одного товару (з P₀ до P₁) призведе до скорочення величини його покупок (з Q₀ до Q₁), а тому і к падіння попиту на інший з ним пов'язаний товар (Рис. 12.5). І навпаки, зменшення ціни одного товару супроводжується зростанням попиту на іншій.

Рис.12.5. Взаємозалежність ринків товарів – комплементарних (взаємодоповнюючих).

Нарешті, зміна в кількості покупців. Збільшення їх зрушує криву попиту праворуч, зменшення - ліворуч. Так, наприклад, ріст народжуваності викликає підвищений попит на товари дитячого асортименту (і при цієї ж ціни величина попиту та ці товари зростає), що зумовлює відповідний зсув кривої попиту праворуч.(Рис.12.6). І навпаки, падіння народжуваності викличе зсув кривої попиту на дитячі візочки вліво, що ілюструє зменшення попиту на цей товар.

Тому, попит це функція як від ціни, так і від усіх інших чинників. А саме:

Q_D = f [Р; І, W, Z, Psub, Pcom, N, S, IE…В].

Зверніть увагу, що ціна в цієї функції попиту відокремлена від нецінових чинників крапкою з комою. Це пов’язано з тим, що вплив цих факторів не однаковий. Підвищення (або зменшення) ціни на саме цей товар призведе до зменшення (або збільшення) величини попиту згідно закону попиту, то сам попит не зміниться. А якщо на попит споживача будуть впливати інші фактори (в тому числі і ціни, але ціни на інші товари), то змінюється сам попит, бо змінюється можливості покупців придбати цей товар, що відображається зсувом кривої попиту праворуч (попит зростає) або ліворуч (попит зменшиться).