- •Тема 1. Предмет і завдання, методи дослідження методики навчання природознавства. Основні етапи розвитку методики викладання природознавства і сільськогосподарської праці в школі – 5 годин (4 бали).
- •Тема 2. Матеріально-технічне оснащення курсу природознавства – 5 години (5 балів).
- •1. Підготуйтесь до співбесіди за запитаннями:
- •Тема 3. Форми організації процесу навчання природознавства – 12 годин (8 балів).
- •Лісова бригада
- •Тема 4. Особливості викладання природознавства в сільській малокомплектній школі – 5 годин (5 балів)
- •Примірна схема плану-конспекту уроку з природознавства в малокомплектній школі
- •Тема 5. Шляхи підвищення якості навчально-виховного процесу – 9 годин (8 балів)
- •Література до курсу (основна)
- •Додаткова література
Тема 3. Форми організації процесу навчання природознавства – 12 годин (8 балів).
Зміст
Завдання виконуються за вибором студента. Кожне завдання оцінюється в 8 балів.
1. Ознайомтесь із пропонованим планом-конспектом уроку, визначте вжиті методи та прийоми, подайте до кожного з них методичний коментар, змоделюйте пропущений етап, визначте мету уроку.
Тема: «Орієнтування за місцевими ознаками. Компас» (4 клас).
Мета:
Тип уроку: поточний урок-екскурсія.
Обладнання:
Хід уроку-екскурсії
|
Використані |
Коментар |
|
методи (роди, види) |
прийоми |
||
І. Організація класу. Цей етап розпочинається в класі. 1.Повідомлення теми і маршруту екскурсії. 2. Актуалізація знань учнів про правила дорожнього руху: - Яким боком вулиці треба йти, щоб не перешкоджати перехожим? - У якому місці і як слід переходити вулицю? - Як слід поводити себе на вулиці? 3. Ознайомлення з місцем екскурсії. Вчитель пропонує завдання: - назвіть ознаки пори року у природі; - прочитайте напам’ять (виконує один учень) невеликий вірш про природу в цю пору року і т. ін.; - порівняйте його зміст з картинами живої природи. 4. Повторення правил поведінки в природі.
|
|
|
|
IІ. Постановка мети і завдань уроку. Загальна мотивація. 1. Розповідь учителя: У Івасика й Марійки тато – лісник. Хатинка лісника стоїть біля лісового озерця. Мама приготувала обід і попросила віднести татові. Вона наказала іти лісовою стежиною і не звертати вбік. Івасик запитав, у якому напрямку розташовані лісове озеро і хатинка. Мама відповіла, що це на південь від їхньої хати. Діти зібралися і пішли до лісу. В лісі Марійка помітила великий білий гриб. Вона показала його братикові, і діти, бігаючи від дерева до дерева, почали збирати гриби і звернули зі стежки. Через деякий час діти помітили, що ліс став густіший, а стежки ніде не було видно. Сонце сховалося за хмари, і в гілках шумів вітер. Марійка заплакала, а Івасик думав, як вибратися з гущавини й принести обід татові. Він згадав, що хатка лісника знаходиться у південному напрямку. А як визначити, де південь? У яку місцевість потрапили діти? Чи можна визначити сторони горизонту в лісі? Чому? Учитель повідомляє, що допомогти дітям зможе той, хто добре працюватиме на уроці, тема якого «Орієнтування на місцевості за місцевими ознаками. Компас». На цьому уроці учні зможуть дізнатися, як визначити сторони горизонту в лісі у хмарну погоду за допомогою дерев, трав'янистих рослин, деяких тварин, а також познайомляться з цікавим приладом – компасом, який допоможе орієнтуватися у будь-якій місцевості і в різний час доби.
|
|
|
|
ІII. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок. 1.Фронтальна бесіда: - Що називається горизонтом? - Що називається лінією горизонту? - За яких умов розширюється горизонт? - Чи можна довести, що лінія горизонту – це уявна лінія? Як це зробити? - Скільки основних сторін має горизонт? Назвіть їх. - Назвіть проміжні сторони горизонту. - Що означає орієнтуватися на місцевості? 2. Завдання для груп учнів на картках.
Для «середніх» і «слабких» учнів картки готують з певною мірою допомоги. Наприклад: а) для «середніх» учнів. Визначити, в якій стороні південь, можна за Сонцем. Для цього необхідно стати до Сонця... (спиною, обличчям). Південь буде... (попереду, позаду). б) Для «слабких» учнів. Визначити, у якій стороні південь, можна за Сонцем. З цією метою треба виконати такі дії:
Повернутись на південь, подивитись і назвати предмети неживої природи, які розташовані у цьому напрямку. |
|
|
|
IV. Засвоєння нових знань, умінь і навичок.
|
|
|
|
V. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок. 1. Фронтальна бесіда:
- Який прилад призначений для визначення сторін горизонту? Отже, основні і проміжні сторони горизонту можна визначити за Сонцем, за місцевими ознаками, а найточніше – за компасом. (Загальний висновок робить учитель, а учні повторюють). |
|
|
|
VI. Застосування засвоєних знань, умінь, навичок. 1. Практична робота. За допомогою компаса визначте, в якому напрямку від місця екскурсії розташована школа. В якому напрямку ми йшли від школи до місця екскурсії? Якщо учням складно сформулювати відповідь, то учитель навчає їх міркувати: школа розташована на... (північ) від місця екскурсії. Протилежна сторона ... (півночі) — це ... (південь). Отже, ми йшли на... (південь). 2. Гра. Кожній групі дається завдання (на картці) відшукати важливий пакет за такими даними (для різних груп різні): пройти 5 кроків на північ, 15 – на північний схід, 2 – на південь і т. ін. У пакеті можуть бути загадки, малюнки-сюрпризи, ребуси або частина загального малюнка для класу чи двох-трьох груп, які треба скласти разом. Умовою гри с швидкість виконання завдання. |
|
|
|
VII. Підсумок уроку. Які способи орієнтування на місцевості були вам відомі до сьогоднішнього уроку? Про які ви дізналися на уроці? Яку тему потрібно було засвоїти, щоб про них дізнатися? Оцінювання роботи учнів на уроці, мотивація оцінок з урахуванням участі у роботі групи. Загальна оцінка діяльності всього класу. |
|
|
|
VIII. Домашнє завдання. Прочитайте статті у підручнику. Знайдіть відповіді на запитання після тексту. Дайте відповідь своїми словами.
|
|
|
|
2. Побудувати інтерактивний урок. (Тема за вибором студента; уточнюється під час консультації з викладачем).
Інструктивний матеріал.
Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. О.І.Пометун і Л.В.Пироженко (Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн. / За ред. О.І. Пометун. – К.: АСК., 2003. – 192 с, Пометун О.І., Коберник Г.І., Побірченко Н.С. та ін. Інтерактивні технології навчання // Сільська школа України. – 2004. – № 16-17 (88-89). – 128 с.) пропонують структуру таких занять, яка складається з п'яти елементів:
а) мотивація (5% часу заняття);
б) оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів (5%);
в) надання необхідної інформації (10-15% часу заняття);
г) інтерактивна вправа – центральна частина заняття (50-60%);
д) підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку (5-15% часу заняття).
Розглянемо особливості структурних елементів уроку на прикладі уроку на тему «До природи не неси шкоди» курсу «Я і Україна» у другому класі.
Мета етапу «мотивації» - сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. На думку Пометун О. і Пироженко Л. суб'єкт навчання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, мати в ньому особистісну, власну зацікавленість, усвідомлювати, що і навіщо він зараз робитиме.
З цією метою можуть бути використані прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей інтерес до змісту знань та процесу їх отримання. Це може бути: коротка розповідь учителя, бесіда, інтерактивна технологія («мозковий штурм», «мікрофон» тощо). Наприклад, при проведенні уроку з курсу «Я і Україна» у другому класі на тему «До природи не неси шкоди» етап мотивації навчальної діяльності можна здійснити із використанням технології «мозковий штурм».
Для активізації роботи і зацікавленості учнів можна розпочати з короткого мозкового штурму запитанням: «Які чинники сприяють погіршенню екологічного стану в твоїй місцевості?». Записують на дошці перелік таких чинників.
Якщо необхідно, можна додати разом з дітьми думки щодо причин загострення екологічної проблеми.
Після закінчення подання ідей та отримання переліку чинників запитайте, які думки, почуття викликає у них цей перелік.
Слід відмітити, що мотивація готує учнів до сприйняття матеріалу, налаштовує їх до розв'язання певних проблем і стає «місточком» для представлення теми уроку.
Метою наступного етапу уроку «оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів» є забезпечення розуміння учнями змісту їхньої діяльності, того, чого вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель.
За Пометун О. і Пироженко Л. формулювання очікуваних результатів уроку по суті є тим, що ми традиційно називаємо дидактичною метою уроку. Результати мають бути сформульовані за допомогою відповідних дієслів, наприклад:
знання: пояснювати суть явища, визначати, характеризувати, порівнювати, відрізняти... тощо;
уміння і навички: дискутувати, аргументувати думку, дати власну оцінку, проаналізувати тощо;
- ставлення: сформувати та висловлювати своє ставлення до.... Учитель має попросити одного з учнів оголосити очікувані результати, що заздалегідь записані на дошці і нагадати, що наприкінці уроку буде здійснена перевірка того, наскільки вони досягли таких результатів.
Наводимо приклад проведення даного етапу на уроці на тему «До природи не неси шкоди».
Очікувані результати уроку. Після цього уроку учні зможуть:
визначати чинники, що сприяють погіршенню екологічного стану довкілля;
встановлювати причини, що викликають погіршення екологічного стану явищ та предметів неживої і живої природи;
пояснювати виникнення таких причин;
визначати своє ставлення до заподіювання шкоди природі;
розробляти заходи щодо відшкодовування збитків, завданих природі;
- набути навичок роботи при використанні технології «Навчаючи – учусь».
Досягти результатів у інтерактивній моделі ми можемо, залучивши учнів до діяльності, розпочавши з ними спільний процес руху до результатів навчання.
Мета наступного етапу уроку «Надання необхідної інформації» – дати дітям достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання, але за мінімально короткий час. Це може бути: читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання, опанування інформацією за допомогою технічних засобів навчання або наочності.
Розглянемо проведення цієї частини уроку при вивченні теми «До природи не неси шкоди» курсу «Я і Україна» в 2-му класі.
Учитель повідомляє учням, що для успішного опрацювання й засвоєння матеріалу уроку треба оволодіти додатковою інформацією, яка активізує їхні опорні знання. При цьому методом „Мікрофон" діти по черзі читають підібраний матеріал (тексти, вірші, висловлювання відомих людей тощо) про екологічний стан у країні, на планеті Земля.
Додатковий матеріал до уроку
1. Лілея
Зацвіла лілея
Сонячна така!
Тішуся я нею,
Тішиться ріка.
Біло-білосніжно
Світиться вона.
Довга її ніжка
Досягає дна.
Скільки білій квітці
Променів дано,
Що від неї світиться
Все піщане дно.
П.Киритчинський