3. Новизна питання правового статусу тов та їх учасників

В багатьох спеціалізованих виданнях йдеться про те, що стала досить популярною тема відсутності стабільної судової практики в сфері захисту майнових прав учасників, пов'язаних з виходом з товариства з обмеженою відповідальністю – однієї з найпоширеніших організаційно-правових форм ведення бізнесу. У свою чергу, не можу не відзначити, що актуальність цієї теми ще більше загострилася після прийняття ВГСУ рекомендацій «Про практику застосування законодавства, пов'язаного з розглядом корпоративних спорів» від 28.12.2007 року.

Незважаючи на те, що зазначений документ вніс ясність у цілий ряд питань, що викликали дебати в юридичному середовищі, питання пов'язане із захистом прав учасників при їхньому виході з товариства з обмеженою відповідальністю так і залишилося «за кадром». Не додало ясності в цьому питанні узагальнення практики застосування законодавства, пов'язаного з розглядом корпоративних спорів, почате ВСУ (лист від 01.08.2007 року).

Як відзначив ВСУ у своєму Листі, аналізуючи стан нормативного забезпечення корпоративних відносин в Україні, доводиться констатувати, що вітчизняне законодавство занадто фрагментарно регулює питання створення і діяльності цих суб'єктів на відміну від законодавства провідних країн світу.

І дійсно, дотепер законодавче регулювання, а також судова практика та застосовування механізмів захисту майнових прав учасника при виході із товариства в частині одержання адекватної компенсації своєї частки, залишають бажати кращого.

Та все ж законодавець не стоїть на місці. Так, за останні роки прийнято ряд змін до законів або ж зовсім нових підзаконних нормативно-правових актів, що так чи інакше стосуються товариств з обмеженою відповідальністю загалом та їх учасників зокрема.

18 червня 2009 року Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва прийнято Лист № 7184 «Про момент виходу учасника зі складу товариства з обмеженою відповідальністю».

Далі Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури започаткування підприємництва» від 21 квітня 2011 року № 3263-VІ внесено зміни до Закону України «Про господарські товариства». Відповідно, з’явилися такі положення, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:

• про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

• про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

• про ліквідацію товариства.

Зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку. Рішення про зменшення статутного капіталу товариства надсилається поштовим відправленням всім кредиторам товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття.

Також відповідно до цього закону статутний капітал ТОВ більше не називається «складеним».

Накінець, додам, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю» від 12 травня 2011 року N 3326-VI максимальна кількість учасників такого товариства збільшена з 10-ти до 100-та.

Отож, як бачимо, з метою поліпшення ситуації, що склалася в сфері правового статусу та регулювання діяльності ТОВ, законодавець, в межах поставлених завдань, хоча й поступово, але все ж впроваджує нові норми до законодавства та зміни до застарілих.