1.2 Загальна характеристика порядку реалізації права на вихід з господарського товариства та його правові наслідки

Переходячи до процедурних питань, повторюсь, що право учасника на вихід з товариства з обмеженою відповідальністю закріплено статтею 148 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства». Так, відповідно до ч. 1 ст. 148 ЦКУ учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Це, так би мовити, класичний спосіб: учасник товариства як самостійний в організаційному та майновому відношенні суб’єкт правовідносин, незалежно від того, фізична це особа чи юридична, більше не бажає брати участь у товаристві та виражає свою волю на вихід з його складу. При цьому такий учасник не бажає здійснювати відчуження належної йому частки (корпоративних прав), а просто хоче покинути товариство. Як зазначалось, він жодним чином не може бути обмежений в реалізації цього права. Іноді ТОВ передбачає у статуті обмеження права учасника на вихід, але оскільки законодавство не містить норм, які б допускали таку можливість, відповідні положення статуту вважаються недійсними та не повинні братися до уваги.

Разом з цим учасник, який бажає вийти зі складу ТОВ, має дотримуватися передбаченої законом процедури: попередньо, але не пізніше ніж за три місяці, попередити товариство про свій вихід. Також згідно з ч. 2 ст. 200 Цивільного кодексу України цей строк не може перевищувати одного року. Тобто учасник повинен попередити товариство про вихід, а фактично надати належно оформлену заяву (рішення) за три місяці до дня свого виходу. За статутом цей строк може бути коротшим або довшим, але не понад року.

Попередження про вихід слід надіслати листом з повідомленням про вручення, адресувавши його загальним зборам учасників товариства як вищому органу управління.  Датою подання заяви (рішення) товариству вважається день її вручення учасником (поштою) відповідній посадовій особі товариства. Цю дату потрібно встановити для того, щоб точно знати початок відліку строку повідомлення про вихід, позаяк його сплив тісно пов'язаний з іншою дуже важливою подією. Хоча це положення викликає ряд питань. По закінченні трьох місяців з моменту попередження (якщо інший строк не передбачено статутом) учасник може вийти зі складу товариства.

Оскільки з виходом учасника змінюється склад ТОВ, такі зміни слід відобразити у статуті товариства та провести державну реєстрацію цих змін або ж реєстрацію нової редакції статуту. З огляду на вимоги Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» товариству для реєстрації таких змін доведеться подати держреєстратору документи за переліком, що визначений у ст. 29 зазначеного закону. Серед них — нотаріальна копія документа, що посвідчує волевиявлення учасника на вихід з ТОВ: для учасників - юридичних осіб таким документом є рішення (протокол) відповідного органу управління, а для учасників - фізичних осіб — заява на вихід, яка оформляється у нотаріуса.

Після виходу учасник втрачає свій правовий зв'язок із товариством, тобто припиняється його право участі в останньому. Проте у разі виходу учасник має право одержати вартість частини майна товариства пропорційно розміру своєї частки у статутному капіталі.

З цієї дати починається строк, відведений на розрахунок з учасником, який виходить із товариства. Крім цього має бути зафіксованою дата прийняття загальними зборами учасників рішення про вихід учасника з товариства та дата реєстрації змін до установчих документів товариства, пов'язаних із виходом учасника. Датою подання заяви (рішення) є день її вручення посадовій особі товариства, а датою виходу — день, наступний за днем закінчення строку, відведеного на попередження про вихід.

До того ж, після отримання від учасника заяви про вихід необхідно прийняти рішення загальними зборами. На зборах товариства потрібно ухвалити рішення про вихід учасника та про виплату йому вартості частини майна товариства. На зборах також ухвалюються: визначення долі частки колишнього учасника та внесення змін до статуту, пов'язаних зі зміною складу учасників про реєстрацію яких я вже зазначала.

Законодавець у ст. 54 Закону про господарські товариства чітко встановив строки виплати учаснику ТОВ, що вибув, та можливі варіанти виплат. Так, при виході учасника з ТОВ йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці в статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, й у строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством у даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди. Хотілося б звернути увагу на те, що вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі, а вкладом згідно зі ст. 13 Закону про господарські товариства можуть бути: “...будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі у іноземній валюті”, які оцінені товариством і складають частку учасника та засновника в статутному фонді. Тому йдеться про майно, яке учасник передав товариству при його створенні, та, якщо на час виходу це майно залишилось у власності товариства, за згодою останнього воно може бути повернуто учаснику, що вибув, у натуральній формі.

Отож, в підсумку, хочу ще раз наголосити, вихід з товариства – безумовне волевиявлення учасника, спрямоване на припинення корпоративних правовідносин між учасником і товариством. Закони або підзаконні акти не встановлюють порядок реалізації учасником права на вихід. Тому, на мою думку, щоб уникнути в подальшому судових спорів, його необхідно визначати в установчих документах товариства і при цьому, слід враховувати, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі в будь-який час реалізувати своє право на вихід і мотиви виходу для товариства не мають правового значення.