МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ЕПП
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
З ДИСЦИПЛІНИ «ЕЛЕКТРОМАГНИТНІ ПЕРЕХІДНІ ПРОЦЕСИ»
Виконав: студент екстерну С.М. Дубко
Перевірив
м. Запоріжжя
2011 р.
Завдання
Схема №6
Варіант №17
Система: Iк(3) = 62кА; Sном = 2000 МВА
ЕС1: генератори: n=2шт.; S=125 МВА; тр-ри: S=125 МВА
ЕС1: генератори: S=31,25 МВА
115 кВ
80 км
~
Δ
~
Y
Δ
Y
80 км
Y
ЕС1
ЕС2
L
~
~
Δ
Y
Δ
Y
40км
30км
Y
Kз
(3)
K4
(1)
~
60км
37км
1
ЗМІСТ
Завдання
Зміст
Вступ
1. Вибір відсутніх параметрів електрообладнання
2. Розрахунок струмів трифазного кз в електроустановках напругою
вищою за 1 кВ
3. Розрахунок струмів несиметричного кз в електроустановках напругою
вищою за 1 кВ
4. Розрахунок струмів кз методом вузлових потенціалів
Висновок
Перелік використаної літератури
2
ВСТУП
В електроенергетичних системах виникають короткі замикання (кз) та інші порушення нормального режиму роботи, які викликають появу електромагнітних перехідних процесів. На підставі розрахунків і досліджень електромагнітних перехідних процесів вирішуються практично всі можливі питання проектування та експлуатації систем електроспоживання. Розрахунок коротких замикань в електроустановках потрібен для вибору електрообладнання, як силового так і обладнання вторинної комутації.
3
1. Вибір відсутніх параметрів електрообладнання
Варіант №17, схема №6
ЕС2
~
Δ
115 кВ
Y
Δ
Y
Δ
Δ
Y
Y
80 км
40км
30км
80 км
Y
ЕС1
Т3
Т2
Т1
G3
G4
Т4
G1
G2
Y
60км
37км
Kз
K4
(1)
(3)
C
~
L
~
~
~
Рисунок 1.1 — Розрахункова схема.
Таблиця 1.1 — Данні генераторів.
- |
- |
Тип |
cos φ |
Uном |
Iном |
Sн |
Xd'' |
X2 |
Ta |
- |
- |
- |
- |
- |
кВ |
кА |
МВА |
о.е. |
о.е. |
с |
- |
EC1 |
G1 |
ТФ-120-2У3 |
0,8 |
10,5 |
6,875 |
125 |
0,192 |
0,234 |
|
- |
EC1 |
G2 |
ТФ-120-2У3 |
0,8 |
10,5 |
6,875 |
125 |
0,192 |
0,234 |
|
- |
EC2 |
G3 |
ТВС-32Т3 |
0,8 |
10,5 |
1,718 |
31,25 |
0,130 |
0,159 |
|
- |
EC2 |
G4 |
ТВС-32Т3 |
0,8 |
10,5 |
1,718 |
31,25 |
0,130 |
0,159 |
|
- |
4
Вибираємо реактор на ЕС2: РБ10-1000-0,14У3 згідно з умови:
Iн = 1/2IG3 = 1/2*1,718
Опір лінії: Х0 = 0,4 Ом/км
Параметри системи: Iк(3) = 62 кА; Sном с = 2000 МВА
Таблиця 1.2 — Данні трансформаторів.
- |
- |
Тип |
Sном |
Uк |
Uнн |
Uсн |
Uвн |
- |
- |
- |
МВА |
% |
кВ |
кВ |
кВ |
EC1 |
Т1, Т2 |
ТРДЦН-125000/110 |
125 |
11 |
10,5 |
- |
115 |
EC2 |
Т3, Т4 |
ТДТН-40000/110 |
40 |
Uквнсн = 10,5 Uквннн = 17,5 Uксннн = 6,5 |
11 |
38,5 |
115 |
5
Р
EG3''
1,083
EG4''
1,083
XG3/4,16
XG4/4,16
XL
1,4
XT3HH/3,375
XT4HH/3,375
XT3BH/2,875
XT4BH/2,875
XЛ1/2,42
XЛ2/2,42
XT1
0,88
XG1
1,54
EG1''
1,126
EG2''
1,126
1,54
XG2
0,88
XT2
XЛ3
XЛ4
К3(3)
ОЗРАХУНОК СТРУМІВ ТРИФАЗНОГО КЗ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ НАПРУГОЮ ВИЩОЮ ЗА 1 кВ
1,21
0,91
EС''
1
XС
0,25
XЛ5
0,125
К4(1)
37кВ
115кВ
XТ4СН
XТ3СН
0,125
17,53
Рисунок 2.1 — Схема заміщення.
2.1 Знаходимо базисний струм на базисному ступені напруги. (Sб приймаємо 1000 МВА)
Iб = Sб /√3* Uб
Iб = 1000 /√3* 115 = 5,02
де Sб = 1000 МВА — базисна потужність,
Uб - базисна напруга, на якій сталося кз.
2.2 Опір генераторів G1, G2
XG1 = XG2 = Xd''*( Sб/Sном)
XG1 = XG2 = 0,192*( 1000/125) = 1,54, в.о.
де Sном — номінальна потужність генератора, МВА.
2.3 Опір генераторів G3, G4
XG3 = XG4 = Xd''*( Sб/Sном)
XG3 = XG4 = 0,13*( 1000/31,25) = 4,16.
6
Опір трансформаторів Т1, Т2
XТ1 = XТ2 = (Uк%/100)*( Sб/Sном);
XТ1 = XТ2 = (11/100)*(1000/125) = 0,88.
де Uк% - напруга кз %;
Sном — номінальна потужність трансфоматора, МВА.
2.5 Опір трансформаторів Т3, Т4
Uкв% = 0,5*(Uкв-с% + Uкв-н% - Uкс-н%);
Uкс% = 0,5*(Uкв-с% + Uксн% - Uквн%);
Uкн% = 0,5*(Uквн% + Uксн% - Uкв-с%);
Uкв% = 0,5*(10,5+17,5-6,5) = 11,5%;
Uкс% = 0,5*(10,5+6,5-17,5) = -0,5%;
Uкн% = 0,5*(17,5+6,5-10,5) = 13,5%;
X*В = (Uкв%/100%)*( Sб/Sном);
X*В = (11,5/100)*(1000/40) = 2,875;
X*С = (Uкс%/100%)*( Sб/Sном);
X*С = (-0,5/100)*(1000/40) = 0,125;
X*Н = (Uкн%/100%)*( Sб/Sном);
X*Н = (13,5/100)*(1000/40) = 3,375.
2.6 Опір лінії W1, W2, W3, W4, W5.
XW = Xo*l*(Sб/U2ном);
де Хо — питомий індуктивний опір, Ом/км,
l – довжина лінії, км,
Uном = середня номінальна напруга лінії, кВ.
XW1 = 0,4*80*(1000/1152) = 2,42;
XW2 = 0,4*80*(1000/1152) = 2,42;
XW3 = 0,4*40*(1000/1152) = 1,21;
XW4 = 0,4*30*(1000/1152) = 0,91;
XW5 = 0,4*60*(1000/372) = 17,53.
7
Опір системи
XC* = Sб / (√3* IКС'' * UНОМС );
XC* = 1000/(√3*62*37) = 0,25.
Визначення надпереходної ЕРС G1 та G2
Е *G1,2 =√ (U+I*Xd''*sinφ)2 + (I*Xd''*cosφ)2 ;
c osφ = 0,8; sinφ = √1- cos 2φ = √1-0,82 = 0,6;
де φ — cos кута зсуву фаз.
Е *G1,2 =√ (1+1*0,192*0,6)2 + (1*0,192*0,)2 = 1,126
Визначаємо надперехідну ЕРС G3 та G4
Е *G3,4 =√ (U+I*Xd''*sinφ)2 + (I*Xd''*cosφ)2 ;
Е *G3,4 =√ (1+1*0,13*0,6)2 + (1*0,13*0,)2 = 1,083
2.10 Опір реактора
XL = XНОМ*(Sб/U2ном);
XL = 0,14*(1000/102) = 1,4
ЕЕС2
ХЕС2
3,77
ХТ3,4ВН
1,4375
ХEC1
1,78
ХW
1,21
ЕЕС1
1,126
X∑C
17,8425
ЕС
1
К3(3)
1,084
(XG3 + XT3HH)*(XG4 + XT4HH)
XEC2 = ;
(XG3 + XT3HH)+(XG4 + XT4HH)
7,54*7,54
XEC2 = = 3,77;
7,54+7,54
8
XT3,4BH = XBHT3/2;
XT3,4BH = 2,875/2 = 1,438
X∑С = XCH/2 + XW5 + XС;
X∑С = 0,0625 + 17,53 + 0,25 = 17,8425;
XW1*XW2*(XW3+XW4)
XW = ;
XW1 +XW2+(XW3+XW4)
2,42*2,42*(1,21+0,91)
XW = = 1,78;
2,42+2,42+1,21+0,91
XEC1 = (XG1 + XT1)/2;
XEC1 = (1,54+0,88)/2 = 1,21;
EEC1 = XEC1*(EG1*(XG1 + XT1) + EG1*(XG2 + XT2));
EEC1 = 1,21*(1,126/2,42+1,126/2,42) = 1,126;
EEC2 = XEC2*(EG3/(XT3НН + XG3)*2;
EEC2 = 3,77*(1,083/7,535)*2 = 1,084.
XEC2+С = (XEC2*X∑С)/((XEC2 +X∑С) + XT3,4ВН + XW;
XEC2+С = (3,77*17,843)/(3,77+17,843)+1,438+1,78 = 6,33;
ЕEC2+С = (XEC2*X∑С)/((XEC2 +X∑С)*(EEC2/XEC2 + ЕС/X∑С);
ЕEC2+С = (3,77*17,84)/(3,77+17,84)*(1,084/3,77+1/17,84) = 1,08
9
ХРЕЗ = (XEC2+С*XEC1)/(XEC2+С +XEC1) ;
ХРЕЗ = (6,33*1,21)/(6,33+1,21) = 1,016;
ЕРЕЗ = ХРЕЗ *(ЕEC2+С/XEC2+С + ЕEC1/XEC1);
ЕРЕЗ = 1,016*(1,08/6,33 + 1,126/1,21) = 1,12.
2.12 Надперехідний струм кз
I'' = ЕРЕЗ''/ХРЕЗ;
I'' = 1,12/1,016 = 1,1024
I''*Iб = 1,1024*5,02 = 5,534 кА.
2.13 Діюче значення перілдичної складової струму кз для моментів часу t=0,1 c, t=0,5 c
2.13.1 Перевірка на можливість паралельного складання віток
SC * X∑С
0,4 ≤ ≤ 2,5
SEC2* XEC2
0,4 ≤ (2000*17,8425)/(62,5*3,77) ≤ 2,5
0,4 ≤ 151,44 ≤ 2,5
Умова не виконується, вітки об'єднати не можливо. Застосовуємо метод коефіцієнтів струморозподілу.
2.13.2 Перетворюючи схему заміщення визначаємо результуючий опір схеми ХРЕЗ та результуючий опір у гілках
С = С2 + С1 = 1
10
XEC2
XT3,4BH
XW
XEC1
3,77
1,438
1,78
1,21
EC2
EC1
C2
X∑C
C
17,84
C1
К3(3)
ХРЕЗ3 = ХТ3,4ВН + ХW;
ХРЕЗ3 = 1,438+1,78 = 3,22
SEC2
XEC2
C2
3,77