- •Кафедра “Теплотехніка, теплогазопостачання і вентиляція”
- •Тема 2.1 Теплові схеми тгу
- •Тема 2.2 Методика розрахунку теплової схеми котельні
- •Тема 2.3 Водопідготовка
- •1 Водно-хімічні характеристики природних вод
- •5 Регенерація іонітових фільтрів
- •Тема 2.4 Тягоддутьові пристрої
- •Тема 2.5 Техніко-економічні показники тгу (теп тгу)
- •Тема 2.6 Охорона навколишнього середовища від шкідливих
- •Тема 2.7 Паливне господарство тгу (пг)
- •Тема 2.8 Шлакозоловидаляння. Шкідливі рідкі стікання.
- •Тема 2.9 Проектування котельних установок
- •2 Теплові схеми тгу з паровими котлоагрегатами
- •3 Теплова схема з водогрійними котлоагрегатами
- •Кількість годин - 2
- •Лекція 2.2
- •2 Загальні принципи розрахунку теплових схем котелень
- •3 Методика розрахунка теплової схеми котельні з водогрійними
- •Кількість води в подавальному трубопроводі, кг/с
- •4 Методика розрахунку теплової схеми котельні з паровими
- •5 Оцінка теплової ефективності теплової схеми
- •Тема 2.3 Водопідготовка
- •1 Водно-хімічні характеристики природних вод
- •1 Водно-хімічні характеристики природних вод
- •2 Призначення водопідготовки
- •3 Освітленние води
- •4 Пом'якшення води методом іонного обміну
- •5 Регенерація іонітних фільтрів
- •6 Вибір схем іонітовтх установок
- •1 Основи теорії дегазації води
- •2 Термічний спосіб дегазації води
- •3 Хімічна деаерація води
- •4 Установка деаератора
- •1 Внутрішньокотлова обробка води
- •2 Сучасні засоби очистки води
- •3 Вимоги до якості води і пари
- •4 Методика розрахунку хімводоочистки
- •Тема 2.4 Тягоддутьові пристрої
- •1 Призначення і види тягодутьових пристроїв
- •2 Природна тяга
- •3 Штучна тяга й аеродинамічний опір тгу
- •4 Вибір тягодутьевых устроїв
- •Дутьові вентилятори (вд) застосовуються при температурі до 25оС.
- •5 Димові труби
- •Тема 2.5 Техніко-економічні показники тгу
- •1 Основні визначення і показники
- •2 Капітальні витрати
- •Тема 2.6 Охорона навколишнього середовища від шкідливих викидів котельних установок
- •2.6.1 Шкідливі викиди з продуктами спалювання
- •1 Джерела викидів. Шкідливі впливи викидів
- •2 Кінетика утворення шкідливих викидів. Критерій санітарного стану навколишнього середовища
- •3 Засоби очистки твердих часток при згоранні палива
- •3.1 Загальні положення. Класифікація устаткування очистки
- •3.2 Золоуловлювачі
- •3.2.1 Механічні сухі золоуловлювачі
- •3.2.2 Мокрі золоуловлювачі
- •3.2.3 Електрофільтри
- •2.6.2 Очищення продуктів спалювання від газоподібних шкідливих викидів
- •1 Зменшення викидів оксидів сірки
- •2 Засоби зменшення викидів оксидів азоту
- •3 Розсіювання шкідливих домішок і вибір висоти димової труби
- •Тема 2.7 Паливне господарство тгу (пг)
- •1 Принципи організації паливного господарства
- •2 Паливне господарство котелень на твердому паливі
- •2.1 Принципова схема. Склади палива
- •2.2 Паливоподавання і паливоприготування
- •3. Паливне господарство при спалювання рідкого палива
- •3.1 Компонування і розміщення устаткування
- •3.2 Підготовка мазуту до спалювання
- •Тема 2.8 Шлакозоловидаляння. Шкідливі рідкі стікання.
- •1 Загальні положення
- •1 Загальні положення
- •2 Способи шлакозоловидаляння При ручному видаленні застосовуються вузькоколійні вагонетки з перекидним кузовом. Шлак і зола перевозяться сухими.
- •3 Вплив шкідливих рідких стікань тгу на навколишнє середовище
- •4 Класифікація і характеристика стічних вод тгу
- •Тема 2.9 Проектування котельних установок
- •2 Будівельні конструкції котелень
- •3 Компонування обладнання котельних установок
- •4 Рекомендації до прокетурвання міні котелень
- •4.1 Загальні вказівки
- •4.2 Об'ємно-планувальні і конструктивні рішення
- •4.3 Збір і відведення продуктів згоряння.
- •5 Водопостачання, каналізація, опалення, вентиляція котельні
- •2 Контрольно-вимірювальні прилади (квп)
- •3 Автоматизація. Задачі автоматизації
- •4 Автоматичне регулювання
Тема 2.8 Шлакозоловидаляння. Шкідливі рідкі стікання.
Кількість годин - 2
Кількість лекцій – 1 (11 - а)
Лекція 2.10
1 Загальні положення
2 Засоби видаляння шлаку і попелу.
3 Вплив шкідливих рідких стікань ТГУ на навколишнє середовище.
4 Класифікація і характеристика стічних вод ТГУ
1 Загальні положення
В процесі горіння твердого палива зола, яка міститься в ньому, виділяється у вигляді шлаку, що залишається в топці, і летучої золи.
Найбільш трудомістким процесом експлуатації ТГУ є видаляння шлаку і золи. Цей процес складається з декількох операцій: видаляння золи і шлаків з топкових устроїв і бункерів золи; видаляння золи і шлаків за межі ТГУ; видаляння золи і шлаків з території, яка прилягає до ТГУ.
До шлакозоловидаляння пред’являють таки вимоги: забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних умов і безпеки роботи; мінімальні експлуатаційні витрати на видаляння і транспортування золи і шлаку; можливість подальшого використання шлаку і золи.
Вибір того чи іншого засобу видаляння залежить від ряду умов: систем і конструкції топкових пристроїв, зольності палива, але головним чином від потужності ТГУ, від загальних витрати вогнищевих залишків, кг/с
.
Якщо G < 0,06, то можливе ручне видаляння, при більшій кількості - процес видаляння слід механізувати.
Якщо G 1,1 застосовуються механізми періодично діючі.
Якщо G 2,2 – застосовуються безперервно діючі механізми.
Якщо G > 3,3 - необхідні пристрої постійно діючі з резервуванням найменш надійних вузлів.
Основними способами видаляння шлаку і золи є: ручний, механізований, пневматичний і гідравлічний.
2 Способи шлакозоловидаляння При ручному видаленні застосовуються вузькоколійні вагонетки з перекидним кузовом. Шлак і зола перевозяться сухими.
При механізованому видалянні можливо використовувати скіпові й інші підіймачі, скреперні установки, скребкові конвеєри і деякі інші пристрої.
В помешканнях, де встановлені ТГ, найбільше поширення мають схеми з скреперними установками для періодичного видаляння.
Шлак і зола з бункерів котлів скидають до шлакового залізобетонного каналу, звідкіля скрепером подають по похилій естакаді в збірний бункер, який встановлюється поза будинком.
Шлак і зола накопичуються при сухому видалянні - за добу і за 8 годин - при мокрому.
П невматичні системи видалення шлаку і золи працюють як усмоктуючи так і нагнітаючи: перші застосовують у тих випадках, коли відстань від котельні до розвантажної установки не більше 200 м, другі - до 600 м (при сухому використанні шлаку і золи).
Рисунок 2.8.1 Схема пневматичного видаляння шлаку і золи
Всмоктувальна схема: уся траса, починаючи від точки забирання золи і шлаку до осаджувального пристрою, знаходиться під розрідженням. Під шлаковим 1 і золовим 2 бункерами котлів встановлюють золо- і шлакоприймальні насадки 3, в яких зола і шлак змішуються з засмоктувальним повітрям. Шлак дробиться в дробарці 4. Розрідження утворюється паровими ежекторами 5 чи вакуум-насосами. По магістральному золопроводу 6 суміш підводиться до циклона-осадника 7, в якому зола сепарується. Більш тонка очистка провадиться в пилоувловлювачу 8, а уловлені фракції збираються в бункері 10.
Гідрозолошлаковидаляння (ГЗВ) буває: низьконапірне з багерними насосами; змішане з ерліфтнасосами і самопливне. Цей спосіб застосовують при достатній кількості води і близькості золовідвалу. ГЗВ є найбільш досконалою системою, тому і набуло поширення в ТГУ середньої і великої теплопродуктивності. Однак для даного способу характерним є завеликі витрати на амортизацію, ремонт і електричну енергію, отже, збільшення витрат на експлуатацію. Вона до того ж громіздка.
Зола і шлак - цінна сировина для виробництва будівельних матеріалів і будівництва автомобільних доріг. Шлаки використовують як добавки до цементу, при виробництві силікатної і алюмосилікатної цеглини, шлакоблоків і т.і.