- •Кафедра “Теплотехніка, теплогазопостачання і вентиляція”
- •Тема 2.1 Теплові схеми тгу
- •Тема 2.2 Методика розрахунку теплової схеми котельні
- •Тема 2.3 Водопідготовка
- •1 Водно-хімічні характеристики природних вод
- •5 Регенерація іонітових фільтрів
- •Тема 2.4 Тягоддутьові пристрої
- •Тема 2.5 Техніко-економічні показники тгу (теп тгу)
- •Тема 2.6 Охорона навколишнього середовища від шкідливих
- •Тема 2.7 Паливне господарство тгу (пг)
- •Тема 2.8 Шлакозоловидаляння. Шкідливі рідкі стікання.
- •Тема 2.9 Проектування котельних установок
- •2 Теплові схеми тгу з паровими котлоагрегатами
- •3 Теплова схема з водогрійними котлоагрегатами
- •Кількість годин - 2
- •Лекція 2.2
- •2 Загальні принципи розрахунку теплових схем котелень
- •3 Методика розрахунка теплової схеми котельні з водогрійними
- •Кількість води в подавальному трубопроводі, кг/с
- •4 Методика розрахунку теплової схеми котельні з паровими
- •5 Оцінка теплової ефективності теплової схеми
- •Тема 2.3 Водопідготовка
- •1 Водно-хімічні характеристики природних вод
- •1 Водно-хімічні характеристики природних вод
- •2 Призначення водопідготовки
- •3 Освітленние води
- •4 Пом'якшення води методом іонного обміну
- •5 Регенерація іонітних фільтрів
- •6 Вибір схем іонітовтх установок
- •1 Основи теорії дегазації води
- •2 Термічний спосіб дегазації води
- •3 Хімічна деаерація води
- •4 Установка деаератора
- •1 Внутрішньокотлова обробка води
- •2 Сучасні засоби очистки води
- •3 Вимоги до якості води і пари
- •4 Методика розрахунку хімводоочистки
- •Тема 2.4 Тягоддутьові пристрої
- •1 Призначення і види тягодутьових пристроїв
- •2 Природна тяга
- •3 Штучна тяга й аеродинамічний опір тгу
- •4 Вибір тягодутьевых устроїв
- •Дутьові вентилятори (вд) застосовуються при температурі до 25оС.
- •5 Димові труби
- •Тема 2.5 Техніко-економічні показники тгу
- •1 Основні визначення і показники
- •2 Капітальні витрати
- •Тема 2.6 Охорона навколишнього середовища від шкідливих викидів котельних установок
- •2.6.1 Шкідливі викиди з продуктами спалювання
- •1 Джерела викидів. Шкідливі впливи викидів
- •2 Кінетика утворення шкідливих викидів. Критерій санітарного стану навколишнього середовища
- •3 Засоби очистки твердих часток при згоранні палива
- •3.1 Загальні положення. Класифікація устаткування очистки
- •3.2 Золоуловлювачі
- •3.2.1 Механічні сухі золоуловлювачі
- •3.2.2 Мокрі золоуловлювачі
- •3.2.3 Електрофільтри
- •2.6.2 Очищення продуктів спалювання від газоподібних шкідливих викидів
- •1 Зменшення викидів оксидів сірки
- •2 Засоби зменшення викидів оксидів азоту
- •3 Розсіювання шкідливих домішок і вибір висоти димової труби
- •Тема 2.7 Паливне господарство тгу (пг)
- •1 Принципи організації паливного господарства
- •2 Паливне господарство котелень на твердому паливі
- •2.1 Принципова схема. Склади палива
- •2.2 Паливоподавання і паливоприготування
- •3. Паливне господарство при спалювання рідкого палива
- •3.1 Компонування і розміщення устаткування
- •3.2 Підготовка мазуту до спалювання
- •Тема 2.8 Шлакозоловидаляння. Шкідливі рідкі стікання.
- •1 Загальні положення
- •1 Загальні положення
- •2 Способи шлакозоловидаляння При ручному видаленні застосовуються вузькоколійні вагонетки з перекидним кузовом. Шлак і зола перевозяться сухими.
- •3 Вплив шкідливих рідких стікань тгу на навколишнє середовище
- •4 Класифікація і характеристика стічних вод тгу
- •Тема 2.9 Проектування котельних установок
- •2 Будівельні конструкції котелень
- •3 Компонування обладнання котельних установок
- •4 Рекомендації до прокетурвання міні котелень
- •4.1 Загальні вказівки
- •4.2 Об'ємно-планувальні і конструктивні рішення
- •4.3 Збір і відведення продуктів згоряння.
- •5 Водопостачання, каналізація, опалення, вентиляція котельні
- •2 Контрольно-вимірювальні прилади (квп)
- •3 Автоматизація. Задачі автоматизації
- •4 Автоматичне регулювання
2 Сучасні засоби очистки води
Электродіаліз - іонообмінний процес, при якому іонний прошарок замінен іонітними мембранами, одержуваними полімеризацією суміші реагентів. Цей метод використовують для опріснення солоних рідин під дією постійного електричного струму за допомогою спеціальних мембран (пористих плівок), що володіють здатністю пропускати відповідно тільки катіони або аніони. Принципова схема камери електродіалізу подана на мал. 2.5. Апарат складається з ряду камер, розділених переміннимі катіонопроникними К і аніонопроникними А мембранами. Під дією електричного поля іони Na+ і Cl- прямують® до відповідного електрода в наслідок чого відводяться роздільно знесолена вода і концентрований розсіл.
Процес зворотного осмосу - полягає в самочинному переході розчинника (чистої води) через спеціальну мембрану в камеру розчину (мал. 2.6). коли тиск у камері розчину більше осматичног тиску: Р>Росм Осматичний тиск - це гідростатичний тиск рівний різниці висоти рівнів у камері розчину і чистої води.
По призначенню установки зворотного осмосу поділяють на такі групи: грубої фільтрації; тонкої фільтрації; мікрофільтрації; ультрофільтрації; звороного осмосу.
H
раствор
вода
Рисунок 2.5 Принципова схема камерного электродіалізу
Малюнок 2.6 Схема камери зворотного осмосу
3 Вимоги до якості води і пари
Для нормального режиму роботи котлоагрегатів до підживильної, живильної і котлової воді, а також до пари пред'являють певні вимоги, які наведені у таблицях.
Таблиця 2.4 Норми якості живильної і підживильної води
№ п/п |
Показник |
Живильна вода тиском, МПа до 1,4 до 2,4 |
Підживильна вода |
1 |
Загальна жорсткість, мг-экв/кг |
0,02/0,015 0,015/0,01 |
0,7 |
2 |
Зависі, мг/кг |
5 5 |
5 |
3 |
Розчиненого О2, мг/кг |
0,05/0,03 0,05/0,02 |
0,05 |
4 |
Вільної вуглекислоти, СО2 |
Не припускається |
Для видалення частини солей і шлама з парових ТГ здійснюють продування: безупинну з верхнього барабана; періодичну з нижнього барабана або з нижніх колекторів. Т.к. із водою, що іде з котлоагрегатів, у процесі продування виноситься деяка кількість теплоти, розмір продування обмежують у 10 % паровидатності котлоагрегатів.
Таблиця 2.5 Норми якості пари і котлової води
|
Показник |
Насичена пара тиском
До 1,4 до 2,4 Мпа Мпа |
Котлова вода з числом випару Односту- Двосту- пінчата пінчата без пп із пп |
1 |
Солевміст, мг/кг |
1 0,5 |
до 3000 до 1500 |
2 |
СО2, мг/кг |
0,02 0,02 |
|
Періодичне продування з нижніх точок котла здійснюється для видалення грубодисперсного шлама за графіком, але не рідше одного разу в зміну.
Безупинне продування забезпечує необхідну чистоту пари, підтримуючи визначений сольової склад котлової води.
Величина продувки визначається із сольового балансу: кількість солей, що надходять із живильною водою дорівнює кількості солей, виведених із котла з продуванням і виносимих із парою.
Sж. в.(Дп.+Дпр.)=Sкв. Дпр. +Sп. Дп.
Якщо в % - х від паровидатності
Sж. в.= Sхов.a хов. +Sкa до
Sк=5 мг/л (якщо не задано)- солевміст поверненного конденсату.
Sкa при орієнтованому розрахунку» 0, тому можна вважати Sп. в.=Sхов.a хов,
Де к і хов відповідно часки конденсата і хімочищеної води.