![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Кафедра “Теплотехніка, теплогазопостачання і вентиляція”
- •Тема 2.1 Теплові схеми тгу
- •Тема 2.2 Методика розрахунку теплової схеми котельні
- •Тема 2.3 Водопідготовка
- •1 Водно-хімічні характеристики природних вод
- •5 Регенерація іонітових фільтрів
- •Тема 2.4 Тягоддутьові пристрої
- •Тема 2.5 Техніко-економічні показники тгу (теп тгу)
- •Тема 2.6 Охорона навколишнього середовища від шкідливих
- •Тема 2.7 Паливне господарство тгу (пг)
- •Тема 2.8 Шлакозоловидаляння. Шкідливі рідкі стікання.
- •Тема 2.9 Проектування котельних установок
- •2 Теплові схеми тгу з паровими котлоагрегатами
- •3 Теплова схема з водогрійними котлоагрегатами
- •Кількість годин - 2
- •Лекція 2.2
- •2 Загальні принципи розрахунку теплових схем котелень
- •3 Методика розрахунка теплової схеми котельні з водогрійними
- •Кількість води в подавальному трубопроводі, кг/с
- •4 Методика розрахунку теплової схеми котельні з паровими
- •5 Оцінка теплової ефективності теплової схеми
- •Тема 2.3 Водопідготовка
- •1 Водно-хімічні характеристики природних вод
- •1 Водно-хімічні характеристики природних вод
- •2 Призначення водопідготовки
- •3 Освітленние води
- •4 Пом'якшення води методом іонного обміну
- •5 Регенерація іонітних фільтрів
- •6 Вибір схем іонітовтх установок
- •1 Основи теорії дегазації води
- •2 Термічний спосіб дегазації води
- •3 Хімічна деаерація води
- •4 Установка деаератора
- •1 Внутрішньокотлова обробка води
- •2 Сучасні засоби очистки води
- •3 Вимоги до якості води і пари
- •4 Методика розрахунку хімводоочистки
- •Тема 2.4 Тягоддутьові пристрої
- •1 Призначення і види тягодутьових пристроїв
- •2 Природна тяга
- •3 Штучна тяга й аеродинамічний опір тгу
- •4 Вибір тягодутьевых устроїв
- •Дутьові вентилятори (вд) застосовуються при температурі до 25оС.
- •5 Димові труби
- •Тема 2.5 Техніко-економічні показники тгу
- •1 Основні визначення і показники
- •2 Капітальні витрати
- •Тема 2.6 Охорона навколишнього середовища від шкідливих викидів котельних установок
- •2.6.1 Шкідливі викиди з продуктами спалювання
- •1 Джерела викидів. Шкідливі впливи викидів
- •2 Кінетика утворення шкідливих викидів. Критерій санітарного стану навколишнього середовища
- •3 Засоби очистки твердих часток при згоранні палива
- •3.1 Загальні положення. Класифікація устаткування очистки
- •3.2 Золоуловлювачі
- •3.2.1 Механічні сухі золоуловлювачі
- •3.2.2 Мокрі золоуловлювачі
- •3.2.3 Електрофільтри
- •2.6.2 Очищення продуктів спалювання від газоподібних шкідливих викидів
- •1 Зменшення викидів оксидів сірки
- •2 Засоби зменшення викидів оксидів азоту
- •3 Розсіювання шкідливих домішок і вибір висоти димової труби
- •Тема 2.7 Паливне господарство тгу (пг)
- •1 Принципи організації паливного господарства
- •2 Паливне господарство котелень на твердому паливі
- •2.1 Принципова схема. Склади палива
- •2.2 Паливоподавання і паливоприготування
- •3. Паливне господарство при спалювання рідкого палива
- •3.1 Компонування і розміщення устаткування
- •3.2 Підготовка мазуту до спалювання
- •Тема 2.8 Шлакозоловидаляння. Шкідливі рідкі стікання.
- •1 Загальні положення
- •1 Загальні положення
- •2 Способи шлакозоловидаляння При ручному видаленні застосовуються вузькоколійні вагонетки з перекидним кузовом. Шлак і зола перевозяться сухими.
- •3 Вплив шкідливих рідких стікань тгу на навколишнє середовище
- •4 Класифікація і характеристика стічних вод тгу
- •Тема 2.9 Проектування котельних установок
- •2 Будівельні конструкції котелень
- •3 Компонування обладнання котельних установок
- •4 Рекомендації до прокетурвання міні котелень
- •4.1 Загальні вказівки
- •4.2 Об'ємно-планувальні і конструктивні рішення
- •4.3 Збір і відведення продуктів згоряння.
- •5 Водопостачання, каналізація, опалення, вентиляція котельні
- •2 Контрольно-вимірювальні прилади (квп)
- •3 Автоматизація. Задачі автоматизації
- •4 Автоматичне регулювання
2.2 Паливоподавання і паливоприготування
Пристрої і механізми, у яких провадиться попереднє підготування палива і подача його в бункера котлоагрегатів – складають комплекс паливоподавання.
Найпростіший вид паливоподавання для малих котелень: бульдозер (навантажувач). Найбільш простий вид механізованих паливоподаваннь- дробарка, ковшевий підіймач Шев’ева. У більш значних котельнях використовують паливопадачу зі стрічковим конвеєром. Кут нахилу стрічкових конвеєрів для вугілля не більш 18о, для торфу не більш 20о. Швидкість прямування не більш 3,0 м/с. Стрічки виготовляють із спеціальної вовневої тканини - бельтінг.
Процес підготування твердого палива для спалювання в камерних топках складний і складається з таких стадій: видалення металу і тріски з попереднім грубим роздрібненням, підсушування і розмелу в системі готування пилу, подача готового пилу в топковий пристрій( мал.2.10).
Здрібнювання палива в пил відбувається в основному за рахунок удару, роздавлювання і стирання.
Грохоти бувають рухливі і нерухомі; з окремих колосників, розташованих на визначній відстані друг від друга або це грати із різними діаметрами отворів.
Найбільше поширені дробарки - валкові і молоткові.
1 - бункер сирого вугілля; 2- стрічковий транспортер; 3- прошарок палива; 4- трісковловлювач; 5- електромагніт; 6- грохот; 7- бункер металу; 8- бункер дрібного вугілля; 9- бункер крупного вугілля; 10- дробарка.
Рисунок2.7.2 Схема подачі палива в дробарку
3. Паливне господарство при спалювання рідкого палива
3.1 Компонування і розміщення устаткування
Рідке паливо (мазут) у котельнях використовується як основне, резервне, аварійне і розстопочне. Якщо мазут йде як основне паливо, то місткість мазутосховищ повинна бути з розрахунку 10-добового запасу, а якщо як аварійне - 3-добового. Доставка мазуту до ТГУ здійснюється: по залізній дорозі у цистернах; автотранспортом; трубопроводами. Правильний вибір принципової схеми мазутного господарства й устаткування залежить від фізичних властивостей мазуту: в’язкості; температури застигання; температури спалаху і запалення; кількості води, механічних домішок і сірки. Типова схема мазутного господарства приведена на мал.2.11
1- залізнична цистерна; 2- естакада;3- переносний лоток;4- зливальний жолоб;5- відвідна труба;6- приймальні ємності;7- мазутосховище; 8 і 11-фільтри тонкого очищення;9 і 12- насоси;10- фільтри грубого очищення;13- підігрівники;14- пальники котлів;15- лінія реціркуляції
Рисунок2.7.3 Схема мазутного господарства з наземним сховищем
.
Частина розігрітого мазуту направляється по лінії реціркуляції в мазутосховище для розігріву мазуту , що там знаходиться , і для попередження застигання мазуту в трубопроводах при зменшенні або припиненні його споживання.
Мазутосховище розділяють на наземні, напівподземні і підземні місткістю 100, 200, 500... .20000м3; залізобетонні або металеві.
3.2 Підготовка мазуту до спалювання
Злив мазуту з цистерни можливий тільки при підігріві його до 40-60оС. Для розігріву мазуту застосовують такі способи: відкритою парою; циркуляційний підігрів; парова сорочка; злив мазуту під надлишковим тиском; тепляки-сараї; вібропідігрів; індукційний підігрів. Мазутопроводи прокладають з ухилом не менше 0,01.
З цистерн мазут зливається самопливом. По дну лотків прокладені паропроводи. З приймальних ємностей мазут перекачується зануреними нафтовими насосами в основні резервуари для збереження. Підігрів мазуту в цих резервуарах до 70оС здійснюється в основному трубчастими підігрівниками.
Для нормальної роботи насосів і пальників котлоагрегатів установлюються фільтри грубого і тонкого очищення.
Температура мазуту перед форсунками пальників повинна відповідати не більш 3оВУ і залежить вона від концентрації сірки в паливі (80 120оС).
Місткість резервуара мазутосховищ, м3
де z- кількість діб, на які розраховується запас; Вркот- розрахункова витрата палива котельної, кг/с; - щільність палива, кг/м3.
Діаметри трубопроводів для мазуту, м, визначаються з виразу
де Вi- витрата палива на аналізованій ділянці; м- швидкість палива на
ділянці, м/с.
Швидкість мазуту приймається в межах 1,4 - 2,0 м/с.
Для поліпшення експлуатаційних властивостей мазуту застосовується обробка його рідкими присадками, що дозволяє покращувати процес горіння, полегшує усунення відкладень попелу, знижує інтенсивність корозії, очищає мазутопроводи і поверхні нагрівання теплообмінників.