Основні поняття

Логістика в сучасному ринковому середовищі є инте-гральный інструментом менеджменту, сприяючим досягненню стратегічних і тактичних цілей організації бізнесу за рахунок ефективного (що забезпечує зниження валових витрат і удов-летворение вимог кінцевих споживачів до якості произво-димой продукції) управління матеріальними і сопутствующи-ми потоками. Природно, що основним об'єктом дослідження, управління і оптимізації в логістиці є матеріальний потік.

Інформаційні, фінансові і сервісні потоки рассматривают-ся в підлеглому плані як генеровані керованим материаль-ным потоком.

1. Об'єкти логістики

Матеріальні потоки

Принципова відмінність логістичного под-хода від традиційного управління рухом матеріальних ресурсів полягає в тому, що при логістичному підході объек-том управління виступає потік - безліч предметів, що вос-принимаемое як єдине ціле.

Потік - сукупність рухомих предметів, восприни-маемая як єдине ціле, існуюча як процес на неко-тором тимчасовому інтервалі і вимірювана в абсолютних еди-ницах за певний період часу.

Очевидно, що при стратегічному управлінні усе сово-купности ресурсів можуть бути представлені у вигляді потоків, а в окремому випадку - запасів.

Запас - сукупність предметів, що сприймається як еди-ное ціле і вимірювана в абсолютних одиницях для заданого моменту часу.

Стосовно тактичного управління слідує осу-ществить цільове виділення потоків і запасів як паритет-ных* логістичних категорій.

Таким чином, головними категоріями логістики* стано-вятся потік і запас. Між статичними величинами запасів і динамічними характеристиками потоків існує тес-ная взаємозв'язок:

- - потік охарактеризує зміну запасу Z

;

- - запас відбиває результат зміни і накопичення потоку

.

Категорії потоку і запасу широко використовуються в макро-економічних моделях*, правда, без такою глибокою і детали-зированной опрацювання, яке вимагається при розгляді логістичних процесів. Потоки і запаси в логістиці явля-ются часткою злучаємо узагальнених економічних катего-рий, так само як і логістичні закономірності - окремим проявом загальноекономічних законів.

Поняття матеріального потоку - ключове в логістиці. Очевидно, що формою існування матеріальних потоків має бути рух конкретних видів продукції (матери-альные ресурси*, незавершене виробництво*, готова про-дукция*) в процесі транспортування, складування і вы-полнения інших матеріальних операцій - від первинних ис-точников сировини до кінцевого споживача продукції.

Матеріальний потік - продукція у вигляді вантажів, деталей, товарно-матеріальних цінностей, що розглядається в процес-се додатки до неї різних логістичних (транспорти-рование, складування і інш.) і/або технологічних (ме-ханическая обробка, зборка і інш.) операцій і віднесена до певного тимчасового інтервалу.

Матеріальні потоки підрозділяються наступним обра-зом:

1) по відношенню до логістичної системи виділяють:

- - зовнішній матеріальний потік, який протікає в зовнішньому для підприємства середовищі. Цю категорію складають не будь-які вантажі, рухомі поза підприємством, а лише ті, до організації яких підприємство має відношення;

- - внутрішній матеріальний потік, який утворюється в ре-зультате здійснення логістичних операцій з вантажем усередині логістичної системи;

- - вхідний матеріальний потік, який поступає в логистиче-скую систему із зовнішнього середовища;

- - вихідний матеріальний потік, який поступає з логи-стической системи в зовнішнє середовище. На підприємствах опто-вой торгівлі такий потік називають, як правило, грузооборо-том;

2) по натурально-речовому складу виділяють:

- - одинасортиментні;

- - багатоасортиментні, причому логістичні процеси для одинасортиментних вантажів (наприклад, вугілля) істотно відрізняються від багатоасортиментних (наприклад, многообраз-ные види енергоносіїв);

3) за кількісною ознакою виділяють:

- - масові потоки, що виникають в процесі транспортирова-ния вантажу не одиничним транспортним засобом, а їх груп-пой (наприклад, залізничний склад, колона автома-шин);

- - великі потоки (наприклад, декілька вагонів, автомашин);

- - дрібні потоки, що утворюються вантажами, не дозволяючими пол-ностью використовувати вантажопідйомність транспортного средст-ва і що вимагають при перевезенні поєднання з іншими попут-ными вантажами;

- - середні потоки, що займають проміжне положення між великими і дрібними, тобто потоки, які утворюють вантажі, що поступають поодинокими вагонами або автомобілями;

4) по питомій вазі тих, що утворюють потік вантажів виділяють :

- - ваговиті потоки, що забезпечують повне использова-ние вантажопідйомності транспортних засобів і менші складські об'єми, що вимагають для зберігання; це потоки, що утворюються вантажами, у яких маса одного місця перевищує 1 т при пере-возках водним транспортом або 0,5 т при перевезеннях залізно-дорожнім транспортом;

- - легковагі потоки, які представлені вантажами, не позво-ляющими повністю використовувати вантажопідйомність транс-порта, коли 1 т вантажу займає об'єм більше 2 м3;

5) по мірі сумісності що утворюють потік вантажів выде-ляют :

- - сумісні;

- - несумісні.

Цю ознаку враховують в основному при транспортирова-нии, зберіганні і вантажопереробці продовольчих това-ров;

6) по консистенції вантажів виділяють:

- - насипні вантажі, які перевозяться без тари. Їх головна властивість - сипучість;

- - навалювальні вантажі, які перевозяться без тари і мають, як правило, мінеральне походження. Специфічними осо-бенности являються сипучість і тенденції мерзнути, слежи-ваться, спекаться;

- - тарно-штучні вантажі, що мають різні физико-химиче-ские властивості, питому вагу, об'єм. Це можуть бути: вантажі в контейнерах, ящиках, мішках, вантажі без тари, довгомірні і негабарити вантажі;

- - наливні вантажі, що перевозяться наливанням в цистернах і налив-ных судах.

Цей підхід дозволяє сформулювати наступні оп-ределения.

Матеріальний потік - продукція (вантажі), рассматривае-мая в процесі додатка до неї різних логістичних операцій і віднесена до визначеного тимчасовому интер-валу.

Матеріальний запас - матеріальним потік для заданого моменту часу.

Коли вантаж знаходиться в дорозі, він являється матеріальним за-пасом і називається "Запас в дорозі".

Матеріальні потоки можуть протікати між різними підприємствами або усередині одного підприємства. Приклад, приведений на мал. 2.1, свідчить про можливе много-образии схем руху матеріальних потоків між основ-ными структурними підрозділами усередині підприємства (в даному випадку типовий склад тимчасового зберігання товарів).

Сукупний матеріальний потік підприємства определяет-ся як сума матеріальних потоків, що протікають на його от-дельных ділянках.

Основними вимірниками* матеріального потоку являют-ся : транспортний шлях, транспортна маса і транспортний час.

Транспортний шлях - відстань від джерела* (пункту на-чала транспортування) до стоку* (пункту доставки вантажу).

Транспортний шлях є вектором. Фактичний шлях може не співпадати з транспортним і залежно від кон-кретной завдання позначається як "шлях дотримання", "маршрут дотримання", "маршрут перевезення" або "найкоротший шлях". Одиницями виміру є одиниці довжини : метр, кіло-метр, морська миля та ін.

Мал. 2.1. Схема руху матеріальних потоків на складі тимчасового зберігання товарів

Транспортна маса - число досліджуваних транспортних або виробничих одиниць. У логістиці розглядається скалярна і векторна транспортні маси.

Скалярна транспортна маса складається з тих, що знаходяться у спокої/русі транспортних або виробничих еди-ниц, причому напрям переміщення, що намічається або відбувається, невідомий.

Векторна транспортна маса - пространственно-вре-менная інформація про джерело і стік, а в деяких слу-чаях і про певний момент часу перевезення.

Одиницями величин є: для скалярної транспорт-ной маси - тонни, кілограми та ін.; для векторної транс-кравець маси - кількість продукції і транспортних засобів в певний момент на певній ділянці.

Залежно від того, розглядаються транспортні засоби або ні, застосовуються уточнення "брутто" або "немає-то", якщо транспортна маса виражається в одиницях физиче-ских величин.

Транспортний час - час, необхідний для процесу пе-ревозки.

Слід розрізняти час руху транспортної маси і час знаходження транспортної маси в дорозі. В процесі просування транспортної маси оцінюються як отдель-ные транспортні перевезення, так і процеси переміщення між окремими пунктами в їх сукупності. В цілому мате-риальный потік може вимірюватися масою вантажу, що перевозиться в одному напрямі в певний період часу.

Інформаційні потоки

Дієвим інструментом логістики, объе-диняющим внутрішні структури підприємства в систему з еди-ными цілями і завданнями, які полягають в мінімізації из-держек усього виробництва, а не його окремо взятого елементу, являється інформаційне забезпечення* процесів, починаючи із закупівлі сировини і кінчаючи збутом продукції. При взаимодейст-вии із зовнішнім середовищем визначальну роль також грає инфор-мационное забезпечення по ситуативних і перспективним про-блемам. Таким чином, потоки релевантної інформації яв-ляются тими єднальними компонентами, які об'єднують в єдине ціле увесь логістичний процес.

Інформаційний потік - сукупність повідомлень, гене-рируемых початковим матеріальним потоком в логістичній системі, між логістичними системами і зовнішнім середовищем, призначених для реалізації функцій, що управляють.

Зростання ролі інформаційних потоків в современ-ной логістиці обумовлене наступними основними причи-нами:

- - по-перше, для споживача інформація про статус замовлення, наявність товару, терміни постачання, відвантажувальних документах і тому подібне є необхідним елементом логістичного сер-виса;

- - по-друге, для управління запасами наявність повної і дос-товерной інформації дозволяє скоротити потребу в за-пасах і трудових ресурсах за рахунок зменшення неопределенно-сти рівня попиту;

- - по-третє, інформація збільшує гнучкість логистиче-ской системи з точки зору того, як, де і коли можна ис-пользовать ресурси для досягнення конкурентних преиму-ществ.

У логістиці інформаційні потоки підрозділяються за наступними основними ознаками:

- - залежно від виду зв'язуваних потоком систем - гори-зонтальные і вертикальні;

- - залежно від місця проходження - зовнішні і внутрішні;

- - залежно від напрямів по відношенню до логістичної системи - вхідні і вихідні;

- - залежно від типу носіїв інформації - потоки на бу-мажных носіях (документи) і при використанні компью-терных технологій обробки інформації - потоки на маг-нитных носіях, у вигляді електронних програм і тому подібне;

- - залежно від часу виникнення інформації - регу-лярные (стаціонарні) потоки, відповідні регламен-тированной за часом передачі даних; періодичні, такі, що со-ответствующие жорстко обмеженій за часом передачі даних; оперативні, забезпечуючі зв'язок абонентів в ин-терактивном і діалоговому режимах on - line і off - line;

- - залежно від призначення - директивні (керівники), нормативно-довідкові і допоміжні потоки.

Шлях, по якому рухається інформаційний потік, в об-щем випадку може не співпадати з маршрутом руху мате-риального потоку. Інформаційний потік може випереджати матеріальний, слідувати одночасно з ним або після нього, може бути спрямований як в один бік з матеріальним, так і в протилежну:

- - випереджаючий інформаційний потік в зустрічному направ-лении містить, як правило, відомості про замовлення;

- - випереджаючий інформаційний потік в прямому направле-нии - це попереднє повідомлення про майбутнє прибы-тии;

- - одночасно з матеріальним потоком йде інформація в прямому напрямі про кількісних і якісних пара-метрах матеріального потоку;

- - услід за матеріальним потоком в зустрічному напрямі може проходити інформація про результати приймання вантажу по кількості або за якістю, рекламації, підтвердження.

Інформаційний потік характеризується: джерелом виникнення, напрямом, періодичністю, мірою постійності, структурою, об'ємом і щільністю, видом носи-теля інформації, інформаційною місткістю окремих со-общений, мірою використання.

Управляти інформаційним потоком можна, змінюючи на-правление потоку; обмежуючи швидкість передачі до соответ-ствующей швидкості прийому; обмежуючи об'єм потоку до про-пускной здатності окремого вузла або ділянки шляху.

Інформаційний потік вимірюється кількістю обраба-тываемой або передаваній інформації за одиницю часу. Як машинні одиниці використовуються: біт (двійкова одиниця), байт (частина машинного слова, що складається з 8 біт), кілобайт (кб), мегабайт (Мб), гігабайт (Гб). У практиці хозяй-ственной діяльності інформація може вимірюватися числом оброблюваних (передаваних) документів або сумарним числом документострок в оброблюваних (передаваних) до-кументах.

Фінансові потоки

В умовах як що формується, так і ста-бильно ринкової економіки, що розвивається, одним з дей-ственных чинників підвищення ефективності руху матеріальних потоків є поліпшення їх фінансового обслуговування. У логістиці основною метою фінансового обслуговування товарних потоків є забезпечення їх дви-жения фінансовими ресурсами в необхідних об'ємах, в потрібні терміни, з використанням найбільш ефективних ис-точников фінансування.

Фінансовий потік - спрямований рух фінансових ресурсів*, що звертаються в логістичній системі, а також між нею і зовнішнім довкіллям, необхідне для забезпечення ефективного руху матеріального потоку. З цього визначення виходить, що:

- - специфіка фінансового потоку полягає саме в потреб-ности обслуговування переміщення в часі і в пространст-ве потоку товарно-матеріальних або товарно-нематериаль-ных цінностей;

- - логістичний фінансовий потік - це не просто рух фінансових ресурсів, а їх спрямований рух;

- - в логістиці спрямованість руху фінансових ресурсів обумовлюється необхідністю забезпечення переміщення матеріального потоку;

- - рух фінансових ресурсів здійснюється або в логи-стической системі, або між нею і зовнішнім середовищем.

Логістичні фінансові потоки можуть бути классифи-цированы таким чином:

1) по відношенню до логістичної системи виділяють финан-совые потоки:

- - зовнішній, який протікає в зовнішньому для підприємства середовищі;

- - внутрішній, який існує усередині логістичної систе-мы і видозмінюється за рахунок виконання з відповідним матеріальним потоком логістичних операцій; - вхідний, який поступає в логістичну систему із зовнішнього середовища;

- - вихідний, який поступає з логістичної системи в зовнішнє середовище;

2) за призначенням виділяють фінансові потоки:

- - обумовлені процесом закупівлі сировини, напівфабрикатів, готових виробів;

- - інвестиційні;

- - по відтворенню робочої сили;

- - пов'язані з формуванням матеріальних витрат в процесі виробничої діяльності підприємств;

- - що виникають в процесі продажу товарів;

3) за способом перенесення авансованої вартості* на про-дукцию (вантажі) виділяють:

- - потоки фінансових ресурсів, супутні руху ос-новных фондів підприємства (до них відносяться инвестицион-ные фінансові потоки і частково фінансові потоки, свя-занные з формуванням матеріальних витрат);

- - потоки фінансових ресурсів, обумовлені рухом засобів обо-ротных підприємства (до них відносяться усі інші групи фінансових потоків, виділені при їх классифика-ции за призначенням);

4) залежно від вживаних форм розрахунку виділяють фінансові потоки:

- - грошові, характеризуючі рух готівкових фінансових коштів, які діляться на потоки готівки фінансових ре-сурсов по рублевих рахунках і за їх розрахунками валютою;

- - інформаційно-фінансові, обумовлені рухом безготівкових фінансових коштів, які діляться на потоки безготівкових фінансових ресурсів за розрахунками платіжними дорученнями, платіжними вимогами, інкасовими по-ручениями, документарними акредитивами і розрахунковими вимогами;

- - обліково-фінансові, виникаючі в ході виробництва това-ров або надання послуг на стадії збільшення авансованої вартості;

5) по видах господарських зв'язків виділяють фінансові по-токи:

- - горизонтальні, відбиваючі рух фінансових коштів між рівноправними суб'єктами підприємницької дея-тельности;

- - вертикальні, відбиваючі рух фінансових коштів між дочірніми* і материнськими* комерційними органи-зациями.

Класифікація фінансових потоків може бути осущест-влена також за такими ознаками, як стадії кругообігу ка-питала, джерела отримання грошових коштів, терміни їх проходження і так далі. Необхідність класифікації фінансових потоків обумовлюється потребою визначення наи-более ефективних способів управління, тому для реше-ния кожної конкретної логістичної проблеми целесооб-разно встановлювати свій, особливий склад класифікаційних ознак.

Сервісні потоки

У 1985 р.. Рада логістичного менеджменту (США), формулюючи зміст функцій логістики, вклю-чил в сферу її інтересів сервісні (нематеріальні) пото-ки. Це стимулювало розвиток логістичних підходів в індустрії сервісних послуг, оскільки велике число ланок логістичної системи і логістичних посередників явля-ются по суті підприємствами сервісу, в яких послуги нерозривно пов'язані з продуктом, що розподіляється, продви-гаемым на ринок і що продається на різних ділянках логисти-ческой ланцюга. До них можуть бути віднесені, зокрема, тамо-женные структури в ланцюзі управління экспортно-импортны-ми потоковими процесами. У США і низці європейських країн широко використовується поняття "Логістика сервісного відгуку" (Service Response Logistics - SRL), яке опреде-ляется як процес координації логістичних операцій, необхідних для надання послуг способом, найбільш эффек-тивным за витратами і мірою задоволення запитів по-требителей. Частенько SRL -подход виступає стратегічною основою діяльності підприємств, що роблять послуги. Критичними елементами при цьому є прийом замовлень на послуги і моніторинг надання послуг. Як і матеріальні потоки, потоки послуг поширюються в певної сре-де доставки (свого роду розподільній мережі), в якій існують свої ланки логістичної системи, ланцюги і так далі. Ця мережа має бути побудована так, щоб з мак-симальной ефективністю задовольняти потреби і потреб-ности споживачів.

Сервісний потік - сукупність послуг, безпосередньо Пов'язаних з матеріальним потоком і забезпечуючих його просування способом найбільш ефективним з точки зре-ния витрат і задоволення запитів споживачів.

Характеристичні особливості сервісного потоку выте-кают з істоти послуги*, як об'єкту продажів у вигляді дій, вигод або задоволень. Основними показниками при цьому можуть бути:

- - надійність - послідовність виконання "точно в строк" (наприклад, у фізичному розподілі доставка товару в указаний час і місце, а також надійність информацион-ных і фінансових процедур);

- - відчутність - фізичне середовище, в якому опиняється послуга (імідж і корпоративна культура, інтер'єр сервісного пред-приятия, комп'ютерне і телекомунікаційне оборудова-ние і інш.);

- - відповідальність - здатність працівників сервісного пред-приятия допомогти споживачеві, гарантії виконання послуг та ін.;

- - завершеність - володіння необхідними і навичками, ком-петентность працівників і так далі;

- - доступність - простота встановлення контактів з сервісним підприємством, слушний для споживача час і прийнятна вартість сервісних послуг;

- - безпека - відсутність ризику і недовіри з боку по-требителя (наприклад, забезпечення збереження вантажу при фи-зическом розподілі);

- - взаєморозуміння із споживачем - щирий інтерес работ-ника сервісного підприємства до споживача, эмпатия і спо-собность увійти до ролі споживача і тому подібне

При управлінні сервісним потоком можуть бути использо-ваны базові логістичні принципи. У таблиці. 2.1 приведено зіставлення деяких логістичних дій в звичайному логістичному ланцюзі управління матеріальними потоками і логістичних сервісних дій.

Проведене зіставлення показує, що логистиче-ский менеджмент підприємства, що виробляє послуги, може використовувати ті ж принципи і методологічні підходи при управлінні сервісними потоками, що і для материаль-ных потоків. Проте необхідно враховувати, що процедури замовлення і моніторингу сервісу зазвичай більш комплексні, ніж для матеріального логістичного менеджменту.

Таблиця 2.1.