1. Розвиток науки про управління.

Сусп. орг-ція праці в будь-якій формі завжди вимагала і вимагатиме належного управл. Причиною цього є необх. задовол. зрост. потреб сусп. при достатньо обмеж. ресурсах і результатах праці. Цією проблемою з моменту виникн. починає займатись держ., яка забезпеч. планомірність і безперервн. акумулюв. фін. ресурсів, їх розподіл в інтересах сусп. та послідовний контроль за їх використ. Можна виділити такі етапи еволюції розвитку держ. фін.:

-східні держ.: обов’язковість пожертви царю, одноосібне управл.;

-Стар. Рим та Греція: управл. фін. зосередж. в сенаті, запровадж. оподаткув., створ. скарбниця, яка підпорядк. Цезарю;

-феодалізм: дуже строкате оподаткув., місц. гос-ство переважає над централ., поч. осмислення фін. устрою держ.;

-конституційний період: законод. врегулюв. фін. держ., інтенсивно розвив. економ. наука із застосув. її здобутків на практиці.

Держ. фін. Росії у 18 ст. розвив. за реформами Петра 1, де було утвор. Колегії з управл. держ. справами (1717) та за Катерини 2 (1780) появилися експедиції про держ. фін. Із часів Київ. Русі ведуть свою історію держ. фін. Укр. Крім данини, скарбниця поч.. поповн. надходж. від заставного та торг. мита, різних повинностей та зборів, % за надання кредитів тощо. В СССР із 1926 запровадж. банк. сист. виконан. держ. бюдж., при якій органи Держ. казнач. були перетвор. в кошторисні відділи Держ. банку. Лібера-ція та комерц-ція банк. діяльн. після 1991 призвели до значного погірш. обслуговув. держ. та місц. бюджетів.

2. Необхідн. Управл. Фін.

Сусп. орг-ція праці в будь-якій формі завжди вимагала і вимагатиме належного управл. Причиною цього є необх. задовол. зрост. потреб сусп. при достатньо обмеж. ресурсах і результатах праці. Цією проблемою з моменту виникн. починає займатись держ., яка забезпеч. планомірність і безперервн. акумулюв. фін. ресурсів, їх розподіл в інтересах сусп. та послідовний контроль за їх використ. Саме держ. визнач. джерела утвор. фін. ресурсів, визнач. методи акумуляції коштів до власних грош. коштів, види обов’язк. платежів до їх формув., порядок одерж. і використ. держ. коштів. тощо.Держ. фін. Росії у 18 ст. розвив. за реформами Петра 1, де було утвор. Колегії з управл. держ. справами (1717) та за Катерини 2 (1780) появилися експедиції про держ. фін. В 1802 створ. Мінфін. Росії. Держ. казнач., що відповід. за держ. виплати і зберігало свою самостійність, тільки в 1821 стало окремим департаментом Мінфіну і проіснув. до 1917.Із часів Київ. Русі ведуть свою історію держ. фін. Укр. Крім данини, скарбниця поч.. поповн. надходж. від заставного та торг. мита, різних повинностей та зборів, % за надання кредитів тощо. В СССР із 1926 запровадж. банк. сист. виконан. держ. бюдж., при якій органи Держ. казнач. були перетвор. в кошторисні відділи Держ. банку. Лібера-ція та комерц-ція банк. діяльн. після 1991 призвели до значного погірш. обслуговув. держ. та місц. бюджетів.

3. Сутність бюджет. менеджменту.Бюджет. менедж.-це сукупн. процедур, прийомів, методів та ф-цій, що забезпеч. управл. бюджет. коштами в процесі їх акумулюв., розподілу та використ. і відносинами, що виникають при цьому.Бюджет. менедж. покликаний розв’яз. проблеми ефективн. управл. бюджетом, поч.. з раціоналізації бюджет. процесу, оптимізац. джерел бюджет. надходж. і видатків до поліпшення діяльн. органів законод. і виконавч. влади у фін. сфері.Бюджет. менедж. необхідн. на всіх стадіях бюджет. процесу, бо дозволяє значно полегшити процедури прогнозув., планув. і виконан. бюджету, провести об’єктивну оцінку досягнутого.

4. Сист. управл. бюджетом.У бюджет. менедж. як сист. управл. виділяють об’єкт управл.-це бюджет і бюджет. процес та суб’єкт управл.-це органи управл. бюджетом.В сист. органів управл. бюджетом виділ. 3 групи: 1. органи законод. та виконавч. влади. ВРУ здійсн. ф-цію стратег. планув., визнач. осн. напрямки бюджет. політики, забезпеч. контроль на всіх стадіях бюджет. процесу, приймає ЗУ “Про держ. бюджет”. КМУ розробл. проект бюджету і забезпеч. його виконан.

2. органи оперативн. управл. бюджетом (Мінфін, ДКУ, ДПА) та органи зовн. фін. контролю (ДКРУ, Рах. палата). Мінфін розробл. проект бюджету і виконує його, контролює його виконан. ін. органами та хід склад. звітності. ДКУ забезпеч. касове виконан. бюджету. ДПА контролює дотриман. податк. законод., своєчасність, повноту та правильність здійсн. платниками податків. ДКРУ здійсн. держ. контроль за витрач. коштів. Рах. палата здійсн. контроль за використ. держ. бюджетн. та позабюдж. централіз. фондів.3. не фінанс. Органи, орг-ції, установи, що не увійшли до перших двох груп, але пов’яз. з бюджетом, оскільки забезпеч. формув. його дохідн. Частини або отримують бюджет. асигнув. (Держ. митна служба). Сюди відносять органи МНС, Антимонопол. комітету, органи нагляду за охорон. праці та техн. безпеки, органи нагляду та інспекції контролю за цінами тощо.

5. Складові бюджет. менедж.Бюджет. менедж. має такі складові:-бюдж. планув., яке безпосередньо визнач. орг-цію виконан. бюдж. і вимагає належної звітності про виконан. бюдж. Воно буде якісним, якщо воно спрямоване на досягнення чітко визнач. цілей і завд., використ. достовірну інформ. та суч. методи планув. (прямого рах., нормат., аналіт. і балансовий);-орг-ція виконан. бюдж. передбачає взаємодію органів оперативн. управл. та учасників бюдж. процесу з метою забезпеч. постійн. надходж. до бюдж. та щоденного використ. бюдж. коштів на цілі, передбач. бюдж.;-облік виконан. бюдж. покликаний забезпеч. нагляд, відображ., групуван., узагальн. і контроль за операціями і показниками виконан. бюдж.;-контроль за виконан. бюдж. здійсн. на всіх стадіях бюдж. процесу як органами держ. влади, так і управл. (ДПА, ДКРУ, Рах. палата, ДКУ, Аудит. палата). Його гол. завд. є попередж. і недопущ. помилок бюдж. законод., забезпеч. цільового і ефективн. використ. бюдж. коштів;-звітність про виконан. бюдж. формує сист. узагальн. показників про оперативні і підсумкові результати виконан. бюдж.