Мсзнв 3400 Перевірка прогнозної фінансової інформації

(раніше МСА 810)

(Чинний стандарт)

ЗМІСТ

Параграф

Вступ 1—7

Упевненість аудитора стосовно прогнозної фінансової інформації 8—9

Прийняття завдання 10—12

Знання бізнесу 13—15

Період, охоплений прогнозною фінансовою інформацією 16

Процедури перевірки 17—25

Подання та розкриття інформації 26

Звіт щодо перевірки прогнозної фінансової інформації 27—33

Міжнародний стандарт завдань з надання впевненості (МСЗНВ) 3400 "Перевірка прогнозної фінансової інформації" слід розуміти в контексті "Передмови до міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, інших завдань з надання впевненості та супутніх послуг", яка визначає застосування та статус МСЗНВ.

Вступ

1. Метою цього Міжнародного стандарту аудиту (МСА) є встановлення положень і надання рекомендацій стосовно завдань з перевірки та надання висновку щодо прогнозної фінансової інформації, у тому числі процедури перевірки найкращих оцінок і гіпотетичних припущень. Цей МСА не застосовується для перевірки прогнозної фінансової інформації, вираженої в загальній чи оповідальній формі, почутої під час обговорень з управлінським персоналом або під час аналізу річного звіту суб'єкта господарювання, хоча багато з процедур, описаних у ньому, можуть бути доречними для такої перевірки.

2. Виконуючи завдання з перевірки прогнозної фінансової інформації, аудитор повинен одержати достатні відповідні свідчення:

а) чи є обґрунтованим припущення управлінського персоналу про найкращу оцінку, на якій ґрунтується прогнозна фінансова інформація, а у випадку гіпотетичних припущень - чи відповідають такі припущення призначенню інформації;

б) чи підготовлена належним чином прогнозна фінансова інформація на підставі припущень;

в) чи належним чином подано прогнозну фінансову інформацію та чи адекватно розкрито всі суттєві припущення (із чітким зазначенням того, чи є вони припущеннями найкращої оцінки або гіпотетичними припущеннями);

г) чи на тій самій основі підготовлено прогнозну фінансову інформацію, що й фінансові звіти за попередні роки (використовуючи відповідні принципи бухгалтерського обліку).

3. "Прогнозна фінансова інформація" - це фінансова інформація, що базується на припущеннях про події, які можуть відбутися в майбутньому, та про можливі дії суб'єкта господарювання. Ця інформація має суб'єктивний характер, а її підготовка значною мірою базується на судженнях. Прогнозна фінансова інформація може мати форму прогнозу, перспективної оцінки чи їх поєднання, наприклад, прогноз на один рік плюс перспективна оцінка на п'ять років.

4. "Прогноз" - це прогнозна фінансова інформація, підготовлена на основі припущень щодо майбутніх подій, котрі, як очікує управлінський персонал, відбудуться, і дій, що їх управлінський персонал має намір здійснити на дату підготовки інформації (припущення про найкращу оцінку).

5. Перспективна оцінка - це прогнозна фінансова інформація, складена на основі:

а) гіпотетичних припущень про майбутні події та дії управлінського персоналу, котрі, як очікується, не обов'язково відбуватимуться (наприклад, коли деякі суб'єкти господарювання розпочинають свою діяльність або розглядають можливість серйозних змін характеру своєї діяльності); або

б) поєднання найкращої попередньої оцінки та гіпотетичних припущень.

Така інформація ілюструє можливі наслідки подій та дій управлінського персоналу на дату підготовки інформації, якби такі події й дії відбулися (сценарій "що трапиться, якщо ...").

6. Прогнозна фінансова інформація може охоплювати фінансові звіти (або один чи більше елементів фінансових звітів) і може бути підготовлена:

а) як інструмент внутрішнього управління (наприклад, для допомоги в оцінюванні можливих капіталовкладень); або

б) для надання третім особам, наприклад, у формі:

• проспекту для забезпечення потенційних інвесторів інформацією про майбутні очікування;

• річного звіту для забезпечення інформацією акціонерів, органів регулювання та інших зацікавлених осіб;

• документа, що містить інформацію для кредиторів, яка може включати, наприклад, прогнози руху грошових коштів.

7. Управлінський персонал несе відповідальність за підготовку та надання прогнозної фінансової інформації, включаючи опис і розкриття припущень, на яких вона ґрунтується. Аудитора можуть попросити перевірити прогнозну фінансову інформацію й надати висновок для підвищення її достовірності, незалежно від її призначення для використання третіми особами чи для внутрішнього використання.

Упевненість аудитора стосовно прогнозної фінансової інформації

8. Прогнозна фінансова інформація стосується подій або дій, що дотепер не відбувалися й можуть не відбутися. Якщо можна знайти докази, що підтверджують припущення, на яких ґрунтується прогнозна фінансова інформація, то такі свідчення, як правило, самі орієнтовані на майбутнє, а отже, умоглядні за характером і відрізняються від свідчень, які зазвичай можна одержати при проведенні аудиторської перевірки фінансової інформації, яка була підставою для прогнозів. Тому аудитор не в змозі висловити думку з приводу того, чи буде досягнуто результатів, зазначених у прогнозній фінансовій інформації.

9. Ураховуючи типи доказів (доступних для оцінювання припущень), на яких ґрунтується прогнозна фінансова інформація, аудиторові, можливо, буде важко одержати впевненість, достатню для висловлення позитивної думки про те, що припущення не містять суттєвих викривлень. Отже, складаючи висновок ЩОДО обґрунтованості припущень управлінського персоналу, аудитор забезпечує лише середній рівень упевненості. Проте, якщо, на думку аудитора, одержано достатню впевненість, ніщо не заважає йому висловити позитивну впевненість щодо припущень.

Прийняття завдання

10. До прийняття завдання з перевірки прогнозної фінансової інформації аудитор, серед іншого, розглядає:

• чи використовується інформація за призначенням;

• чи призначена інформація для загального або обмеженого поширення;

• характер припущень, тобто, чи є вони припущеннями про найкращу оцінку, чи гіпотетичними припущеннями;

• елементи, які треба включити в інформацію;

• період, який охоплюється інформацією.

11. Аудитор не повинен приймати завдання (або він має відмовитися від його виконання), якщо припущення є явно нереальними або якщо аудитор вважає, що прогнозна фінансова інформація не буде відповідати її призначенню.

12. Аудиторові й замовникові слід узгодити умови завдання. І в інтересах суб'єкта господарювання, і у власних інтересах аудитор надсилає лист-зобов'язання, щоб уникнути непорозумінь. Лист-зобов'язання охоплює питання, викладені в параграфі 10, і встановлює відповідальність управлінського персоналу за припущення, а також за надання аудиторові всієї відповідної інформації і первинних даних, використаних для здійснення припущень.

Знання бізнесу

13. Аудитор повинен отримати достатній рівень знання бізнесу, щоб мати змогу оцінити, чи було виявлено всі суттєві припущення, необхідні для підготовки прогнозної фінансової інформації.

Аудитор має ознайомитися з процесом підготовки прогнозної фінансової інформації суб'єкта господарювання, наприклад, розглядаючи:

• внутрішній контроль за системою, що використовується під час підготовки прогнозної фінансової інформації, а також досвід і компетенцію осіб, які готують прогнозну фінансову інформацію;

• характер підготовлених суб'єктом господарювання документів, що підтверджують припущення управлінського персоналу;

• ступінь використання статистичних, математичних і комп'ютерних методів;

• методи, використовувані під час формування і застосування припущень;

• точність прогнозної фінансової інформації, підготовленої за попередні періоди, і причини суттєвих розбіжностей.

14. Аудитор повинен розглянути ступінь достовірності фінансової інформації суб'єкта господарювання, яка була підставою для прогнозів. Аудитор повинен отримати знання фінансової інформації, яка була підставою для прогнозів, щоб оцінити, чи підготовлена прогнозна фінансова інформація на тій самій основі, що й інформація, яка була підставою для прогнозів, щоб визначити "минулу точку відліку" для розгляду припущень управлінського персоналу. Аудитор повинен з'ясувати, чи була відповідна інформація, яка була підставою для прогнозів, перевірена (або оглянута) аудитором і чи застосовувалися при її підготовці відповідні принципи бухгалтерського обліку.

15. Якщо аудиторський висновок (або висновок з огляду) фінансової інформації, яка була підставою для прогнозів, був модифікованим або якщо суб'єкт господарювання лише починає свою діяльність, аудитор повинен розглянути ці супутні фактори та їх вплив на перевірку прогнозної фінансової інформації.

Період, охоплений прогнозною фінансовою інформацією

16. Аудитор повинен розглянути період, охоплений прогнозною фінансовою інформацією. Оскільки припущення стають більш спекулятивними зі збільшенням тривалості періоду, охопленого прогнозною фінансовою інформацією, тому чим більша його тривалість, тим менша спроможність управлінського персоналу робити припущення про найкращу оцінку. Період не повинен перевищувати часові межі, які дають змогу управлінському персоналові мати обґрунтовану підставу для припущень. Далі наведено фактори, що їх аудитор повинен брати до уваги під час розгляду того, що охоплено прогнозною фінансовою інформацією

• операційний цикл (наприклад, у випадку капітального будівництва час, необхідний для завершення будівництва, може зумовлювати період охоплення);

• ступінь достовірності припущень (наприклад, якщо суб'єкт господарювання впроваджує новий продукт, то період охоплення може бути стислим і розділеним на частини - тижні або місяці. Натомість, якщо єдиним предметом діяльності суб'єкта господарювання є надання майна в довгострокову оренду, то, відповідно, й період буде довгим);

• потреби користувачів (наприклад, прогнозна фінансова інформація може бути підготовлена у зв'язку з подачею заявки на одержання позики на певний термін, необхідний для одержання засобів для її повернення. Або інформація може бути підготовлена для інвесторів у зв'язку з продажем довгострокового боргового зобов'язання для того, щоб продемонструвати цільове використання коштів у наступний

період).

Процедури перевірки