- •Феномен українського бароко (хvіі – хvііі ст.)
- •Суспільно-політична ситуація в Україні у хvіі – хvііі ст.
- •Ідейні та естетичні засади бароко. Своєрідність формування українського бароко.
- •Розвиток освіти й науки. «Золота доба» Києво-Могилянської академії.
- •Література, усна народна творчість і театр епохи бароко.
- •5. Бароко в архітектурі. Образотворче мистецтво.
- •6. Музика: творчість м. Березовського, а. Веделя, д. Бортнянського.
6. Музика: творчість м. Березовського, а. Веделя, д. Бортнянського.
Динамічна і драматична за своїм характером барокова культура особливо сприяла розвиткові старих і виникненню нових музичних жанрів. Провідним жанром у бароковій музиці стає хоровий, так званий партесний (хоральний) концерт (церковне хорове багатоголосся) із восьми-двадцяти самостійних партій. Сильні контрасти, чуттєва повнота, емоційність цієї музики роблять її близькою до ораторського мистецтва. Дається взнаки особливість стилю бароко, завдання якого – захопити, вразити, зворушити слухача.
Партесний спів під назвою «київський» поширився у Москві та інших містах Росії. Його теоретичні основи узагальнив композитор, хоровий диригент і педагог Микола Дилецький у своїй праці «Граматика музикальна».
У ХVІІ – ХVІІІ ст. в Україні склалася мережа музичної освіти. У першій половині ХVІІІ ст. центр музичної культури зосереджується у Києво-Могилянській академії. Підготовку музикантів-виконавців, педагогів-теоретиків, композиторів також здійснювали Харківський колегіум, музичні школи, що існували при монастирях і духовних семінаріях.
Музичною столицею Лівобережжя і місцем підготовки музикантів для всієї імперії став Глухів – гетьманська резиденція ХVІІІ ст. Тут у 1738 р. була створена спеціальна музична школа. Вона підготувала велику кількість музикантів. До ХVІІІ ст. відноситься творчість таких всесвітньо відомих композиторів, як Максим Березовський, Дмитро Бортнянський, Артем Ведель. Цікаво, що у свій час М. Березовський був направлений на навчання до Болонської музичної академії. Там уславився тим, що у конкурсі за розміщення імені кращого учня, що закінчував академію, на мармуровій дошці, переміг самого Моцарта.
Творчість М. Березовського та А. Веделя є перехідною від бароко до класицизму, а феномен музики М. Березовського полягає у поєднанні бездоганного професіоналізму європейського рівня з українськими фольклорними традиціями.
Музика Д. Бортнянського, М. Березовського та А. Веделя, вийшовши з надр українського музичного мистецтва, зберегла своє українське коріння, збагатила інші культури.