- •31.Безумовні вроджені рефлекси та їх значення в розвитку новонародженої дитини.
- •32.“Комплекс пожвавлення” як перша соціальна реакція новонародженої дитини.
- •33. Особливості розвитку органів відчуття новонародженої дитини. Значення вправляння органів відчуття.
- •34. Безпосередньо-емоційне спілкування немовляти з дорослими як провідний вид діяльності в немовлячий період.
- •35. Емоційна прив’язаність та етапи її становлення.
- •36. Якість емоційних стосунків немовляти з дорослими як фактор психічного розвитку. Госпіталізм.
- •37. Формування передумов засвоєння мови в немовлячому віці.
- •38. Розвиток рухів та дій немовляти. Становлення прямоходіння в немовля чий період, його значення для психічного розвитку дитини.
- •39. Сенсомоторний розвиток та виникнення наочно-дійового мислення.
- •40. Характеристика основних новоутворень немовля чого віку.
- •41. Соціальна ситуація розвитку дитини раннього віку
- •42 Предметна діяльність як провідний вид діяльності в ранньому віці та її значення для психічного розвитку дитини.
- •43. Види предметних дій. Знаряддєві та ручні дії.
- •44. Мовленнєвий розвиток дитини раннього віку. Автономне мовлення.
- •45.Розумовий розвиток дитини раннього віку.
- •46. Проблема кризи трьох років. Основні поведінкові прояви кризи.
- •47. Специфіка соціальної ситуації розвитку дошкільника.
- •48. Сюжетно-рольова гра як провідний вид діяльності дошкільника.
- •49.Структура розгорнутої форми ігрової діяльності дитини дошкільного віку.См 48 ответ на рисунки
- •50. Розвиток сюжетно-рольової гри в дошкільному віці. Етапи прийняття ролі. См 48 ответ текст
- •51. Потреби дитини дошкільного віку та формування мотивів її поведінки. Супідрядність мотивів.
- •52. Розвиток емоційно-вольової сфери дошкільника.
- •53. Розвиток мислення в дошкільному віці.
- •54.Особливості розвитку уваги та пам’яті дошкільнят.
- •55.Характеристика уяви в дошкільному віці. Пізнавальна та емоційна уява.
- •56. Статево-рольова ідентифікація в дошкільному віці.
- •57. Психологічна готовність дитини до навчання в школі: характеристика основних компонентів
- •58.Аналіз соціальної ситуації розвитку молодшого школяра
- •59.Структура та особливості навчальної діяльності молодшого школяра.
- •60. Засвоєння моральних норм та правил поведінки в молодшому шкільному віці.
41. Соціальна ситуація розвитку дитини раннього віку
У ранньому віці продовжується інтенсивний фізичний розвиток дитини, але темпи його уповільнюються. Подальше зростання молочних зубів, перші з яких з'явились ще в немовлячому періоді, може викликати тимчасове пригнічення життєдіяльності малюка, спричинювати дратівливість. Оволодіння ходою значно розширює можливості дитини взаємодіяти з навколишнім середовищем. Спостерігається ряд фізіологічних ознак, більшість з яких має сприятливий характер для психічного розвитку переддошкільника:
Рис. 2.19. Вплив фізіологічного розвитку на психіку переддошкільника
Як і раніше, дитина ще не спроможна самостійно задовольнити життєві потреби, тому взаємодія з дорослим - необхідна умова забезпечення її зростання та розвитку. Роль дорослого для психічного розвитку переддошкільника має багатоаспектний характер:
Рис. 2.20. Функції дорослого для психічного розвитку переддошкільника
Емансипація - прагнення до відокремлення від дорослого
Надбання фізичного та психічного розвитку, що сформувалися протягом першого року життя малюка, стають підґрунтям для якісних змін у системі його стосунків з дорослими. Ці зміни виявляються у прагненні дитини до емансипації, що невпинно зростає впродовж всього періоду. Так, оволодівши ходінням, дитина починає виконувати освоєні дії вже без участі чи прямої допомоги дорослого. Пізнаючи нове, вона може сама наближатися до привабливого предмету, брати його у руки, оглядати й обстежувати, по-різному ним маніпулювати. Отже, для емансипації дитини раннього віку від дорослого характерні наступні ознаки:
Рис. 2.21. Аспекти емансипації переддошкільника щодо дорослого
Прагнення до емансипації дитини від дорослого не усуває їх взаємодії, а видозмінює її. Стосунки малюка з дорослим переважно набувають форми ділового співробітництва, спрямованого на засвоєння дитиною світу людських предметів, опосередкованого мовним спілкуванням.
Від народження до завершення раннього віку у житті дитини з'являється нова система спілкування - з ровесниками, для якої характерна послідовна динаміка.
Рис. 2.22. Динаміка спілкування дитини з ровесниками (перший-третій роки життя)
Так, немовлята сприймають один одного як живу іграшку -щось лепечуть, проявляючи жвавий інтерес, можуть смикати за волосся, торкатися пальчиками очей тощо. На початку раннього віку з'являється інтерес до ровесників як до рівних, хоча малюк надає перевагу грі на самоті. Досягнувши півторарічного віку діти вже виконують паралельно предметні дії і прагнуть більше гратись один з одним. Однак дворічні діти ще не спроможні грати разом в ігри з правилами. Приблизно в трирічному віці виникає рольова гра дітей, яка спочатку має епізодичний нестійкий характер.
42 Предметна діяльність як провідний вид діяльності в ранньому віці та її значення для психічного розвитку дитини.
Для раннього дитинства основними видами діяльності є предметна діяльність, мовлення і гра. Розвиток предметної діяльності пов'язаний з оволодінням виробленими людством способами користування предметами. Дитина вчиться від дорослих використовувати предмети, осягає значення речей. Відмінність предметної діяльності від характерного для періоду немовляти простого маніпулювання предметами полягає в підпорядкуванні способів дії дитини з предметами функціональному їх призначенню у житті культурної людини.
Засобом здійснення предметної діяльності, знаряддям оволодіння суспільними способами використання предметів є спілкування. Попри те що емоційне спілкування перестає бути провідною діяльністю в ранньому дитячому віці, воно продовжує дуже інтенсивно розвиватися і стає мовним. Адже пов'язане з предметними діями спілкування не може бути тільки емоційним, воно повинне опосередковуватися словом, яке стосується предмета.
Ранній дитячий вік є сенситивним (сприятливим) періодом для розвитку мовлення, оскільки саме в цей час оволодіння мовою є найефективнішим. До трьох років дитина оволодіває мовленнєвим диханням, засвоює майже всі звуки рідної мови. її словниковий запас становить 1200-1500 слів, вона використовує поширені речення (5-6 слів), що свідчить про опанування основ синтаксису, виявляє активність у мовному спілкуванні з дорослими та дітьми, оволодіває експресивно-мімічними діями (усмішка, контакт очей, рухи, пози, дотики тощо). Якщо дитина з певних причин не має необхідних умов для розвитку мовлення, то пізніше надолужити втрачене дуже важко. Тому на 2-3-му роках життя необхідно особливо інтенсивно займатись її мовленнєвим розвитком.
Для розвитку малюка особливе значення має гра - діяльність, спрямована на орієнтування в предметній і соціальній дійсності.
Елементи гри використовують уже немовлята, маніпулюючи предметами (іграшками, сосками). На другому році життя гра стає більш спонтанною і змістовною. Вона є не просто маніпуляцією, а розгортається як дії з предметами, в яких дитина відтворює те, що роблять дорослі (наприклад, розмова по телефону, пиття чаю). Це перші кроки на шляху до символічних дій. Найпоширенішими у цьому віці видами ігор є гра-досліджен-ня (ігрове дослідження особливостей предметів), гра-конструювання (самостійне зведення споруд і обігрування їх), рольова (перебирання дитиною на себе ролі дорослого) гра.
Серед дослідників побутують різні погляди щодо причин виникнення і цілей гри. Прихильники психоаналітичної теорії, наприклад, вважають, що рольова гра допомагає малюкові впоратися з конфліктами. Однак, будучи відображеними у грі, психологічні конфлікти не завжди є її причиною. Якщо у грі з лялькою, стверджують вони, дитина дуже піклується про неї, цілком можливо, що це виражає її потребу в любові, компенсує відсутність батьківського тепла та опіки.
Ігрова діяльність малюка є основою формування майбутніх умінь і навичок, розумових дій. У процесі ігрового експериментування формується багато його нових складних здібностей. До двох років малюки вже можуть бавитися в елементарні логічні (передбачають використання і розвиток навичок логічного мислення) і тематичні (за заданою дорослими чи самостійно обраною) ігри, виявляючи свою здатність складати план дій.
З розвитком символічної (умовне позначення у грі предметів, подій, явищ) гри змінюється ставлення дитини до інших дітей. На першому році життя вони майже не взаємодіють між собою. Десятимісячні діти ставляться один до одного, як до живих забавок: смикають за волосся, торкаються пальцями очей тощо. На 18-20 місяці вони починають взаємодіяти з партнерами по грі, прагнуть бавитися одне з одним.
Отже, предметна діяльність, мовлення і гра свідчать про психічний розвиток малюка. У цих видах діяльності проявляються певні психічні новоутворення раннього дитинства.