2. Підприємство та його основні ознаки

Господарський кодекс України (статті 62-72) визначає підприємство само­стійним суб'єктом господарювання, якому притаманні такі риси:

1. належність до основної ланки економіки;

2. безпосереднє здійснення виробничої, науково-дослідницької і комерційної діяльності та іншої господарської діяльності - як комерційної (підприємницької), так і некомерційної;

3. можливість функціонування на будь-якій формі власності;

4. установчий документ - зазвичай статут, якщо інше не вста­новлено законом;

5. функціонування на базі відокремленого майна, що знаходить вираз у наявності самостійного балансу та рахунку в банку;

6. наявність господарської правосуб'єктності, в тому числі статусу юридичної особи з одночасною забороною мати у своєму складі інших юридичних осіб;

7. індивідуалізація підприємства як самостійного суб'єкта гос­подарювання забезпечується наявністю у нього власного наймену­вання (фірмової назви), що відображається в його вихідних докумен­тах, печатці, як платник податку підприємство повинно мати іден­тифікаційний код;

8. порядок управління підприємством залежить від типу під­приємства - унітарного чи корпоративного типу, (управління здійснюється за допомогою створених учасниками органів: збори учасників, виконавчий та контрольний органи);

9. ступінь самостійності підприємства (обсяг його прав та обов'язків) залежить від правового режиму майна підприємств.

3. Види та організаційно-правові форми підприємств

Підприємства можуть бути різних видів та організаційно-пра­вових форм. Відповідно до ст. 63 Господарського кодексу України, підприємства класифікуються за різними ознаками.

Залежно від форм власності в Україні можуть діяти підприєм­ства таких видів:

1. приватне підприємство, що діє на основі приватної форми власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

2. підприємство, що діє на основі колективної форми власності (підприємство колективної форми власності);

3. комунальне підприємство, що діє на основі комунальної форми власності територіальної громади;

4. державне підприємство, що діє на основі державної влас­ності;

5. підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

За критерієм наявності в статутному фонді підприємства іноземної інвестиції та розміру останньої (ч. 2 ст. 63 Господарського кодексу України) розрізняються:

1. підприємства з іноземними інвестиціями (в статутному фон­ді такого підприємства іноземна інвестиція має становити не менше, як 10 відсотків);

2. іноземні підприємства (в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить 100 відсотків).

Залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік підприємства, відповідно до ч. 7 ст. 63 Господарського кодексу України, можуть бути віднесені до малих, середніх або великих підприємств:

1. малими (незалежно від форми власності) визнаються підпри­ємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового дохо­ду від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не переви­щує суми, еквівалентної 500 тис. євро за середньорічним курсом Національного Банку України щодо гривні;

2. великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансо­вий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалі­зації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну 5 млн. євро за середньорічним курсом Національного Банку України щодо гривні;

3. усі інші підприємства вважаються середніми (середньооблі­кова чисельність працюючих за звітний рік від 50 до 1000 осіб, обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік у межах гривневого еквівалента суми від 500 тис. євро до 5 млн. євро за середньорічним курсом Національного Банку України щодо гривні.

Залежно від способу утворення (заснування), формування ста­тутного фонду та порядку управління підприємством розрізняють унітарні підприємства та корпоративні підприємства (частини 3 - 5 ст. 63 Господарського кодексу України):

1. унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону ста­тутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, роз­поділяє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним при­значається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та лікві­дації підприємства;

2. корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяль­ності засновників (учасників), їх спільного управління справами, (у тому числі через органи, що ними створюються), участі засновни­ків (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємства, що використовують закріплене за ними майно на праві господарського відання чи оперативного використання є залежними від власника майна (засновника) підприємства.