- •Господарське право
- •Господарське право в системі права України
- •1. Поняття господарського права як галузі права, науки та навчального курсу.
- •2. Предмет та принципи господарського права.
- •3. Методи правового регулювання господарської діяльності.
- •4. Господарське законодавство.
- •5. Поняття та різновиди господарських правовідносин.
- •6. Поняття підприємницької діяльності та її кваліфікаційні ознаки.
- •Загальна характеристика суб’єктів господарського права.
- •1. Суб’єкти господарського права: поняття, ознаки та класифікація.
- •2. Правовий статус суб’єктів господарювання.
- •3. Правове регулювання створення суб’єктів господарювання.
- •1. В залежності від порядку здійснення державної реєстрації:
- •2. В залежності від суб’єкта господарювання, що підлягає державній реєстрації
- •4. Поняття та види господарських товариств.
- •5. Поняття та різновиди державних та комунальних унітарних підприємств.
- •6. Правова характеристика об’єднань підприємств.
- •7. Правове регулювання банкрутства.
- •8. Припинення діяльності суб’єктів господарювання.
- •1. Прийняття рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання.
- •3. Опублікування оголошення про ліквідацію.
- •4. Проведення інвентаризації суб’єкта господарювання що ліквідується.
- •5. Звільнення та розрахунки з працівниками суб’єкта господарювання.
- •6. Розрахунки з кредиторами.
- •7. Складання ліквідаційного балансу.
- •8. Проведення розрахунків з учасниками суб’єкта господарювання
- •Майнова основа господарювання
- •1. Правовий режим майна суб’єктів господарювання.
- •2. Право інтелектуальної власності в господарській діяльності.
- •1. Винаходи, корисні моделі та промислові зразки.
- •2. Сорти рослин та породи тварин.
- •3. Торговельні марки (знаки для товарів і послуг);
- •4. Комерційне (фірмове) найменування
- •5. Географічне зазначення.
- •6. Комерційна таємниця.
- •7. Комп'ютерні програми.
- •8. Інші об'єкти, передбачені законом.
- •3. Цінні папери у господарській діяльності.
- •4. Корпоративні права.
- •Господарські зобов’язання та порядок їх забезпечення
- •1. Господарський договір, порядок укладення і форма. Зміна, розірвання і припинення договору.
- •2. Способи забезпечення виконання зобов'язань.
- •3. Строки позовної давності. Досудове врегулювання спорів. Позовне провадження.
- •Окремі види договорів
- •1. Договір купівлі-продажу, договір поставки.
- •2. Договір міни.
- •3. Договір дарування, договір пожертви.
- •4. Договір підряду, договір про надання послуг.
- •5. Договір зберігання.
- •6. Договір доручення, договір комісії.
- •7. Договір оренди.
- •8. Договір позички.
- •9. Договір поруки.
- •10. Уступка права вимоги і переведення боргу.
- •Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •1. Поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності.
- •2. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.
- •3. Види зовнішньоекономічної діяльності.
- •4. Зовнішньоекономічний договір (контракт).
- •1. Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин.
- •2. Відшкодування збитків у сфері господарювання.
- •3. Штрафні та оперативно-господарські санкції.
- •4. Адміністративно-господарські санкції.
- •1. Вилучення прибутку (доходу).
- •2. Адміністративно-господарський штраф.
- •3. Стягнення зборів (обов'язкових платежів).
- •4. Застосування антидемпінгових заходів.
- •5. Припинення експортно-імпортних операцій.
- •6. Застосування індивідуального режиму ліцензування.
- •7. Анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності.
- •8. Обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання.
- •9. Скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.
- •10. Інші адміністративно-господарські санкції.
- •Перелік літератури для самостійного додаткового навчання:
- •Навчальне видання
- •61002, Харків, хнамг,вул..Революції, 12
- •61002, Харків, вул.Революції,12
10. Уступка права вимоги і переведення боргу.
Кредитор в зобов'язанні може бути замінений у випадку:
1. передачі ним своїх прав іншій особі по зобов’язанню (уступка права вимоги);
2. правонаступництва;
3. виконання обов'язку боржника поручителем або заставником (майновим поручителем);
4. виконання обов'язку боржника третьою особою.
Операція щодо заміни кредитора в зобов'язанні здійснюється в такій же формі, що і операція, на підставі якої виникло зобов'язання, право вимоги по якому передається новому кредиторові.
Операція щодо заміни кредитора в зобов'язанні, яке виникло на підставі операції, належній державній реєстрації, повинна бути зареєстрована в порядку, встановленому для реєстрації цієї операції, якщо інше не встановлене законом.
В цьому випадку новому кредиторові переходять права первинного кредитора в об'ємі і на умовах, які існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.
Заміна кредитора не допускається в зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема в зобов'язаннях про відшкодування шкоди, нанесеної каліцтвом, іншим пошкодженням здоров'я або смертю.
Заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не передбачене договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. В цьому випадку виконання боржником свого обов'язку первинному кредиторові є належним виконанням.
Боржник в зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.
Первинний кредитор в зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, що засвідчують права, які передаються, і інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку до нового кредитора до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора права в зобов'язанні.
Первинний кредитор в зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первинний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Лекція № 6
Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.
Види зовнішньоекономічної діяльності.
Зовнішньоекономічний договір (контракт).
1. Поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності.
Спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює зовнішньоекономічну діяльність суб’єктів господарювання в Україні є Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність”.
Відповідно до нього зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Принципи зовнішньоекономічної діяльності:
1. Принцип суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності (полягає у виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, що діють на території України; обов'язку України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання України в галузі міжнародних економічних відносин).
2. Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва (полягає у праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки; праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України; обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України; виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності).
3. Принцип юридичної рівності і недопущення дискримінації (полягає у рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності; забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками; неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів).
4. Принцип верховенства закону (полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України).
5. Принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (полягає у тому, що Україна як держава забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на її території згідно з законами України; здійснює рівний захист всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права; здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права).