Зміст масової культури. Масова культура на сучасному етапі

Зміст масової культури обумовлений щоденними подіями, прагненнями і потребами, складовими життя більшості населення – так званого мейнстріму (переважаючий напрямок у певній галузі для певного відрізку часу). Масова культура розрахована на споживання великими масами населення.

Аналізуючи масову культуру як особливе соціо-культурне явище, необхідно вказати її основні характеристики. Такими характеристиками, на мій погляд, є:

1) орієнтованість на широку аудиторію,

2) опора на емоційние, ірраціональне, колективне, несвідоме;

3) ескейпізм (прагнення втекти від дійсності у світ ілюзій);

4) швидкодоступність;

5) традиційність і консерватизм;

6) комерційний характер;

7) цікавість.

8) міфологізм.

Швидкодоступність продуктів масової культури досягається за допомогою сучасних засобів масової комунікації, які щороку стають все більш досконалими та різноманітними. За останнє десятиліття до таких вже традиційних способів розповсюдження продукції масової культури як кіно, відео- ,теле- ,і радіопрограми, друковані видання,а також ще відносять мобільні телефони та мережу Інтернет.

Для масової культури ,як помітили культурологи, також дуже властиве повторення сюжетів, ідей та образів. А повторюваність – це властивість міфу. Як зазначає російський культуролог В.Руднєв, «актори у свідомості глядачів ототожнюються з персонажами .Герой, який помер в одному фільмі, воскресає в іншому, як вмирали та воскресали архаїчні боги». Взагалі, культурологи все частіше зближують масову культуру з міфологією. Цікаво спостерігати за розвитком міфології останнім часом в Україні. Виходять численні матеріали про життя кумирів, поширюються міфи, псевдонаукові вчення, де складні або недостатньо досліджені проблеми зводяться до простих пояснень, типу: вплив прибульців з космосу, зірок, знаків зодіаку, передбачення Нострадамуса.

Та найбільш характерною рисою масової культури є її комерційний характер. У ринковому суспільстві ця культура, розрахована на основну масу населення, обов´язково виступає в ролі продукту, споживання якого має приносити прибуток. П.Сорокін зазначав: «Як комерційний товар для розваг, мистецтво все частіше контролюється торговельними ділками , комерційними інтересами й віяннями моди…Подібна ситуація творить із комерційних ділків найвищих цінителів краси, примушує художників підкорятися їх вимогам, що нав’язуються через рекламу та інші засоби масової інформації.» Отже, масова культура – це свідомість не народу, а комерційної індустрії культури. Її смаки та ідеали змінюються із запаморочливою швидкістю відповідно до потреб моди. Для вивчення попиту на продукт масової культури сучасна західна цивілізація вже давно використовує могутній потенціал наук про людину - соціологію, психологію, менеджмент, політологію.

Який же він, продукт сучасної масової культури?

Якщо це роман або художній фільм, тут важливий цікавий сюжет, інтрига, красиві герої, бурхливі почуття. Обов´язково при цьому треба дотримуватися чіткості жанру в розрахунку на певну категорію споживачів: для жінок "бальзаківського" віку - мелодрама, для чоловіків - бойовик, для домогосподарок - "мильна опера" (вихід на екрани Заходу перших телевізійних серіалів у 60-х роках супроводила реклама мила та пральних порошків, саме тому їх часто так називають). Хочеш розважитись - комедія, хочеш скинути напруження і стрес трудового дня - трилер (від англійського trill - тремтіти), для інтелектуалів - детектив.

Твір масової культури обов’язково повинен бути зрозумілим. Надмірна філософія та модерністські прийоми не сприймаються масою, тому в попиті переважно є традиційний реалізм. Масова культура унікальна тим, що вона добре навчилася маніпулювати людськими інстинктами, доцивілізаційними реакціями та імпульсами, серед яких - ерос, страх, агресивність. Усе це є, безумовно, і у великих класиків, але не в такій примітивній формі, як це тиражується в сотнях сучасних романів та серіалів.

Характерною рисою масовості іноді стає вульгарність - банальні істини, примітивні почуття та ідеї, красиво упаковані і розраховані на невибагливий смак. Тому у структурі масової культури сучасні культурологи, як правило, виділяють три основних рівня: кіч-культура (від нім. kitsch - несмак, дешева продукція, тобто низькопробна) - вульгарна культура; мід-культура - так би мовити, культура «середньої руки»; арт-культура – культура, що не позбавлена ​​певного, іноді навіть високого, художнього змісту і естетичного вираження.