Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Реферат.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
20.08.2019
Размер:
39.28 Кб
Скачать

Вступ. Поняття масової культури.

Особливості виробництва і споживання культурних цінностей дозволяють культурологам виділяти в межах окремого суспільства такі типи культур: масову, елітарну та народну культури. У сучасному суспільстві особливе місце займає масова і елітарна культура, в той час як народна знаходиться практично у стадії музеєфікації, вона фактично перетворюється на сувенірний бізнес.

Масовою культурою називають такий вид культурної продукції, яка щоденно виробляється в великих обсягах. Це культура повсякденного життя, представлена найширшій аудиторії по різних каналах, включаючи різні засоби масової інформації та комунікації. У прямому розумінні - це культура, що знаходить попит в основній масі населення.

Науково-технічна революція на сучасному етапі суспільного розвитку стимулювала широке поширення та розвиток масової культури. Вона тісно пов’язана з елітарною культурою. За думкою А. Гофмана, масова та елітарна культура - це феномени, що перетинаються між собою, це взаємопроникливі елементи культури, які найчастіше не можуть існувати одне без одного, і розрізнюються лише оціночним ставлення до них сучасних дослідників. Музика Моцарта в залі філармонії залишається явищем елітарної культури, а та ж мелодія в спрощеному варіанті, звучна як мелодія сигналу на мобільному телефоні, - явище культури масової.

Виникнення та розвиток масової культури

Теоретики та історики культури дотримуються далеко не тотожних точок зору з приводу часу виникнення масової культури. Так, американський соціолог Д. Уайт вважає, що до перших елементів масової культури можна віднести,  наприклад,  бої римських гладіаторів,  які залучали численних глядачів. А от Є.П.Смольська зазначає, що підстав для того, щоб говорити про тисячолітню історію масової культури не існує.

Точкою відліку у появі та розвитку масової культури все ж вважають кінець XIX – початок XX ст. Вважається,  що явище масової культури не просто якийсь різновид «традиційної культури»,  а суттєва зміна культури в цілому. Виникненню масової культури сприяв розвиток засобів масової інформації та комунікації(радіо,  кіно,  телебачення,  гігантські тиражі газет,  ілюстрованих журналів,  Інтернет),  індустріально-комерційний тип виробництва, відносна демократизація культури, підвищення рівня освіченості мас. Ці процеси по суті відкрили нові можливості поширення культури в суспільстві, донесення її надбань до кожного. Цей процес є суперечливими в духовному відношенні: з одного боку, розвинута техніка репродукування та тиражування робила мистецтво доступним для широкої аудиторії, з іншого - загальнодоступність творів мистецтва перетворювала їх на предмет побуту, знецінювала.

Активного, а точніше стрімкого розвитку масова культура набула в середині XX ст. І сам термін «масова культура» був введений в науковий обіг приблизно в той же час. Відповідно пізніше з’явилися поняття «масова література», «масове мистецтво».

У другій половині ХІХ століття обличчя масової культури формувалося в основному завдяки Франції, у другій половині ХХ ст. "законодавцем моди" в масовій культурі стали Сполучені Штати Америки. Саме США називають Батьківщиною сучасної масової культури, тут виникли шоу-бізнес, бестселер, Голлівуд, Діснейленд та численні інші феномени масової культури, що заполонили увесь світ. У свідомості багатьох європейців Америка – країна суцільного маскульту, бездуховності і прагматизму. Певна рація в цьому є, але це не зовсім так. Історичні та культурні умови розвитку США дійсно сприяли розвитку насамперед масової культури, адже суспільство складалося тут як безнаціональне з численних емігрантів-маргіналів. У США не було традицій народної культури, не склався повноцінний фольклор. Американські діти дійсно краще знають Мікі-Мауса, ніж казки Г.-Х. Андерсена та братів Грімм, однак той же У.Дісней своїми геніальними фільмами зробив Білосніжку і Снігову Королеву улюбленцями всього світу. 

Про небезпеку принад американської масової культури говорять англійці та французи, німці та японці, представники інших європейських і неєвропейських культур. Загострюється згадана проблема і в нас.