- •25 Складні судження, їх види
- •27 Основні закони логіки.
- •20 Прості судження та їх види
- •29 Зрівнювальні і не зрівнювальні
- •30 Логічний квадрат, структурв
- •31 Відношення між судженнями
- •32 Поняття і види модальності
- •33 Епістемічна модальність
- •34 Деонтична модальність
- •35 Алентична модальність
- •36 Види запитань
- •37 Види відповідей
- •41 Структура простого категоричного силогізм
- •42 Загальні правила категор силогіз
- •43 Фігури і модуси категорич силогізму
- •44 Особливі правила і пізнавальне значення фігур силогізму
- •45 Категоричний силогізм з виділяючим судженням
- •46 Виведення із суджень з відношеннями
- •47 Чисто умовне і умовно- категоричне міркування
- •48 Роздільно- категоричне міркування
- •49 Умовно- роздільне міркування
- •50 Скорочений силогізм (ентимема)
- •51 Складні і складноскорочені силогізми
- •52Логіка висловлювань. Правильно побудовані формули
- •53 Табличні методи побудови формул
- •54.Тотожно- істинні тотожно- хибні…..
48 Роздільно- категоричне міркування
Це міркування в якому більша умова є судження роздільної диз’юнкції, менша умова- просте категоричне судження, а висновок також просте категоричне судження. У більшій умові прості судження з’єднані знаком роздільної диз’юнкції і назив членами диз’юнкції або дизюгктами.
Логічна схема:
За цією схемою очевидно, що в меншій умові стверджується один із членів диз’юнкції, а в висновку заперечується 2 член диз’юнкції
В роздільно категоричних судженнях мисленя може бути спрямоване від заперечення одного із диз’юнктів у меншій умові до ствердження 2 дизюнта у висновку.
49 Умовно- роздільне міркування
Міркування в якому одна умова імплікативне судження, а друга- роздільна назив назив умовно- розділ міркування. Роздільне судження може вміщувати 2, 3 або більше число альтернатив. У зв’язку з цим семантичне міркування буває кількох видів, а саме розрізняють: дилема (дві альтернативи), трилеми (три альтернативи), квадра леми (4 альтернативи).
50 Скорочений силогізм (ентимема)
Ентимема- скорочений силогізм, у якому одне із трьох суджень, що входить до його складу, не висловлюється, хоч і мається на увазі. Оскільки в скорочених силогізмах важко виявити помилки, то доводиться їх (силогізми) відновлювати. Необхідною умовою відновлення силогізму є виявлення пропущеного судження. Відновлюючи скорочений силогізм треюа насамперед зясувати, що в ньому пропущено: одне із умов чи висновок.
В ентимемі з пропущеною умовою 1 судження виступає як логічна підстава, а 2 як його наслідок. Судження-підстава і є умовою, а судження- наслідок- висновок. Такий вид ентимеми виражається складнопідрядним, як правило, причинним реченням.
Зовнішніми ознаками, які вказують, чим є те чи інше судження- умовою чи висновком- виступають відповідні сполучення. Якщо ж сполучник слів у скороченому силогізмі немає доводиться звертатись доперетворення наявних у цих силогізмах суджень- речень на запитання. Ці запитання, як правило, починаються зі слова «чому?» Те з них, яке має відповідь у другому речені виражає висновок силогізму, а друге- умову. Якщо ж судження в силогізмі не залежні одне від одного і виражені складносурядним реченням, то в ній пропущено висновок. Зясувавши, яка частина силогізму пропущена можна приступати до його відновлення Простіш всього відновии силогізм у якому пропущено висновок. Відомо що висновок робиться з крайніх термінів. Причому менший термін стає суб’єктом висновку, а більший- предикатом. Дещо складніше відновити силогізм, в якому пропущено одну із умов. Згаючи, що суб’єкт висновку береться з меншої умови, а предикат висновку- з більшої можна визначити яка з умов відсутня у тій чи іншій ентимемі.
51 Складні і складноскорочені силогізми
Складним силогізмом або полісилогізмом називається умовивід, який складається з одного або двох силогізмів.
Полісилогізм – це ланцюг силогізмів. Висновок попереднього силогізму стає засновком наступного силогізму.
Існує два види полі силогізмів: прогресивні і регресивні.
Прогресивними силогізмами є такі полісилогізми, у котрих висновок попереднього силогізму є більшим засновком наступного. Регресивними називаються такі полісилогізми, у котрих висновок попереднього силогізму є меншим засновком наступного. У практиці мислення рідко зустрічаються повні полісилогізми.
Полісилогізм, в котрому пропущені деякі засновки, називається соритом. Сорит – грецьке слово, в перекладі означає “купа” (засновків). Є два види соритів: гокленіївський та аристотелівський.
Гокленіївський сорит здобувають із прогресивного полісилогізму, випускаючи в ньому проміжні висновки (більші засновки).
Аристотелівський – скорочена форма регресивного полі силогізму, в котрому випущені всі менші засновки. Сорит є нерідко формою міркування під час юридичної кваліфікації заподіяного. До складноскорочених умовиводів відноситься і епіхейрема. Це такий складноскорочений силогізм, у котрому засновками є ентинеми.
Складноскорочені силогізми (епіхейрема)-
від греч. epiheirema — висновок) — сокращенний силогізм, в якому обоє посилки є ентімеми. Прикладом Е. може бути наступне міркування. Брехня заслуговує на презирство, оскільки вона аморальна. Лестощі є брехня, оскільки вона є умисне збочення істини. Лестощі заслуговують на презирство.