- •25 Складні судження, їх види
- •27 Основні закони логіки.
- •20 Прості судження та їх види
- •29 Зрівнювальні і не зрівнювальні
- •30 Логічний квадрат, структурв
- •31 Відношення між судженнями
- •32 Поняття і види модальності
- •33 Епістемічна модальність
- •34 Деонтична модальність
- •35 Алентична модальність
- •36 Види запитань
- •37 Види відповідей
- •41 Структура простого категоричного силогізм
- •42 Загальні правила категор силогіз
- •43 Фігури і модуси категорич силогізму
- •44 Особливі правила і пізнавальне значення фігур силогізму
- •45 Категоричний силогізм з виділяючим судженням
- •46 Виведення із суджень з відношеннями
- •47 Чисто умовне і умовно- категоричне міркування
- •48 Роздільно- категоричне міркування
- •49 Умовно- роздільне міркування
- •50 Скорочений силогізм (ентимема)
- •51 Складні і складноскорочені силогізми
- •52Логіка висловлювань. Правильно побудовані формули
- •53 Табличні методи побудови формул
- •54.Тотожно- істинні тотожно- хибні…..
42 Загальні правила категор силогіз
Правила термінів:
в силогізмі повинно бути 3 терміни. Висновок в силогізмі ґрунтується на відношенні 2 крайніх термінів до середнього
середній термін повинен бути розподілений хоча б одній з умов
термін який розподілений в умові не може бути розподілений в висновку
Правила умов:
Хоча б 1 з умов повин бути стверджув суджень, бо з 2 заперечув умов неможна зробити ніякого висновку
Якщо одна з умов заперечув судження то і висновок повинен бути заперечувальн суджен
Хочаб 1 з умов повинна бути загальним судженням, бо з 2 часткових умов не можна зробити одно знач висновку
Якщо 1 з умов є частков суджен то і висновок повинен бути частковим судженням
43 Фігури і модуси категорич силогізму
Фігурами силогізма називаються форми силогізма, які відрізняються положенням середнього терміна в посиланнях:
|
|
Фігура 1 |
|
Фігура 2 |
|
Фігура 3 |
|
Фігура 4 |
Більше посилання: |
|
M—P |
|
P—M |
|
M—P |
|
P—M |
Меньше посилання: |
|
S—M |
|
S—M |
|
M—S |
|
M—S |
Заключення: |
|
S—P |
|
S—P |
|
S—P |
|
S—P |
Кожній фігурі відповідають модуси — форми силогізма, які відрізняються кількістю та якістю посилань і заключень. Модуси вивчались ще середньовічними школами, і для правильних модусів кожній фігурі були придумані мнемонічні імена:
Фігура 1 |
|
Фігура 2 |
|
Фігура 3 |
|
Фігура 4 |
Barbara |
|
Cesare |
|
Darapti |
|
Bramantip |
Celarent |
|
Camestres |
|
Disamis |
|
Camenes |
Darii |
|
Festino |
|
Datisi |
|
Dimaris |
Ferio |
|
Baroco |
|
Felapton |
|
Fesapo |
|
|
|
|
Bocardo |
|
Fresison |
|
|
|
|
Ferison |
|
|
: ААА АІІ ЕАЕ АОО
ЕАЕ ЕІО АЕЕ АОО
ОАО АІІ ЕАО ЕІО ІАІ
ААІ ЕАО ІАІ ЕІО АЕЕ
44 Особливі правила і пізнавальне значення фігур силогізму
1 фігура: більша умова- загальн судження
Це означає що при міркуванні за 1 фігурою з дотриманням до загальних правил істинний висновок завжди дотримується, якщо більша умова загальн судження
Менша умова- стверджувальне судження
(всі планети сонячної системи рухаються навколо сонця
Земля- планета сонячної системи)
== Земля обертається навколо сонця
2 фігура: Більша умова- загальне судження
Одна з умов- заперечу вальне судження (висновок заперечу вальний)
(Всі квадрати- прямокутники
Трапеції не прямокутники)
==Всі трапеції не квадратр
3 фігура: менша умова- стверджувальне суджен
Висновок- часткове судження
(Всі птахи в’ють гнізда
Дееякі птахи- хижаки)
==Деякі хижаки в’ють гнізда
4 фігура: Якщо більша умова- стверджувальн суджен, то менша умова повина бути загальною
Якщо одна з умов заперечувальн судження, то більша умова повин бути загальною
(Всі кити- ссавці
Жоден ссавець не є рибою
== Жодна риба не є китом