30 Логічний квадрат, структурв

Дана схема являє собою геометричний квадрат в якому виділені сторони і діагоналі при чому вершини квадрата- категоричні діагоналі, а сторони і діагоналі- відношення між судженнями. Вершини судження розташовані так, що у верхній частині- загальні, у нижній- часткові, ліві- стверджувальні, праві- заперечні. Вздовж сторін вказані відношення.

31 Відношення між судженнями

Кожен термін у судженні розподільний або не розподільний. Знання правил розподіленості термінів у судженнях необхідне при аналізі умовиводів.

1. Якщо термін судження повністю включається до обсягу іншого терміну або повністю виключається з нього, то він розподільний.

2. Якщо термін судження частково включається до обсягу іншого терміну або частково виключається з нього, то він не розподільний.

При розподіленості терміна в судженні говориться про всі предмети, про увесь клас. Якщо ж термін у судженні не розподільний, то це означає, що у судженні йдеться не про всі, а лише про деякі предмети класу, виражені цим терміном, про деяку частину цього класу.

Існують такі правила розподіленості термінів у судженнях:

1а) У загальноствердних судженнях, в яких обсяг терміна S повністю включається до обсягу Р (рис. ), S – розподілене, а Р – не розподілене.

Розглянемо це правило на такому прикладі: “Усі метали є провідниками електрики” (“Всі S є Р”). Оскільки обсяг субєкта цього судження (поняття “метал”) цілком включається до обсягу предиката (поняття “провідник електрики”), то S тут розподілене, а Р – не розподілене. У цьому судженні йдеться про всі метали, але не про всі провідники електрики. Обсяг предиката у таких судженнях (рис. 1) не вичерпується обсягом себєкта.

б) У тих же загальноствердних судженнях, у яких обсяг субєкта є обним і тим же (рис. 2) розподілений не тільки субєкт, а й предикат. До загальноствердних суджень, у яких розподілені S і Р, відносяться судження- означення і судження із виділяючим субєктом.

2 У загальнозаперечних судженнях субєкт і предикат розподілені. Наприклад, у судженні “Жоден із доказів не повинен братися на віру” (“Жодне S не є Р”) обсяг субєкта (поняття “доказ”) повністю виключається із обсягу предиката (“братися на віру”), тому обидва терміни (S і Р) тут розподілені.

3У частковоствердних судженнях ми маємо два випадки:

а) У частковоствердних судженнях, у яких обсяг субєкта частково включається до обсягу предиката, S і Р не розподілені

б) У частковоствердному судженні, в якому обсяг предиката повністю включається до обсягу субєкта, S – розподілене, а Р – не розподілене.

4У частковозаперечних судженнях субєкт не розподілений, предикат розподілений або в цих судженнях обсяг S частково виключається з обсягу Р.

32 Поняття і види модальності

Модальність- це явно чи неявно виражена в судженні додаткова інформація про логічний чи фактивний статус судження, про результативні, оцінювальні, часові та інші його характеристики. Модальність будьякого суження р в загальному вигляді може бути представлена з допомогою оператора М.

Модальні характеристики суджень вираж найчастіше першими категоріями:

Необхідність- випадковість

Обовязок- заборонаїОдна з модальних характеристик вважається сильною М, а друга, яка визначається через заперечення модальн оператора вважається слабкою.

Сильна характеристика може бути позитив. Мр, а може бути негативною Мр, це саме стосується і слабкої характеристики Мр

В пізнавальному відношенні важливі такі модальні судження: епістимічна,деонтична, алентична, темпоральна, які мають важливе значення у практичній діяльності юристів.