- •25 Складні судження, їх види
- •27 Основні закони логіки.
- •20 Прості судження та їх види
- •29 Зрівнювальні і не зрівнювальні
- •30 Логічний квадрат, структурв
- •31 Відношення між судженнями
- •32 Поняття і види модальності
- •33 Епістемічна модальність
- •34 Деонтична модальність
- •35 Алентична модальність
- •36 Види запитань
- •37 Види відповідей
- •41 Структура простого категоричного силогізм
- •42 Загальні правила категор силогіз
- •43 Фігури і модуси категорич силогізму
- •44 Особливі правила і пізнавальне значення фігур силогізму
- •45 Категоричний силогізм з виділяючим судженням
- •46 Виведення із суджень з відношеннями
- •47 Чисто умовне і умовно- категоричне міркування
- •48 Роздільно- категоричне міркування
- •49 Умовно- роздільне міркування
- •50 Скорочений силогізм (ентимема)
- •51 Складні і складноскорочені силогізми
- •52Логіка висловлювань. Правильно побудовані формули
- •53 Табличні методи побудови формул
- •54.Тотожно- істинні тотожно- хибні…..
37 Види відповідей
Відповідь - це судження, зміст і структура якого обумовлені конкретною логічною структурою запитання
Для того, щоб відповідь була коректною, аргументованою, лапідарною і цілком відповідала логічній структурі та функції запитання, необхідно знати основні правила конструювання відповідей.
Правило перше. На некоректне запитання давати відповідь алогічно, тому що така відповідь вступає в явне протиріччя з принципами і законами логіки. Як вийти з подібної ситуації? Наведемо основні рекомендації
Правило друге. Інформаційний потенціал відповіді має бути за обсягом більшим за запитання. Це є категоричний імператив запитання, умова, необхідна для зменшення невизначеності обговорюваної проблеми. Недотримання цього правила робить дискусію безплідною. Як іноді говорять: "З чим прийшли, з тим і пішли", "Товкти воду в ступі". Запитання і відповіді по суті залишилися незмінними, хоча можливо за формою трохи були змінені. Такі ситуації зустрічаються на різного роду зборах, семінарських заняттях, в інститутах і навіть, як виняток, на "звичайних" науково-методичних конференціях.
Правило третє. Відповідь повинна бути лапідарною, несуперечливою, однозначною, ясною. Цього можна досягти лише тоді, коли той, хто відповідає, зрозумів сутність запитуваної інформації.
Правило четверте. У відповіді (по можливості) повинні бути представлені різні альтернативи. Воля того, хто запитує − визначити одну з них у якості оптимальної для розв'язання конкретної проблеми
41 Структура простого категоричного силогізм
У силогізм входить рівно три терміна:
S — менший термін: суб'єкт висновку (входить також у менше посилання);
P — більший термін: предикат заключення (входить також у велике посилання);
M — средній термін: входить в обидва посилання, але не входить у висновок.
Підмет 'S' (суб'єкт) - те, щодо чого ми висловлюємо (ділиться на два види):
Певний: Одиничне, Приватне, Множинне
* Поодинокі [судження] - в яких підмет є індивідуальним поняттям. Прикл: «Ньютон відкрив закон тяжіння»
* Приватне судження - в якому підметом судження є поняття, взяте в частині свого об'єму. Прикл: «Деякі S суть P»
* Множинне судження - це ті, в яких кілька підметів класових понять. Прикл: «комахи, павуки, раки є членистоногі»
Невизначена. Прикл: «світає», «боляче» і т. п.
Присудок 'P' (предикат) - те, що ми висловлюємо (2 види суджень):
розповідні - це судження щодо подій, станів, процесів або діяльності скороминущі. Прикл: «Роза в саду квітне».
Описові - коли одному або багатьом предметам приписується яка-небудь властивість. Суб'єктом завжди є певна річ. Прикл: «Вогонь гарячий», «сніг білий».
Відношення між підметом і присудком:
Судження тотожності - поняття суб'єкта та предиката мають один і той же обсяг. Прикл: «всякий рівносторонній трикутник є рівнокутний трикутник»
Судження підпорядкування - поняття з менш широким обсягом підпорядковується поняттю з ширшим обсягом. Прикл: «Собака є домашня тварина»
Судження відносин - саме простору, часу, відносин. Прикл: «Будинок знаходиться на вулиці»
При визначені відносин між підметом і присудком важливою є чітка формалізація термінів, оскільки бездомна собака хоч і не є домашньою з точки зору проживання в будинку, все одно відноситься до класу домашніх тварин з точки зору приналежності за соціально-біологічною ознакою. Тобто слід розуміти, що "домашня тварина" з соціально-біологічної класифікації в окремих випадках може бути "НЕДОМАШНЬОЮ твариною" з точки зору місця проживання, тобто з соціально-побутової точки зору